Як і торік, ті, хто не має місцевої «прописки», проходитимуть жеребкування.
У столичних школах розпочався прийом дітей до перших класів. Заяви від батьків, чиї діти мають право на першочергове зарахування за місцем проживання, прийматимуть до 31 травня. Решту, як і минулого року, очікує жеребкування. Про переваги і недоліки територіального методу зарахування, а також на що йдуть батьки, аби його обійти, ішлося в сюжеті «Сніданку з 1+1».
Які потрібні документи для вступу в школу?
Для зарахування дитини до школи обов’язкові лише три документи: заява, свідоцтво про народження і медична довідка. Документ про підтвердження місця проживання дитини чи одного з батьків не обов’язковий, але гарантуватиме вам вступ. Жодних довідок про доходи чи договорів про матеріальну допомогу школі не потрібно. Навіть присутність самої дитини під час зарахування до школи тепер не обов’язкова. Це нібито зручно, однак нові правила вступу за територіальним принципом влаштовують далеко не всіх.
Батьки скаржаться, що пріоритетним дітям простіше, вони йдуть першочергово і в будь-якому разі потраплять до школи, а тим, хто йде другою чергою, через жеребкування, доводиться «домовлятися» з керівництвом навчального закладу. Жеребкування проводитиметься педрадою, і саме від нього залежить, чи потрапить дитина до бажаної школи. Подібна практика впроваджується другий рік поспіль.
Оминаючи співбесіду та будь-який відбір, до шкіл потрапляють усі діти, як ті, що мають місцеву реєстрацію, так і ті, які пройдуть жеребкування. Останнє ж, цілком можливо, доведеться пройти в кількох школах, щоб у результаті потрапити хоча би в одну. «Батькам не треба напружувати дитину тим, щоб підготувати до того конкурсу-стресу. Ми прибрали таким чином корупцію зі школи. Гроші там не йдуть в кишеню до директора», – каже Олена Бондаренко, співголова ГО «Батьки SOS».
Як українці обирають школу для своїх нащадків?
Батьки по-різному обирають школи, де навчатимуться їхні діти. Для когось важливо знати вчителя, хтось навчався у цій школі сам, хтось бере до уваги рейтинг навчального закладу. За підрахунками Міністерства освіти та науки, «полювання» ведеться не більш як на 500 державних шкіл у всій Україні, і боротьба досить запекла, та не завжди законна. «Минулого року можна було використати будь-який договір оренди. На коліні собі роздрукований і підписаний. Зараз потрібен тільки нотаріально завірений договір. Так, батьки намагаються купити реєстрацію», – каже Олена Бондаренко, співголова ГО «Батьки SOS».
Які «схеми» породило жеребкування?
Інтернет дійсно переповнений пропозиціями про допомогу з фіктивним проживанням. «Це повністю легально й законно. Це офіційна реєстрація. Укладаємо договір оренди з вами, на його підставі реєструємо вас у ЦНАПі на шість місяців. Наприклад, мама з дитиною, це коштує 5100 гривень», – консультують в одному з таких «сервісів». І доповнюють, що батьків тарифи не лякають, як не страшить і відповідальність за фальшування документів – до двох років позбавлення волі.
А як за кордоном?
Варто зазначити, що модель територіального пріоритету існує в більшості країн Європи та в США, щоправда, в Америці таку аферу побороли. Там адміністрація школи може перевірити фактичне місце проживання або попросити додаткові документи, наприклад, копії рахунків.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
