На Волині тест ДНК перекреслив надії матері, що знайдений афганець є її рідним сином (фото, відео)

Кілька десятків років чекають рідні з Волині зниклого колись Ігоря Білокурова. Так, 9 квітня 1988 року прапорщик з волинського села Велика Глуша пропав безвісти в районі Кандагара в Афганістані.

Коли до 78-річної Антоніни Василівни Білокурової прийшли зі звісткою, що, можливо, знайдений в Афгані Амріддін має українське коріння і,  можливо, насправді є її сином Ігорем, радості згорьованої мами не було меж.

Проте після проведення експертизи ДНК факт не підтвердився: індекс материнства Амріддіна і Антоніни Василівни – нульовий.

Про це пише Комсомольська правда в Україні.

Правда перед камерами

Історія про те, як військовий Ігор Білокуров з Волині, який служив в Афганістані, потрапив в полон, 30 років будував життя на чужині, а навесні минулого року випадково знайшовся, була занадто гарна, щоб виявитися правдою.

Експертиза перекреслила можливий щасливий розв'язкок історії. Чудового повернення втраченого на війні військового до матері не буде - Амріддін, якого літня жителька Волині готова була назвати власним сином, виявився самозванцем. ДНК. Тест підтвердив, що вони - чужі люди.

– Так, дізналися ще в кінці грудня, – кажуть в селі Велика Глуша, де живе Антоніна Василівна. – Дуже гірко, що все так закінчилося. У селі, напевно, кожен чекав, що це наш Ігор. Якщо це був жарт, то дуже жорстокий і злий ...

Антоніні Василівні правду відкрили перед телекамерами, журналіст BBC і член пошукового загону принесли конверт з результатами. Жінка зустріла обох зі сльозами. Коли білий конверт розкрили, заридала ще дужче –  не він ...

Гості відвідали могилу на кладовищі, на якій невтішна бабуся поставила пам'ятник, щоб оплакувати сина, пообіцяли, що пошуки не припинять, і поїхали.

Не той українець, але все ж українець

У соцмережах сльози Антоніни Василівни викликали ще більше сліз, але разом з тим і злості.

«А можна було спочатку дізнатися він або не він, а потім говорити матері?! Навіщо стареньку мучити?! Вона і так змучена за стільки років», - обурюються користувачі.

Які мотиви рухали афганцями, що сватали на місце Білокурова чужака, до кінця не ясно, проте ймовірність, що чужинець Амріддін і зниклий безвісти Ігор – один і той же чоловік, була вкрай мала, про що почали говорити ще влітку минулого року.

Чоловік не впізнавав матері, однокласників і односельчан на відео, забув рідну мову – це ще можна було списати на наслідки травм і контузій, а також 30-річне життя серед іншої культури.

Але ось як бути з тим, що і ріст, і статура рудоволосого Амріддіна відрізнялися від  зниклого русявого Ігоря Білокурова?

– У Амріддіна були взяті матеріали і проведені дві ДНК-експертизи. Перша не підтвердила, що він є Ігорем Білокуровим. Однак друга свідчить, що він на 53% є українцем. Можливо, іншим зниклим без вести військовослужбовцям. Відомо, що понад 80-ти українців, які воювали в Афганістані, потрапили в полон. На жаль, подальша доля 20-ти військовослужбовців до сих пір залишається невідомою. Є надія, що саме Амріддін може бути одним з них, – сказав Олександр Денисов, заступник голови правління Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану і АТО.

Історія питання

9 квітня 1988 року в районі Кандагара в Афганістані прапорщик з волинського села Ігор Білокуров пропав безвісти, його доля невідома.

20 років мати військового Антоніна Василівна чекала, що син повернеться, 10 років тому встановила на цвинтарі пам'ятник– символічно поховала сина.

В кінці березня минулого року українська експедиція з пошуку водоносних пластів працювала на півночі Афганістану. До вчених підійшли місцеві жителі разом з рудим чоловіком, сказали, що він в 1988 році потрапив у полон, сам з України, пам'ятає слова «Волинь», «Колодязь». Приїхавши додому, вчені почали шукати, ким міг бути той чоловік, підключилися військові, всі факти вказували, що це Ігор Білокуров.

Мати солдата впізнала на фото Амріддіна свого сина, проте експертиза показала, що це різні люди.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.