На Волині жінка прокляла на безшлюбність всю родину
За образу синів мати прокляла на безшлюбність усю родину односельців. Троє з чотирьох братів так і померли нежонатими, а найменший, хоч і женився, та молодим пішов зі світу
Усіх людей можна поділити на дві групи: тих, хто вірить у потойбічний світ та силу магів-чародіїв, і тих, які за своєю суттю є матеріалістами, не вірять навіть у Бога, а все потойбічне вважають обманом, вигідним трюком чи бабськими забобонами.
Втім волинянин Аркадій Чабанчук із с. Новий Мосир Ковельського р-ну Волині на власному досвіді переконався:
одна фраза, кинута з ненависті, може змінити долю того, кому адресувалися прокльони.
– Сам я – корінний волинянин. Але до Нового Мосира приїхав у 1970-х роках, коли мене, як молодого ветеринара, направили до місцевого радгоспу на роботу, – оповідає наш читач.
Саме тоді в селі сталася неприємна ситуація: двоє братів побилися з іще двома односельцями-братами. Одна сторона конфлікту настільки віддубасила другу сторону, що приїжджала міліція, складала протокол, збирала свідчення. На двох винуватців відкрили тоді кримінальну справу, а потім суд постановив обох братів посадити до тюрми.
– Коли мати засуджених, Ганя, почула, що обоє синів опиняться за ґратами, крикнула зопалу Мані – мамі побитих братів: «Щоб твої хлопці долі не мали! Щоб їхнє коріння всохло! Щоб уся ваша сім'я згинула!» – переповідає Аркадій Чабанчук випадок, що стався майже 50 років тому.
Тоді тим словам ніхто не надав значення. Бо ж хіба мало в селі випадків, що дві баби сваряться й одна одну проклинають? Маня під час сварки тільки покрутила пальцем біля скроні: мовляв, дурнувата баба, хай спершу зі своїми дітьми розбереться, а тоді до чужих має діло.
Чи довго сиділи хлопці в тюрмі, а чи мало? Чи помирилися потім дві сім'ї, а чи лишилися ворогами? Це вже не так важливо. Головне – що минав рік за роком, а хлопці Мані (причому не тільки двоє тих, які в кримінальній справі були постраждалими, а всі четверо синів!) не те що не женилися – навіть до дівок не ходили.
– Їхній батько Євген потім не раз мені жалівся: «Виростили з жінкою чотирьох синів, а щастя жоден не має. Тільки зранку протруть очі, як зразу мова про горілку: де б то випити. Ні разу я не чув, аби про дівчат балакали, про побачення чи танці. Біда чорна!..» – переповідає Аркадій Чабанчук.
Щоправда, на молодшого з чотирьох братів прокляття по-іншому подіяло. Бо він, хоч і крепко пив, але таки знайшов собі дівчину, женився, сина народив, але ще був молодим, як захворів на туберкульоз та й помер.
– Вітя (так було звати молодшого з чотирьох братів) єдиний із тієї сім?ї дав потомство. І його син, дякувати Богу, нормальний виріс, відслужив в армії та зараз проживає в селищі на Волині, – додає Аркадій Чабанчук. – А от троє старших синів Мані так і повмирали нежонаті. Виходить: прокляття – страшна штука?! Бо стільки років минуло, а воно діяло!
У Новому Мосирі, натомість, не хочуть говорити на цю тему.
Кажуть, у селі кожен один одному як не сусід, то кум чи родич: скажеш якесь криве слово – наживеш ворогів як не в одній родині, то в іншій.
Втім для багатьох сіл знайома проблема, що ніби й дівчат на світі вистачає, а хлопці холостякують, ніби й жити в селі непогано, а з кожним роком усе більше на вулицях покинутих будинків.
– Мені дуже болить душа за те, що молодь не жениться, а села вимирають. І я про випадок із Манею та Ганею написав вірш, - каже Аркадій Чабанчук.
Хати цих жінок стоять пустками –
Зла згустками.
Дівчата виходять заміж і не родять –
Чомусь безплідні виходять.
Вже в селі майже закрили школу:
Нема весіль, нема дітей, нема сімей.
В селі повно пусток –
це до вимирання місток.
А був же край – не край, а рай!
Боже милий, прожени прокляття,
Щоб женилися сини і браття,
Щоб женились, щоб дітей родили,
Доки молодії, доки мають сили.
Хай облишать всі горілку пити!
Хай облишать всі тютюн палити!
Хлопці хай дівчат зобачать:
Це в житті так багато значить!
Хай любов буде хлопцям за казку.
Хай пізнають дівочу диво-ласку.
Хай кохання їх веде по світу.
Хай дарують квіти і привіти.
Боже милий, прожени прокляття:
Щоб женились і сини, і браття.
Всі дівчата замуж хай ідуть,
Діток родять, мамами стають.
…Совість, люди добрі, майте –
І нікого ви не проклинайте!
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.