Десятеро юних лучан за підтримки підприємства «Кромбергенд Шуберт» представляли Україну на всесвітньому саміті, куди приїхали майже 3 000 учасників із понад 40 країн світу.
Якихось три місяці тому ці школярі могли тільки мріяти про те, аби опинитися в Римі, подружитися з найбільш успішними ровесниками зі Штатів, Японії, Франції та спілкуватися із самим Папою Римським!
Утім, ця мрія здійснилася! І десятеро учнів із 21-ї та14-ї гімназій, ліцею №3, НВК №9 та школи №11 міста Луцька здійснили незабутню поїздку до Італії, де взяли участь у Міжнародному дитячому саміті «Я можу» (англійською – «Ican»).
Упродовж 27 – 30 листопада майже три тисячі учнів із понад 40 країн світу розповідали, що зробили у своїй школі, в місті, у країні, аби вирішити одну з найгостріших у регіоні проблем.
Для українських дітей було дещо дивним чути, наскільки гостро відчувають нестачу прісної води діти південних країн світу. Тож тамтешні учні навіть придумали, як можна воду, що лишається у пральних машинах, використовувати для зливних бачків у туалеті чи збирати для побутових потреб воду, яка капає з кондиціонерів.
Не здогадувалися учні з України, яку небезпеку несе антисанітарія для школярів Індії, Кенії, Дубаї. Тож тамтешні учні працюють на тим, аби навчити ровесників дотримуватися особистої гігієни.
Школярі високорозвинених країн, як-от США, Франція, Японія, потерпають, через відсутність спілкування. Замість ділитися новинами, жартувати, дружити, тамтешні учні днями і ночами просиджують у своїх телефонах, планшетах, комп'ютерах. Тож проблемою номер один у цих країнах стало вилікувати дітей відгаджетозалежності та навчити людей розмовляти між собою.
А от учні Луцька завдяки громадській організації «Християнська асоціація молодих людей та сім?ї ХРАМ» дослідили, що однією з найбільш болючих проблем українських дітей є булінг: цькування, приниження, насміхання, насильство одних учнів над іншими.
Тому разом із волонтерами ГО «ХРАМ» наші школярі розробили тренінги, з якими відвідували освітні заклади Луцька, розповідали про булінг, просили ровесників ділитися своїми міркуваннями щодо цієї проблеми. І врешті домоглися того, що більшість учнів зізналися: фактично в кожному класі кожної школи відбувається таке цькування, котре залишає в приниженої людини травму на все життя. Ба більше, учні не лише розповіли, а й почали самі згуртовуватися довкола ідеї виявляти факти булінгу й запобігати їм.
Отримавши хороший досвід протидії булінгу, юні лучани вирішили ним поділитися з дітьми інших країн світу. А щоб це стало можливим, школярам допомогла не лише громадська організація «ХРАМ», а й Луцька міська рада, зокрема начальник управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ліна Галан. Ліна Вікторівна подбала про організаційні моменти, звернулася до підприємства «Кромбергенд Шуберт», яке виділило фінансування для авіаперельоту дітей. А харчувалися та проживали юні лучани безкоштовно: цим нашу делегацію забезпечив один із жіночих монастирів у Римі.
Розповідаючи про враження від поїздки, школярі зізнаються:
– Спочатку ми рахували дні до вильоту. Потім години. Потім не могли повірити, що вперше в житті подорожуємо літаком. Дуже хвилювалися, чи достатньо буде нашого володіння англійською, аби порозумітися з ровесниками. Ще страшніше було, коли нам потрібно було англійською розповісти перед величезною аудиторію про те, як ми в Луцьку вирішуємопроблему булінгу. В нас тремтіли руки і ноги. Ми думали, що вийдемо і забудемо слова. Та хлопці-іноземці з перших рядів так щиро нам махали, підбадьорювали жестами, мовляв, молодці, що ми отримали масу позитивних емоцій від виступу і переконалися, що дружба не має кордонів.
Зрештою, які можуть бути кордони, коли сам Папа Римський запросив усіх учасників саміту до себе у Ватикан, подякував, що сучасні діти настільки розумні, цілеспрямовані, відкриті та сміливі, йпообіцяв підтримувати дітей, котрі хочуть змінити наш світ на краще.
В подяку за підтримку кожна із 40 делегацій-учасників передала Папі Римському сувенірних рушничок, усі рушнички були символічно зшиті в одну велику ковдру, а одним із найгарніших частинок подарунку став, звісно, рушник, який вишили лучани.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
