У державному бюджеті нинішнього року передбачені зміни до розподілу відсотків зарахування екологічного податку між державним і місцевими бюджетами (з 20 відсотків до головної казни країни та 80 відсотків до місцевих бюджетів на 50 відсотків до держбюджету і, відповідно, 50 – на місця). Таким чином до спеціального фонду місцевих бюджетів зараховується лише 50 відсотків відрахувань екологічного податку, у тому числі – 15 відсотків до бюджетів міст, селищ та ОТГ, а 35 відсотків – до обласних бюджетів. Фактично, громади отримуватимуть мізер…
У лютому цього року з ініціативи комісії з питань екології та раціонального використання природних ресурсів, обласна рада підтримала звернення до Кабміну та Верховної Ради України щодо раціонального розподілу екологічного податку. Однак позитивної реакції від столичної влади досі так і не надійшло.
Чому така реакція влади на верхах та інші проблеми раціонального використання природних ресурсів обговорювали депутати обласної ради в ефірі програми «Відкрита влада. Область. Підсумки роботи екологічної комісії» телеканалу «Аверс». В обговоренні брали участь члени цієї комісії: Роман Карпюк – заступник голови обласної ради, Василь Столяр – голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, директор КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради, Ігор Лех – заступник голови комісії, депутати обласної ради, які працюють в екологічній комісії, Борис Бабійчук, Володимир Дейна, Сергій Духницький, Олександр Омельчук.
Як зазначив Василь Столяр, нещодавно стало відомо, що 2 мільярди зібраного екологічного податку пішли в Кабмін, а не на регіони.
В свою чергу, Ігор Лех акцентував увагу на актуальному для регіону питанні, яке фактично переросло у неконтрольовану проблему – незаконний видобуток піску. Адже, попри мізерну кількість санкціонованих місць в області з видобутку піску, будівництво ведеться шаленими темпами. І це парадокс…
Роман Карпюк наголосив на тому, що перенавантажені піском вантажівки руйнують дороги, і при цьому, в тих районах, де видобувають пісок, не має жодного вагового комплексу.
– Я сам спостерігав, як на Маневицькій трасі убік Луцька йдуть колони автівок, навантажених щебенем і піском. І ніхто їх не перевіряє. На сьогодні в тих районах, де видобувають пісок, немає жодного вагового комплексу. Якщо на машину можна навантажити 20 тонн, то вони вантажать 30. Я думаю, тут задіяна корупція, тож і правоохоронним органам і нашим очільникам виконавчої влади плювати на ці порушення, на те, що від перевантажених піском колон вантажівок руйнуються дороги і не сплачуються податки. Бо постав один пост там – і вмить перекриється вся будівельна індустрія міста Луцьк, – каже Карпюк.
Причина процвітання несанкціонованого видобутку піску – у мізерних штрафах. Саме такої думки дотримується Олександр Омельчук.
– Якщо будуть високі штрафи, ніхто не буде порушувати. І дороги перебуватимуть в належному стані. Пам’ятаєте випадок, коли у Ковелі люди для своєї наживи зруйнували кар’єр, там де були вбиті і захоронені наші земляки під час Другої світової війни. І цим піском, разом із черепами і людськими кістками, штукатурили школи... І за це вони отримали штраф… 170 гривень. То для чого мені законно відкривати кар’єр, сплачувати податки, робити документацію, якщо я просто можу підігнати екскаватор і заробити гроші, при цьому заплативши копійчаний штраф? А відповідальність має бути включно до тюрми, – переконаний депутат.
Не оминули поза увагою і питання, яке стосується енергетичної безпеки, – видобування газу в області. Адже маємо власні родовища у Локачинському, Ковельському, Турійському і Рожищенському районах. Але купуємо чужий втридорога.
– КП «Волиньприродресурс» подавала документи на надання спецдозволів на видобуток газу у Ковельському, Рожищенському і Турійському районах, але Кабмін нам відмовив. Нам не дозволяють видобувати наш газ, екологічний до речі. Бо надра Волині хочуть віддати для «Укргазвидобування». Ми пропонували їм погодити видобування, якщо вони зареєструють тут свою філію підприємства, аби податки йшли в область. Але вони відмовилися. Бо хочуть всі гроші прибрати до своєї кишені, – каже Василь Столяр.
Іще один парадокс у тому, що приміром, Локачинське родовще газу зареєстроване у Львівській області. А викиди сірководню вдихають саме волиняни… Але це ще не все. У 2016 році з Локачинського родовища газу надійшли до держбюджету 127 мільйонів гривень податку. А обласний бюджет отримав 750 тисяч податку ЄСВ, себто із зарплат. А потім волиняни купували той же газ за 8 тисяч за кубометр. Про це зазначили Ігор Лех та Сергій Духницький.
Щодо Локачинського родовища газу Олександр Омельчук додав, що волиняни неодноразово зверталися до депутатів зі скаргами, що через вантажівки, які перевозять газ, руйнуються їхні домівки.
– Коли ми запитали «Укргазвидобування», чи вони готові відшкодувати збитки і зареєструвати підприємство в області, вони не погодилися. А якщо ми дамо дозвіл розвивати інші наші родовища, то все, що ми отримаємо з цього, – це на пів-Волині зруйнованих доріг, сірководень, який горітиме і осідатиме на людських полях, і, зрештою, екологічну катастрофу, – додав він.
І наостанок депутати підняли не менш актуальну екологічну проблему області – відсутність сміттєпереробних заводів, попри критично високу кількість стихійних сміттєзвалищ.
Власне, Ігор Лех навів для порівняння статистику, скільки є сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів у розрахунку на кількість полігонів у декількох країнах. Тож Британія: кількість полігонів – 12, сміттєпереробних заводів – 36, сміттєспалювальних – 21. Італія: 619 полігонів, 70 сміттєпереробних заводів і 51 сміттєспалювальний. Україна: 6 тисяч 800 полігонів (а це фактично стихійні сміттєзвалища), сміттєпереробних заводів – нуль, сміттєспалювальних – 2, і то вони не працюють.
– У нас 1/7 частина нашої держави перетворилася на сміття, а ця територія дорівнює країні Данії, – акцентував він.
Учасники програми також висловили свої позиції щодо ситуації у мисливському господарстві області. Адже саме екологічна комісія вносить рекомендації на сесію облради про надання в користування мисливських угідь. Повну версію програми можна побачити на сайті Волиньради.
Ірина Бура
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
