25 Січня 2018
Новини

За раритетний джип НКВС, який знімався у фільмі «Поводир», колекціонеру дають два «Мерседеси»

За раритетний джип НКВС, який знімався у фільмі «Поводир», колекціонеру дають два «Мерседеси»

Рідкісний 65-літній всюдихід ГАЗ-67Б лучанина Олександра Бахарєва – перший радянський джип, на якому зазвичай їздили «червоні» командири та карателі НКВС. Але востаннє він колесив дорогами лише під час історичних реконструкцій боїв Другої світової війни. Решта часу всюдихід стоїть у гаражі. Бо надто дороге задоволення колесити антикваріатом – єдиним на Волині військовим автомобілем воєнної доби.

Знімався в ролі карателя НКВС у «Поводирі»

Унікальний «ГАЗик» запросили грати роль транспорту співробітників НКВС на зйомки української кінострічки «Поводир» режисера Олеся Саніна.

– Три дні борсалися в кучугурах на морозі. Тоді дуже сніжна зима була. А на екрані епізод тривав усього три секунди, – сміючись, пригадує учасник історичних реконструкцій, член молодіжного клубу «Орел» Денис Гузачов.

Як розповів чоловік, джип використовувала Червона Армія з 1944 по 1946 роки. Він замінив попередника – ГАЗ-64 (1938 – 43 рр.), який першим прийняв удар нацистської Німеччини. А вже новітньої доби вперше ГАЗ-67 Б виступав на Львівщині, коли відтворювали прорив Бродівського котла у 1944 році. Саме там німці залишили тримати оборону дивізії СС «Галичина», яка вся полягла. Потім у Рівному відтворювали бій між УПА і карателями НКВС. Востаннє торік реконструювали бій з нагоди річниці визволення Волині 20 липня 1944 року в лісах під волинським райцентром Ківерці.

 

Американці назвали авто «Іван-Willys»

Військовий джип ГАЗ-67-Б купив спеціально для історичних реконструкцій луцький підприємець Олександр Бахарєв. Авто привіз із Одеси і максимально наблизив до воєнного оригіналу. До слова, під час війни союзники жартома називали це авто «Іван-Віллісом» через схожість із американським всюдиходом «Willys MA» виробництва заводу «Форд».

– Багато хто думає, що ГАЗ-67-Б скопіювали з «Вілліса». Але це не так, бо він є удосконаленою моделлю ГАЗ-64. На відміну від «Вілліса», у «бобика» (авто називали так через літеру Б в назві моделі) ширша колісна база, інше розташування конструкції, – каже Денис. – Звісно, дещо скопіювали з американців, коли за лізингом почали поставляти нам «Вілліси». Єдине невдале конструктивне рішення в «ГАЗику» – запасний бензобак знаходиться під сидінням водія. Якщо туди щось влучить, приємного буде мало.

 

За один «Газик» пропонують два «Мерседеси»

Подібних «бобиків» на Волині немає. Принаймні на повному ходу. Автомобіль коштує великих грошей через раритетність і дефіцит оригінальних запчастин. Скажімо, на автомобільних ринках України за один ГАЗ-67 дають дві іномарки не нижче від класу «Мерседеса».

– Навіть попри високу ціну важко знайти подібні машини. Їх залишилися одиниці, – вважає Денис. – Наприклад, джипів ГАЗ-64 взагалі на теренах СНД не знайдеш. Єдиний екземпляр – у музеї в Москві. Бо їх випустили лише 600 штук. І більшість згоріли одразу на початку війни.

Кажуть, десь на селах є іржаві «бобики», але їх ніхто не продає. Для колекціонерів біда в тім, що у 1950-х на ГАЗ-67 масово почали міняти двигуни, ставити нові деталі. Наприклад, на оригінальному спідометрі крутиться не стрілочка, як у сучасних машинах, а сам циферблат. Більшість таких спідометрів назавжди втрачені. А без них машина не має цінності. До всього, на машині шини 1950 років, яких нині не знайдеш. Тому навіть до місця реконструкції авто їде не свої ходом, а на лафеті. Бо шкода використовувати ресурс дефіцитних запчастин.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Волинь
В тему