26 серпня – 238-й день року (239-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 127 днів.
Що ж відзначають 26 серпня?
Міжнародні:
Свято Жнив. Свято, про яке відомо ще зі Старого Заповіту: «... земля, що п’є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає ...» (Евр.6:7). «... І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою...» (Ісх.23:16). Святкується це свято завжди, починаючи з останньої неділі серпня або в останню неділю вересня за рішенням церковної громади.
Багато народів, забуваючи про Бога, не забували про це свято, і святкування врожаю було досить поширеним в язичницькому суспільстві. Сьогоднішні церковні урочистості беруть свій початок у вікторіанські часи, коли преподобний Роберт Стівен Хокер запросив своїх прихожан у 1843 році до спеціального служіння подяки в Церкві в Морвенстоу, Корнуолл (Англія).
Ранні англійські поселенці в Північній Америці сприйняли ідею свята збору врожаю як один із засобів для організації взаєморозуміння з місцевими жителями. Перший День подяки був відзначений релігійними біженцями з Англії, відомими як «пілігрими» (паломники), у 1621 році. Вони запросили корінних американців на бенкет на Плімутській плантації, щоб відсвяткувати успішний урожай. Спочатку індички не було в меню. Замість неї на свято готували гусака, омара, рибу або оленя.
Зараз фестивалі врожаю, проводяться по всьому світу, це стосується і Австралії, і Швеції, і Індії. У Китаї, наприклад, подібний фестиваль проводиться в середині осені. Він також відомий як фестиваль Місяця. Вважається, що цей звичай прийшов з давніх часів, коли китайці приносили жертву Місяцеві, який вважали символом гармонії і достатку. Китайські родини збираються, щоб з’їсти традиційні місячні тістечка і розповідають в цей день один одному безліч народних казок про «місячну діву».
Католицький День Міхаеля, також відомий як свято Святого Михаїла, відзначає кінець збору врожаю 29 вересня. Історики кажуть, що він зародився в п’ятому столітті, коли був розквіт культу святого Михаїла, який розповсюджували на Заході деякі з тих, що називали себе християнами. В середні століття Майклмас навіть став релігійним святом, і люди також готували гусей, куштування яких, на їхню думку, повинно було принести їм фінансовий захист на майбутній рік.
Британія також відзначає свято на честь щедрості моря і землі. В Уітстаблі проводяться відповідні церемонії під час щорічного липневого фестивалю устриць. Десятки рибних фестивалів проводяться навколо прибережних міст і сіл.
Національні:
Республіка Абхазія: День незалежності Республіки Абхазія
Аргентина: День Солідарності (в честь дня народження Матері Терези)
Малайзія: День Незалежності
Намібія: День героїв
Папуа: Нова Гвінея – День Покаяння
США: День рівності жінок
Південна Осетія: День Незалежності
Аргентина: День аргентинських акторів
Іран: День трудящих
Туреччина: День збройних сил Туреччини
Україна: День шахтаря. Гірницька справа завжди вимагала мудрості і хороших продуманих рішень. Вона не терпить легковажності і не прощає помилок. На території Київської Русі початок гірничої справи було покладено вже у другій половині XV століття. Перша експедиція в Печерський край для пошуків корисних копалин вирушила за наказом Великого князя московського Івана III у 1491-му році. Перегортаючи історію, зазначаємо, що гірнича справа до кінця XIX століття посіла одне з центральних місць в ряду інших ключових галузей промисловості.
У середині XX століття, а точніше 10-го вересня 1947-го року в СРСР, відзначаючи високі заслуги і внесок гірників у широку індустріалізацію країни, за клопотанням міністрів вугільної промисловості Радянського Союзу Оніка Д. Г. та Засядька А. Ф. було затверджено офіційне професійне щорічне свято День шахтаря, святкування якого було встановлено на останню неділю серпня. Вперше святкування Дня шахтаря було проведено 29-го серпня 1948-го року. Добра традиція святкування Дня шахтаря збереглася і після повернення суверенітету колишнім союзним республікам. Так, за вже укладенною традицією, відзначають своє професійне свято гірники Білорусі та Росії, Киргизстану та Казахстану. В Україні цей День був закріплений відповідно до нового законодавства по Указу Президента України від 16-го серпня 1993-го року № 304/93, продовжуючи святкуватися щорічно в останню неділю серпня.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
