Християнська віра – це релігія любові. Її головна заповідь про любов до ближнього поширюється не лише на друзів, але й на ворогів. Не лише на живих, але й померлих. Одним із найкращих виявів цієї любові є молитовне заступництво перед Богом за дорогих нам людей.
Празник Трійці – це день заснування Церкви, а напередодні – поминальна субота.
Таким чином усі покійні прилучаються до торжества. Тому святі отці поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер.
Панахиди служили, ще коли християни були гнані в Римській імперії. І слово «панахида» в буквальному перекладі з грецької мови означає «служіння вночі», молитва вночі за покійних.
Коли ж Церква стала вільною, то панахида «вийшла з катакомб» і стала просто службою за небіжчиків.
Поминальні суботи називають також батьківськими, тому що батьки (родителі) ближче за всіх до своїх дітей. А поминають раніше тих, хто ближче по плоті.
Звичайне поминання починається з покійних батьків і матерів, прародичів, тож поняття «батьківська субота» пов’язане з кровними узами.
Наші рідні йдуть у світ інший з пристрастями, вадами, гріхами, тому православні особливо просять у ці дні Триєдиного Бога, щоб Він помилував їх.
До храмів приносять милостиню: хліб, коливо, солодощі та інше, пишуть поминальні записки з іменами покійних, вимолюють у Бога прощення їхніх гріхів. Адже самі покійні вже не можуть нічого для себе вимолити.
На Троїцьку поминальну суботу є молитви за всіх тих, хто загинув. Багато було таємничих смертей: людина вийшла з дому і не повернулася – була вбита чи за політичні переконання, чи за релігійні, чи за майнові проблеми, чи за трагічного випадку.
Саме ця субота об’єднує молитвою всі види смертей, якими християнин міг покинути цей світ, предстати перед Богом на суд.
Дехто вважає Троїцьку поминальну суботу нібито особливим днем молитви за самогубців.
Канон поминальної суботи перераховує всіх, за кого ми молимося: і тих, хто пропав безвісти, і тих, хто загинув. Навіть поминаємо тих, хто, можливо, убитий ближнім своїм, але це було інсценовано як самогубство. Один Бог свідок того, що трапилося в житті цієї людини.
Таким чином, Церква об’єднує у прохальних молитвах усіх, хто упокоївся. Ми просимо в переддень торжества народження Церкви, щоб Господь молитвами всіх святих по Своїй милості оселив у Царстві Небесному всіх, хто покинув цей світ.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
