5 Листопада 2019
Новини

Унікальні фото волинського села в 1939 році

Унікальні фото волинського села в 1939 році

У роки Другої світової війни 23 вересня 1942 року німецькі окупаційні війська — рота «Нюрнберг» — спалили село Кортеліси на Волині та розстріляли 2 875 його жителів, серед яких було 1620 дітей. Сьогодні село Кортеліси входить до складу Ратнівського району Волинської області.

Історики відносять появу села Кортеліси до XVI століття. Тоді це село з’явилось в складі Ратненського староства Холмської землі Руського воєводства. Перша письмова згадка відноситься до 1545 року.

Проте сьогодні хочемо розповісти, яким це село було до початку Другої світової війни. В міжвоєнній пресі вдалось розшукати кілька фото та спогади журналістів про цей населений пункт на Волині.

В той час Кортеліси знаходились на краю Ковельського повіту Волинського воєводства. Це село столичні журналісти називають «цікаве, атмосферне та загублене серед боліт та лісів». Кортеліси називали унікальним селом, яке завдяки своїй віддаленості від тогочасної цивілізації зберегло побут, традиції попередніх століть.

Кортеліси в 1930-х роках були щось на зразок, як сьогодні для волинян є село Сваловичі на Любешівщині. Часто в Кортеліси приїздили краєзнавці та збирали матеріали для своїх монографій. Це село називали одним із найстаріших не лише на Ковельщині, а й на Волині. В Кортелісах у 1939 році проживало 5000 осіб. Місцевість описували як рівнинну, де переважали піски та болота. Вулиці в селі розкинулись із південного-заходу на північний схід.

На найбільшому в підвищенні в селі серед старезних дубів стояла давня дерев’яна церква. Хоча спершу вона була побудована як уніатський костел, а вже пізніше стала православним храмом. На церкві виблискував золотий хрест. Дуже гармонійно він дивився на фоні зелених крон дерев.

В селі було багато вітряків, придорожніх хрестів усе це складало у столичних гостей гарне враження про хоч і віддалене, але доглянуте село справжніх господарів.

Коли запитували місцевих, хто вони за національністю, то більшість відповідали – «православний». Не просто в селі було жити молоді, яка при спілкуванні виявляла бажання все ж таки покращити свої умови проживання. Багато хто мріяв би виїхати до міста, але в ті часи це було зробити не просто. Відстань була не маленька. До найближчого Ковеля – 60 км, а до Бреста – 80.

Найшанованішою людиною в селі вважали вчителя, він був представником цивілізації для більшості. Будинки в Кортелісах були доглянуті, навколо хат цвіли квіти, печі, вікна, тиньковані стіни. Були в селі й курні хати. 

В розмовах місцеві мешканці розповідали, що чекають на меліорацію, завдяки якій очікують збільшенні посівних та господарських площ, бо болота дуже обмежували село в площі. Навіть в деяких розмовах селяни себе називали «ми болотні люди».

Пройде кілька років і село зникне з лиця землі. Залишаться лише спогади та кілька фото. Проте потім з’являться нові Кортеліси, які називають відроджені із попелу. Ймовірно для більшості сучасних мешканців Кортеліс сьогоднішня знахідка буде новою і відкриє нову сторінку невідомої історії села, яке досі цікавить істориків та краєзнавців.

Тетяна Яцечко-Блаженко

Чоловік оре сохою, Кортеліси, 1939 рік
Чоловік оре сохою, Кортеліси, 1939 рік

Мешканець села Кортеліси, 1939 рік
Мешканець села Кортеліси, 1939 рік

Селянська хата в с. Кортеліси, 1939 рік
Селянська хата в с. Кортеліси, 1939 рік

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: історія, Волинь, Фото
В тему

Останні матеріали