28 Червня 2018
Новини

За святковим столом, у парку на атракціонах, гуляючи містом: як лучани відзначають День Конституції

За святковим столом, у парку на атракціонах, гуляючи містом: як лучани відзначають День Конституції

День Конституції цього року у Луцьку досить особливий. В обласному центрі чомусь не заплановано проведення жодного офіційного розважального заходу. Попри те, що представники влади урочисто привітали лучан із святом ще в вівторок, сьогодні все ж державний вихідний, тож ми поцікавилися в городян чи відзначають вони цей день і що для них, власне, є – Конституція.

Микола Осійчук, 22 роки.

«Насправді, для мене цей день нічим не відрізняється від звичайного вихідного. Особливого настрою чи якогось патріотичного піднесення, на жаль чи на щастя у мене немає. Планую сьогодні зустрітися з друзями та провести час в хорошій компанії. Зазвичай ми збираємося на кожні вихідні, тому сказати,  що День Конституціє став черговим приводом для відпочинку з ними – не можу. Зараз я бачу, що для більшості представників влади Конституція – це просто гарна книга з багатьма буквами. Закон в багатьох ситуаціях вони не виконують, або ж повертають у те русло, яке їм вигідне.  Можливо, через певний проміжок часу щось зміниться, але в мене великі сумніви стосовно цього».

Маргарита Олексіївна, 62 роки.

«Конституція – це наш головний закон. За ним живе держава і за ним живемо ми, прості люди. Шкода, що не завжди він виконується в повній мірі. Особливо часто Конституцію порушують чиновники та інші люди, котрі зараз перебувають при владі. Бо вони думають, що всесильні. Свято я не відзначаю. Та і як? На все треба гроші. А куди ти без них підеш? В парк хіба пройтися, то і в будній день можна».

Ілля, 16 років.

«В моїй сім'ї є традиція – ми завжди відзначаємо усі державні та релігійні свята. Зазвичай, ми ходимо в парк на атракціони, в зоопарк, розважальні центри відвідуємо. Словом, вдома не сидимо. Конституція – це головний закон країни, який треба поважати і виконувати. Якщо перестати це робити, то наша держава, як така,  просто зникне з політичної карти світу».

Надія Козюта, 47

«Конституція для мене це серце країни. Наш основний закон, без якого не було б нашої держави. Я щороку святкую цей День. До мене приїжджають родичі, я готую щось смачненьке до святкового столу та й так в сімейному колі відпочиваємо. Потім можемо вибратися в центр на прогулянку. Там завжди якийсь концерт організують. Люблю ярмарки на Лесі Українки, завжди собі щось купую там. Музикантів люблю, які там грають. Взагалі наше місто люблю під час святкувань і не тільки Дня Конституції, Луцьк тоді чистий, вбраний в рушники і прапори. Гарно дуже».

Василь Мартинюк, 56 років.

«Я не святкую День Конституції. Для мене це звичайний день. Якби вона виконувалася і справді була головним законом країни, тоді можливо ставлення до всього б і змінилося. Чого, наприклад, я маю виконувати все що там пише, а якомусь депутату із Верховної чи якоїсь іншої ради – це робити не потрібно. Бо він собі так вирішив. Як можна святкувати те, чого насправді і немає. Конституція в нас теоретично є. Всі про це знають, а чи багато людей знають її закони, а тут вже, як то кажуть, проблемка, є такі що й тої книжки з законами в очі не бачили».

Володимир Микитович, 75 років.

«Я пам’ятаю той день і ту ніч, коли Конституцію прийняли. Це був особливий час. Надія на великі зміни. На торжество права, на те що закон стане вищим над усіма іншими державними інтересами. Перший час так і було. Але потім хто як хотів, так і вертів тою Конституцією: то переписували, то дописували, то ще щось робили з тими законами. А питання навіщо? Кому воно потрібно. Перший варіант – завжди ліпший. Так у житті, так і в законотворенні. А зараз довели до того, що ніхто і не знає того закону. Всі роблять все по своєму: влада по-одних принципах живе, ми, простий народ, по-інших. Тільки нам завжди є діло до тої влади, а владі до нас - не було і не буде ніякої справи. От так і живемо. А щодо святкування, то навіть в повітрі не відчувається духу свята. Погода ще така плаксива, то таке і свято. Може пройдуся містом, от і все святкування».

Мирослава Котко, 20 років.

«День Конституції  - це вихідний, що дуже приємно для тих, хто більшість свого часу проводить на роботі. Звичайно, це гарний привід зустрітися з друзями, попити хорошої  кави, скуштувати морозива, потинятися парком та Старим містом. Щодо того, що саме для мене Конституція. Важко сказати. Якщо говорити пафосно – то це головний закон країни, його повинні всі поважати та виконувати. Якщо ж бути більш приземленішою, то особливо я не стикалася з порушеннями Конституції, чи якимись іншими речами, пов’язаними з нею. Для мене поки що це гарний привід зайвий день відпочити від роботи та насолодитися красою нашого міста. А вдома маю Конституцію, але якщо чесно, то нір азу туди не заглядала. От така я, може не дуже патріотична дівчина. Можливо, колись і доведеться почитати, а поки не було великої потреби».

Семен Біргун, 30 років.

«Конституцію вивчав в школі на уроках правознавства, щось трошки намагався вчити в університеті. Але знань з того лишилося мало, бо і роки пройшли, забулося багато чого. До речі, щойно задумався, що то хороший привід погортати книжечку, так, для себе, для загального розвитку. Щоб наступного разу, як хтось буде питати, бути більш освіченішим в цьому питанні. А саме свято зараз для мене – це можливість розважитися із дітьми. Оскільки я багато працюю, то шанс побути з малечею випадає рідко, тому сьогодні будемо балуватися, гратися, підемо в зоопарк, на каруселі».

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Волинь, конституція, луцьк
В тему