Нещодавно виповнилося 140 років від дня народження Миколи Леонтовича. Життя його містить неймовірні події і факти, про які варто розповісти.
Твір, який приніс своєму авторові світову популярність, Леонтович переписував кілька разів. А двічі навіть хотів знищити. У «Щедрика» п'ять авторських редакцій: перша з'явилася в 1901 році, а остання – в 1919-му. Вперше на українській сцені пісню виконав в 1916 році хор Київського університету. 5 жовтня 1921 року його вперше почули в США – на концерті в Карнегі-холі в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховське, який працював на радіо NBC, записав англійську версію «Щедрика» – «Carol of the Bells», яка принесла мелодії всесвітню популярність.
Ніщо людське композитору не було чуже, і в 1921 році Леонтович, за даними біографів, вельми захопився ученицею Тульчинського жіночого єпархіального училища. Дівчину і музу звали Надією Танашевич, за віком вона годилася композитору в дочки. Немає точних даних, чи відповідала дівчина взаємністю талановитому, але дуже бідному композитору, та після смерті зі Старжгорода, в якому вона жила, вона прислала на могилу Леонтовича великий вінок з написом «Вічна пам'ять. Спи спокійно».
Смерть передбачила ворожка
19 січня 1921 року мати Надії Танашевич побачила по руці композитора його близьку смерть. Жінка не хотіла озвучувати зловісне ворожіння і стала ухилятися від відповіді. Але втрутилася її донька Надія. «Ох, мамо! Лінія життя зовсім скінчилася, навіщо ти помилково говориш?» – поправила матір Танашевич. Через чотири дні композитора застрелили впритул у будинку його батька.
Вбивцю самі впустили в будинок
Убив Миколу Леонтовича 23 січня 1921 року агент Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем Афанасій Грищенко. Трагедія сталася в селі Марківка у Вінницькій області. Злочин був дуже жорстоким.
«Була шоста ранку. В хату зайшов молодий, 22 – 23 років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав пещені, з довгими пальцями. Добре одягнений. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати», – розповів друг сім’ї Яструбецький.
Прийшовши, сказав, що він чекіст і проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Зранку пролунав постріл – Грищенко впритул застрелив композитора, який за півгодини помер від втрати крові. Вдома, крім смертельно пораненого Леонтовича, були батько, сестра Вікторія і його дочка Галина. Їм усім вбивця зв'язав руки розірваною жіночою спідницею і рушником. З гаманця композитора, який помирав, він витягнув 5000 рублів різною валютою. Тікаючи з села, скоїв ще пару крадіжок, стріляв у людей. Бандита в результаті зарубав лопатою житель одного з сіл.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
