20 Грудня 2019
Новини

Проституцію необхідно легалізувати, — головний поліцейський Волині

Проституцію необхідно легалізувати, — головний поліцейський Волині

Петро Шпига – перший керівник обласного вже поліцейського управління. Він з тих, кого називали і міліціонером і поліцейським, і той, хто знає правоохоронну систему і до, і під час, і після цієї трансформації. Вже майже 6 років він – головний поліцейський Волині. Понад 4 роки – генерал.

Про те, чого «коштують» у буденному професійному житті генеральські погони, та який реальний стан зі злочинністю в області, Петро Шпига розповів у інтерв’ю головним редакторам «Волинської газети» та Інформаційного агентства ВолиньPost Володимиру Данилюку та Іванні Рудишин. У матеріалі публікуємо запитання обох журналістів й позначатимемо їх абревіатурою імені та прізвища.

– В.Д.: Петре Петровичу, як позначилася зміна кадрів, яка відбулася 5 років тому при реформуванні міліції на поліцію? Можливо, серед тих, хто не пройшов атестацію, є люди, які могли б ще служити? Але прийшли інші. Чи можете назвати прізвища молодих, але достойних?

Прізвищ називати не буду. Бо це дасть одним кредит довіри і можливість якось піднятися над іншими, а іншим буде сум і тягар для подальшої роботи. Так, дійсно була масова зміна кадрів через реформу і перехід міліції в поліцію. Можна констатувати, що і справді були серед тих, хто не пройшов переатестацію, були дійсно фахівці. Працювали спеціальні комісії, які оцінювали кожного працівника за певними критеріями і давали свою оцінку. Згодом чимало з тих, хто не пройшов переатестацію, поновилися через суди. Дехто з цих людей і донині дійсно достойно виконує свою роботу.

Але не можна сказати цього про всіх. Декого з поновлених згодом усе одно звільнили через певний негатив чи навіть кримінальні правопорушення.

Зауважу, що процес очищення самої системи триває постійно. Він був в міліції, продовжується і в поліції. Я до цього ставлюся лояльно і намагаюся будь-якими методами сприяти працівникам Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та іншим правоохоронцям виявляти нечистих на руку працівників системи.

Можу ствердити єдине: процес омолодження самого органу поліції відбувся. Теперішня ситуація і показники говорять про те, що працівники відповідають нормам і критеріям.

І.Р.: – Тим не менше, кадровий голод, мабуть, таки відчутний. Навіть на сайті обласного управління поліції завжди є повідомлення про вакансії.

Кадровий голод – це неправильне формулювання. Бо 12% некомплекту, які в нас зараз є, це показник, який був завжди. Адже відбувається постійний рух і зміна кадрів. Причини є, були і будуть: люди звільняються через хворобу, вислугу років, сімейні проблеми. Хтось відчув, що йому важко виконувати функціональні обов’язки і відповідати встановленим вимогам. Хтось бачить себе у приватних структурах, де оплата роботи більша, ніж у поліції.

Цей процес, як я вже наголосив, буде завжди. Не може поліція бути укомплектованою на 100%. Це є в усіх країнах.

І.Р.: – У контексті того, що хтось іде із займаних посад. В області – новий очільник управління СБУ, новий керівник ОДА. Ви з ними вже знайомі?

У нас ще й прокурор новий. Безперечно, з усіма ними у мене були зустрічі. Обговорили всі питання, які турбують Волинь, конкретні вимоги до правоохоронної системи нашого краю.

Є чітка і незмінна позиція у тому, що має бути спільне бачення у плані забезпечення правопорядку у нашій області, знищення корупційних схем. Це важливо, бо область прикордонна. Це своєрідна буферна зона, в якої є своя специфіка. Проблемні питання – це ліси, контрабанда, бурштин, це підакцизні товари, які ідуть транзитом через область, ігровий бізнес. Ми це все усвідомлюємо.

Основне завдання усіх нас – забезпечення безпеки і порядку в нашій області, недопущення того, щоб ситуація щодо криміналітету в області була загостреною і люди відчували якийсь дискомфорт від рівня злочинності.

В.Д.: – До речі, ще одне питання щодо зміни кадрів. Це вже четвертий за Вашу каденцію голова облдержадміністрації, третій начальник обласного управління СБУ, четвертий прокурор. Навіть голова обласної ради вже змінився. Скажіть, у чому Ваш секрет? Всіх звільняють, а Ви керуєте.

Ви, мабуть колись спілкувалися з головою обласного Апеляційного суду Волині Петром Філюком. Він очолював цю структуру 15 років.

В.Д.: – Так, але вже і він віднедавна став суддею Конституційного Суду України.

Нема ніяких секретів у призначенні очільників силових структур Волині. Мій пріоритет – чітке виконання букви закону, основне питання – непорушення прав і свобод людей, дотримання безпеки в регіоні.

Нам зараз дуже важлива довіра людей до поліції. І цей показник зріс в рази. Наразі за результатами такого опитування у минулому році – 37% волинян довіряють поліції регіону. Це шосте місце в Україні. Крім того, у нас – друге місце серед областей за результатами комплексного внутрішнього дослідження в НПУ.

Думаю, це завжди буде правильно, якщо поліція – це орган, який захищає інтереси громадян і працює заради безпеки, законності і порядку.

Але, повертаючись до Вашого запитання, зауважу, що змінюється все. Ми також люди тут непостійні. Але якщо є довіра міністра, керівника Нацполіції, значить ми справляємося.

І.Р.: Ви кажете, що зріс рівень довіри до поліції. Назвіть й інші показники, які змінилися з моменту початку Вашої каденції.

Про цифри можна говорити багато. Але головне – значно зросла кількість розкриття злочинів. Наприклад, у 2014-му, коли почалася моя каденція, показник розкриття злочинів у нас становив менше 37% . Вже через рік він піднявся до 47%. Наразі ми цей відсоток тримаємо, бо ще не мали щомісячного показника меншого, ніж 45%. На це – основна увага, тримаємо цю ситуацію під контролем.

Не маємо нині і критичної ситуації, для прикладу, з угоном транспорту упорівнянні з іншими областями. Ми виявляємо і знешкоджуємо організовані групи і осіб, які безпосередньо до цього причетні.

Я можу впевнено казати, що є багато значних змін і досягнень в роботі поліції. Звісно, як і у будь-якій сфері, виникають і певні труднощі, моменти, де не допрацьовуємо, не добігаємо. І це не завжди залежить лише від нас. Наприклад, ми вже багато років «б’ємося» за встановлення зовнішніх систем відеонагляду на території області. На жаль, на обласному рівні це питання стоїть на місці. Ми на всіх сесіях доводимо важливість.

Зараз місцева влада Луцька цю роботу зрушила з мертвої точки. Вже встановили 40 камер відеоспостереження у Луцьку, які мають бути виведені на ГУНП, з них 25 – оглядові і 13 – які мають здатність розпізнавати номерні знаки. Це суттєво і це дасть можливість поліції реагувати на повідомлення якісніше і швидше.

В.Д.: – Неможливо не поговорити у цьому інтерв’ю про найбільш резонансні справи в області. Для прикладу, про стрілянину на луцькій автомийці. Це, відверто кажучи, трохи нагадало 90-ті.

Дійсно, це – резонанс. На жаль, був і загиблий, і поранені. Продовжуючи тему відеоспостереження, зауважу, що саме використання матеріалів з відеонагляду дало нам можливість розкрити цей злочин, встановити 11 причетних і далі довести їм вину.

Безперечно, це були кримінальні розбірки. Обидві сторони конфлікту мають стосунок до кримінального світу. Ми це знаємо і в рамках кримінального провадження це доведено.

Провадження порушили за 3 статтями: п. 12 ч. 2 ст.115 (умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб), ч.2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 ( замах на умисне вбивство) та ч. 4 ст. 296 ( хуліганство, вчинене групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї ). Його направили до суду.

Двоє учасників події вже засудженні за зумисне приховування особливо тяжкого злочину. Семеро учасників затримали і арештували.

Зауважу тут про ще один момент. На жаль, ми маємо прикрий випадок, коли суд випускає на волю таких злочинців під різними підставами. Це дає їм можливість впливати на свідків. Від цього в подальшому і залежатимуть прийняті рішення. Але я надіюся, що реформування судової системи дасть позитивний результат і розгляд справи перебуватиме на високому рівні.

Чотири особи досі перебувають у розшуку. Обвинувальні акти щодо 5 осіб перебувають ще в судах.

І.Р.: – Тобто жоден з учасників стрілянини не під вартою?

На жаль, так. Останнього фігуранта ми довго шукали. Потратили на це багато сил і засобів. Затримали його на Сході України, привезли сюди, арештували, а суд його випустив.

Ми інколи не розуміємо суд. Так, усі виконують свою роботу. Але повинна бути певна відповідальність перед суспільством. Якщо людина скоїла злочин (а тут – особливо тяжкий) вона повинна відповідати.

Коли підозрюваний перебуває під арештом, то вже на цій стадії він відчуває, що буде покараний, не має підтримки з волі, не може впливати на процес.

Вважаю, що судова система має змінити ставлення до тих людей, які скоюють такі важкі злочини. От, для прикладу, днями суддя прийняв рішення відпустити під нічний домашній арешт підозрюваного, який на смерть збив людину на Карпенка-Карого. Водій тікав з місця події, був у стані сп’яніння… Яких ще треба доказів?

Що вже казати про вбивства… От у нас у Ковелі було замовне. Ми встановили весь ланцюг від замовника до виконавця. І суд мав намір відпустити замовника. Але спільно з прокуратурою таки довели, що цього робити не можна.

І.Р.: – Повернуся до стрілянини. Семеро затриманих – це представники лише однієї зі сторін конфлікту? Приїжджі? Місцевих не затримували?

У цій ситуації місцеві – постраждала сторона. Бо поранення і вбивство скоїли ті, хто приїхав. Ніхто з боку обвинувачених не вказав на причетність місцевих до злочину: ні про наявність зброї, ні про погрози. У приїжджих, до того ж, немає тілесних ушкоджень. Можливо, поранення і були, але показами і поведінкою затриманих, ми не можемо наразі процесуально довести вину місцевих і притягнути до відповідальності. Хоча, відверто кажучи, бажання є.

І.Р.: – Але ж навіть тоді, коли втікачів оголосили у розшук, була інформація, що серед них є поранений. Хіба не так?

Тоді ми його не встановили і не затримали. Згодом на Рівненщині затримали автомобіль втікачів. Там була кров, але людей не було. За час пошуків чоловік, який ймовірно був пораненим, вилікувався. Це, до речі, той, якого ми затримали останнім і якого відпустив суд.

І.Р.: – То зараз сторони одна до одної претензій не мають?

Абсолютно. Як це і буває у їхньому середовищі. Але через їхні прорахунки у нас є серйозна доказова база, яка дала змогу довести їхню причетність. Це – і відеоспостереження, і покази людей, і вилучені на місці події гільзи. У той день події розгорнулися не за сценарієм. Це, ймовірно, було зібрання для вирішення внутрішніх питань, але щось пішло не так – і почалася ця стрілянина. Ніхто до цього не був готовий. Злочинці приїхали в Луцьк на реальних номерах. Якби вони мали намір тут стріляти, то приїхали б на «лівих» автомобілях.

Наша мета – таки довести цю справу до логічного завершення: винних притягнути до відповідальності. Я не виключаю, що ми притягнемо до відповідальності й іншу сторону, місцевих. Якщо не за цей злочин, то за інші, які ними були вчинені чи будуть. Повірте, ми над цим працюємо. Ті люди будуть покарані.

І.Р.: – Думаю, волинянам, в тому числі і поліції, відомі деякі прізвища з «іншої сторони», так званих місцевих кримінальних авторитетів.

Зрозумійте, є законодавство, яке вимагає, щоб вина була доведена повністю. Так, усі ми знаємо, хто є кримінальним авторитетом, хто до чого причетний. Але реально затримати «на гарячому» і довести причетність до злочину з усією доказовою базою досить важко. Думаю, ми це зробимо. Наша мета – аби усі кримінальні авторитети області були покарані.

Свідчення того, що ми це робимо, – ситуація у Нововолинську. Нововолинськ – це досить «важке» у кримінальному плані місто, де рівень злочинності в разивищий, ніж в Луцьку і в Ковелі. І так вже тривалий час. Ще коли я був малим, потім, коли я вчився, я завжди знав, що Нововолинськ – кримінальне місто.

Ми намагаємося зараз зламати хребет злочинному світу. Перші наші кроки – це вже не знешкодження, як було раніше. Можливо, ми десь не допрацьовували у тому плані, що висмикували зі злочинного ланцюга дрібних, для прикладу, збувачів чи вживачів наркотиків, дрібних виконавців. Зараз же ми взялися за тих, хто організовує всі ці схеми.

Яскравий приклад – спецоперація у Нововолинську. Ми довго її готували, ретельно документуючи злочинну діяльність кожного з її учасників. Матеріалів зібрали так багато, що їм буде дуже важко вийти сухими з води, бо провина буде доведена саме в складі організованої злочинної групи. Задокументовали як мінімум 20 фактів збуту наркотиків, встановили 7 осіб, які цим займалися і які під арештом. Встановили факти незаконного переміщення наркотиків через кордон. Того, що відповідав саме за переміщення через кордон, ми на місці злочину і затримали – на кордоні.

Велику роботу у цій справі зробило управління протидії наркозлочинності. Вдалося встановити весь ланцюг – від організатора до виконавця і споживачів.

Ми розуміємо, що вживання наркотиків породжує зростання злочинності. Наркомани, аби мати за що купувати наркотики, скоюють злочини. Втягування інших в наркозалежність дає їм можливість збільшувати ринки збуту і, відповідно, свої прибутки.

Організатор наркобізнесу у Нововолинську, якого затримали, ставив, наприклад, за мету заробити 500 тисяч доларів. Ми це достовірно знаємо, бо нам відомо про кожен його крок. Чоловік, який, до речі, займався виготовленням меблів, мав намір заробити омріяну суму і «вмити руки» від наркобізнесу.

У Нововолинську ми провели справді масштабну спецоперацію із «зачистки» кримінальних авторитетів, які впливали на кримінальну ситуацію. Там вже було і залякування, і підпали автомобілів. Всіх осіб, які причетні до кримінального світу у Нововолинську, ми встановили. З часом ми доведемо вину у скоєнні ними попередніх злочинів: і підпалів, і вимагань, і крадіжок, і грабежів. Вони мали кошти за те, що дозволяли так званим наркобаригам працювати на «своїй території». Звичайно, ніхто про це не заявляв, бо кожен у ланцюгу був причетний до злочинної діяльності. Відомо навіть про те, що ті ж авторитети насильницьким шляхом забирали кошти й у наркоманів.

Ківерцівський район, до слова, теж був дещо проблемним у плані криміналу. В Цумані, наприклад, діяла злочинна група, яка тривалий час, нікого не боячись, крала ліс. Але ми вийшли на її учасників, притягнули до відповідальності майже 10 причетних.

В.Д.: – Повернемося ще до Нововолинська. Була інформація, що місцевого начальника відділення поліції мали намір звільнити після гучних «зачисток», про які Ви вже згадали. Але сесія міської ради майже одноголосно проголосувала за те, щоб його залишити. Яка його доля? Він досі працює?

Так, справді була сесія міської ради на чолі з головою Віктором Сапожніковим. У нас із ним розмова теж відбулася. Річ у тім, що є повна підтримка нововолинської поліції з боку місцевої громади. Але своїми спецопераціями ми показали в тому числі і місцевим правоохоронцям, як потрібно працювати. Адже вся робота у цій операції була зроблена Головним управлінням Нацполіції в області. Ми з певних міркувань не залучали місцевих поліцейських.

До речі, мені офіційно, з підписами надіслали звернення міськради щодо залишення на посаді керівника місцевого відділення поліції. Я пішов назустріч. Тепер є подвійна відповідальність: і місцевої громади, і того ж таки керівника поліції разом із заступниками. Я дав чітко зрозуміти: тільки покращення показників роботи і відсутність того «бардака», який був в місті, дасть можливість працювати далі. Якщо ні – будемо діяти кардинально і робити ротацію.

Безпосередньо щодо озвученого факту було службове розслідування. Я одразу відправив у нововолинське відділення поліції комісійну перевірку по всіх структурних підрозділах. Ми знаємо, де і ким були допущені помилки. Кожен відповість за свої.

В.Д.: – Але злочинність – це не тільки грабежі чи наркоманія. Це і корупція у вищих ешелонах влади. Я не стверджую, але припускаю, що в нашій області це може бути. Скажіть, у нас корупція завершується на рівні начальників якихось відділів чи голів сільрад, які не подали вчасно декларацію? Чи таки вона існує і на горі?

Безумовно, що необхідно відслідковувати весь ланцюг. Від, наприклад, якогось спеціаліста відділу, який попався на хабарі, до рангу високого чиновника, його керівника. Можливо, саме він змушує своїх підлеглих цим займатися.

Нині законодавець прийняв правильне рішення щодо створення органу, який займається виявленням і документуванням злочинів, в тому числі і вчинених особами високого рангу. Це – управління стратегічних розслідувань.

Колись при міліції таким органом був УБОЗ. Це була машина, яка в 90-х реально зламала хребет злочинному світу. Можемо у цьому контексті згадати багатьох серйозних і авторитетних міліціонерів. Наприклад, Олександра Сохацький, який свого часу був керівником відділу по боротьбі з бандитизмом, а потім - начальником кримінальної міліції області.

Тоді було ще важче, був повний розгул. Але свого часу підрозділ зробив свою роботу і вдалося побороти «бєспрєдєл».

Вважаю, що створення управління стратегічних розслідувань – це теж буде у наш час вагомий фактор. Його діяльності потрібно дати повне зелене світло на законодавчому рівні. Думаю, що це дасть свій результат.

І.Р.: – Минулого року резонансною була інформація про те, що працівники ГУНП на Волині причетні до мільйонних фінансових оборудок. Нібито вони створили фіктивну сервісну станцію з технічного обслуговування автомобілів і підробляли документи з метою наживи. Де зараз ці поліцейські?

Ці факти були виявлені нами внутрішньо. Питанням займався Департамент внутрішньої безпеки Нацполіції. Люди, які фігурують у цій справі, були звільнені ще з посад міліції. Ми не можемо поки стверджувати, що вони однозначно причетні до махінацій. Їхню вину може встановити тільки суд. Зараз справа знаходиться в провадженні в головному слідчому управлінні Нацполіції. Нюансами ситуації володіє керівник обласного управління внутрішньої безпеки Нацполіції.

Єдине, що можу сказати точно: якщо є такі схеми, то вони повинні бути викриті і люди покарані.

В.Д.: – На Волині останнім часом – хвиля гучних розбоїв. У ролі потерпілих – відомий адвокат Сергій Сафулько, голова Підгайцівської ОТГ Юрій Семенюк. Думаю, що половина взагалі не заявляє, ще частина в рази применшує вартість вкраденого. Що відбувається?

Волинь – не єдина у цьому. Це, на жаль, всеукраїнська проблема. Складна соціально-економічна ситуація зумовлює активізацію злочинних елементів до скоєння таких розбоїв. Дякувати Богу, що у нас принаймні немає людських жертв.

Я вам відверто скажу: ми розуміємо ситуацію. Не хочу наперед забігати, але ми розкриємо ці злочини. Це стосується і нападів на будинки Сафулька і Семенюка. Більше сказати поки не можу.

Додам, що більшість злочинів такої категорії як розбої на території нашої області скоєні немісцевими злочинцями. Але ініціатором чи людиною, яка дала «наводку», нерідко є і волиняни, які мають зв’язки через своє кримінальне минуле чи разом, наприклад, з виконавцями цих злочинів відбували покарання раніше.

Недавно у Луцьку був розбій на Володимирській. Знаємо, що то не був запланований розбій. Люди ішли просто на крадіжку, і за збігом обставин там була дочка власника. Ніхто не чекав, що там буде людина.

Інша ситуація щодо, наприклад, нападу на будинок голови ОТГ в Підгайцях. Вони знали, куди йдуть, знали, хто є у будинку. Ми розуміємо, чому так робиться. Для чого переривати всю хату і витрачати час на пошук грошей, якщо є власник, якому можна пригрозити і він розкаже, що де лежить до останньої копійки. Бо будь-яка людина у такій стресовій ситуації віддасть все, аби не чіпали рідних. Гроші у тому випадку – не основне, основне – життя, яке кожен хоче зберегти.

Зауважу, що щодо розбоїв ситуація в нас в області контрольована. Про це свідчить і статистика. У 2018 році станом на 12 грудня було скоєно 51 розбій. На 2019 на цей рік – маємо 30. Це у півтора рази менше, ніж минулого року. Нерозкритими у нас зараз є лише 10 розбоїв, але у 60% з них в нас вже є напрацювання і бачення.

І.Р.: – Інший нещодавній резонанс пов'язаний із сімома вбитими у Воротневі ланями. Що наразі відомо?

Зараз ця справа – на моєму контролі і навіть на контролі керівництва Нацполіції. Бо злочин – дійсно зухвалий.

Вважаємо, що це – не справа рук браконьєрів. Ми розуміємо, що є дотичні особи, які невдоволені позицією лісництва з приводу того, хто повинен забезпечувати охорону, хто повинен працювати. Це одна із трьох версій. Через таємницю слідства я їх не називатиму.

Вочевидь, вони готувалися до цього злочину. Злочинці залишили вбитих ланей на території, абсолютно нічого не взявши. Тому це, напевно, виклик комусь. Ймовірно, якесь політичне замовлення. Але у цих людей немає ні душі, ні почуттів.

В.Д.: – Яка ситуація на Волині наразі із сексом за гроші? Раніше була інформація, що в області задокументували діяльність лише однієї повії.

Безперечно, на Волині не одна особа, яка займається проституцією. Але наголошу, що це явище у нас немає великого обсягу. Це можу казати впевнено, бо протягом 9 років я був керівником підрозділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Масштаби не суттєві, але воно є. Можемо нарахувати 5-6 жінок, про яких ми знаємо і знаємо, де вони постійно здійснюють свою діяльність. Це, насамперед, вулиця Рівненська. Робота, спрямована на викорінення цього явища, проводиться.

Але кримінальну відповідальність за проституцію в Україні відмінили, натомість залишили лише адміністративну. Тому, мабуть, і маємо показник, в якому тільки 1 складений протокол. Нас більше цікавлять люди, які займаються сутенерством, звідництвом, торгівлею людьми. За це вже світить «кримінал». Жінки, які торгують тілом, - це у них той товар, на якому зароблять гроші. Тому ми працюємо на знешкодження саме тих осіб, які використовують цю працю. А у цій справі жінки, продажем секс-послуг яких вони займаються, - це свідки, джерела інформації у затриманні тих же сутенерів.

Щодо легалізації проституції, то вважаю її необхідною. Але ми повинні до цього прийти. Це явище завжди було і буде. Це, як то кажуть, найдревніша професія. Тільки якщо така діяльність буде легальною, то держава отримуватиме податки, а зараз на цьому заробляють тільки злочинці. Позитивний результат дасть і обов’язковий медичний огляд для таких жінок. Але і суспільство, і законодавець, мають бути до цього готовими.

Та сама ситуація і з ігровим бізнесом. У багатьох країнах він має легальний статус, але працює у відведених місцях, де нікому не заважає.

В.Д.: – Скажіть ще таке: підпалили луцький військовий госпіталь чи були інші причини пожежі?

Я не готовий зараз сказати однозначно. Мають право на існування дві версії – і підпал, і недбалість. Злочин є у будь-якому випадку, навіть якщо це недбалість, яка призвела до таких серйозних збитків. У рамках відкритого кримінального провадження ми опитали понад 300 осіб, провели велику кількість експертиз і обшуків. Остаточне рішення буде тоді, коли буде виконана необхідна кількість дій в рамках процесуального провадження.

І.Р.: – На сесії облради Ви заявили, що берете під свій контроль і справу щодо вивезення піску зі Світязю. Причетних вже знайшли?

Справа знаходиться у провадженні. Після першого факту, про який було відомо загалу, ми задокументували і другий. Тоді затримали і техніку, якою намагалися вивозити пісок з озера. Тому існує два кримінальних провадження щодо цих фактів. Техніку вилучили, призначили експертизи. Наразі встановлюємо суму збитків.

Мені щотижня доповідає керівник Шацького відділення поліції щодо того, що зроблено і що ще заплановано. Те, що питання підняли і депутати на обласному рівні, і місцеві жителі, і журналісти, дало додаткову можливість поліції у розкритті цього злочину. До цього злочину дотичні не останні люди в районі, які є керівниками тих організацій з оздоровлення на березі цього озера.

В.Д.: – Петре Петровичу, дякую, що взяли під свій контроль і справу, пов’язану із загибеллю нашого колеги Юрія Яцюка. Коли громадськість і журналісти дізнаються, що стало причиною фатальної аварії?

Насамперед, я теж висловлюю скорботу і сім’ї загиблого, і журналістській спільноті. Це дійсно була людина на своєму місці. Знаю його ще з часів, коли я був студентом історичного факультету. Юрій завжди був дуже ідейним, завжди був в русі. Це велика втрата і велика трагедія.

Ми зробимо все можливе в рамках закону, щоб знайти істину в тому, як це сталося. Ми не можемо без доказової бази стверджувати, що був винен водій чи навпаки, що пішоходи перебігали у невстановленому місці і він не мав можливості уникнути зіткнення. Мусимо встановити всі факти, щоб зрозуміти, чому сталася біда.

Наразі ще тривають експертизи. Я мав серйозну розмову і з керівниками слідства, і зі слідчими, де наголосив на тому, що всі необхідні слідчі дії мають бути належно проведені і рішення мають бути прийняті.

І.Р.: – Скажіть, як часто Ви особисто виїжджаєте на місце злочину?

Практично на усі тяжкі і особливо тяжкі злочини (розбої, вбивства, події, де є суспільний резонанс) я виїжджаю особисто. Цього вимагає від мене і законодавство. Якщо я не виїжджаю з певних причин, то їде або мій профільний заступник, або керівник поліцейського відділу чи відділення в регіоні. Тоді кожен з них мені доповідає, інформуємо Нацполіцію.

Моя присутність на місцях скоєння таких злочинів зумовлена тим, що варто приймати важливі рішення саме на місцях і давати правильні вказівки.

І.Р.: – Востаннє куди виїжджали?

На розбій на Володимирській у Луцьку. Злочин скоїли приблизно в 6:40 ранку. Вже в сьомій я був там.

В.Д.: – Ви сказали, що о сьомій ранку вже були на місці події. Як Ваша родина реагує на всі ці поїздки, які можуть бути і вночі, і вранці? І взагалі Ви ніколи не розказували про свою родину…

У цій темі немає нічого таємного. У мене дві доньки, обидві одружені. Дуже щасливий, що вже маю онука. Зараз йому рік і 4 місяці. Я завжди хотів сина, та Бог подарував двох прекрасних дочок. А тепер моя мрія здійснилася, бо ж маю онука. Це для мене дуже важливо і я цим пишаюся. Сподіваюся, що в мене буде можливість бавити і любити ще внуків, яких народять мої доньки.

Дружину мою звати Руслана. Той фактор, що ми вже прожили у шлюбі 25 років, говорить про те, що вона має мудрість у всьому і з розумінням ставиться до особливостей моєї роботи. Інколи за ніч на мій мобільний може бути 15 дзвінків від чергового, від інших колег. Дружина до цього вже звикла. Коли я підриваюсь і їду кудись серед ночі, то вона знає, що роблю так тому, що треба приймати важливі рішення.

Варто сказати, що дружини поліцейських – це ті люди, яким ще за життя треба ставити пам’ятники. Вони заслуговують на підтримку і подяку більше, ніж самі поліцейські.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: поліція, Інтерв'ю, Волинь, проституція, кримінал
В тему

Останні матеріали