Віталій Гладун з Горохівського району трудиться волонтером ще з 2015 року. Нині він поїхав у чергову поїздку на передову. Вісім тонн найнеобхідніших речей та їжі уже доправлені до місяця призначення.
40 двохсотлітрових залізних бочок , ізолента, робочий та теплий одяг, рукавиці, 4 бензопили, комплектуючі до них, паливно-мастильні матеріали, медикаменти, засоби гігієни, і звісно, – харчі, саме цим найнеобхіднішим цього разу Віталій Гладун разом зі ще одним волонтером, який до речі сам атовець (служив у 72-ій бригаді) Ярославом Садольським, фактично вщент «забили» вантажне авто.
- З їжі хлопці просять найбільше сало, воно в них зараз в дефіциті, бо волонтерів уже не так багато, тому відповідно, возять не так часто. Військові, звісно, більш-менш забезпечені державними харчами, не так, як показують по телевізору, але з голоду принаймні, не помреш. Але ж завжди хочеться чогось домашнього, - того ж солоного огірка, сала, салату чи навіть варення, - каже Віталій.
Автівку на Схід допомогли зібрати три школи району і самого Горохова. Діти принесли консервацію, печиво шкарпетки, рукавиці в’язані, плетені сітки, малюнки, листи. До допомоги долучився і завод Кромбер енд Шуберт , Горохівська міськрада, і просто небайдужі люди. Підприємці з Горохова передали 2 мішки чобіт-«пінок», тому що з настанням холодів без цього теплого взуття військовим доводиться сутужно.
Дуже допомогли волонтери з Львівщини, Бродів, Луцька. Зі Львова, приміром, передали «кікімори», маскувальні сітки. З Бродів приїхав цілий бус продуктів, чайників, каструль.
- Зідзвонююся з хлопцями з передової і запитую, що їм потрібно, себто, не веземо будь що, а лише те, чого вони потребують. Зазвичай возимо для 72-ої бригади, 14-ої, 40-го батальйону, - додає волонтер.
Віталій наголошує, що волонтерство нині не те, як було з початком війни. Зараз люди уже звиклися до ситуації, та й самі підприємства долучаються до благодійності не так активно, як раніше. Однак, війна триває, і хлопці на передовій досі потребують нашої допомоги і підтримки.
- Якщо в країні йде війна, то потрібно щось робити. Не можна сидіти збоку і спостерігати, або сидіти у Фейсбуці і писати різні «розумні» речі. Не можеш воювати, допомагай: ділом, грошима. Купа варіантів. Принаймні, це моя позиція і я її дотримуюсь, - каже Віталій.
На запитання, яка реакція наших військових на останні події із захопленням Росією наших моряків і про введення військового стану в окремих регіонах, Віталій Гланун відповідає, що вони настроєні рішуче, готові воювати і чекають будь яких наказів, які стосуватимуться захисту держави.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
