Життя

Чому життя у Туреччині зовсім не казка

Чому життя у Туреччині зовсім не казка

Сьогодні все більше українців, побувавши на відпочинку у Туреччині, захоплено розповідають про розкішні готелі, чисті пляжі, різноманітні смаколики. Тож українка, яка вийшла заміж за турка і близько 10 років проживає в цій країні, розповість про заробітні плати, соціальні гарантії, відпочинок турків.

Детальніше – у розмові з Лесею Ердем, уродженкою міста Іллінці, що в Вінницькій області, а нині жителькою найбільшого міста Туреччини – Стамбула, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

– Пані Лесю, що найбільше Вас вразило в цій країні?

– Спробую описати свій погляд на життя в цій країні. Скажу відверто: приїжджати в цю країну на відпочинок і емігрувати сюди – це зовсім протилежні речі. Отож, найперше, що приємно вражає в Туреччині, – це привітні та усміхнені люди. Турки неймовірно ввічливі. І не важливо, де ти – в аеропорту, на ринку чи в банку, – до тебе усі посміхаються, а в разі потреби обов'язково постараються допомогти. Однак, як і всюди, кожна сім'я живе своїм життям, має свої проблеми.

– Скільки в середньому заробляють турки?

– Як і в Україні, зарплати є і невеликі, і дуже хороші. Щодо мінімальної, то її розмір становить майже 400 доларів. І це вкрай мало, якщо врахувати, що більшість людей винаймають житло. Середня ціна оренди квартири – 250 доларів. І це не враховуючи комунальних послуг, вартість яких також дуже висока. У середньому в холодну пору року за електроенергію, воду, телефон, газ, інтернет набігають ще 250 доларів на місяць. Відтак жінки переважно також працюють, аби допомогти забезпечити сім’ю усім необхідним.

Щоправда, сімей, які ледве зводять кінці з кінцями, я тут майже не бачила. В Туреччині є державна допомога у вигляді соціальної картки, куди держава кожного місяця перераховує певну суму, якої цілком достатньо для того, аби придбати продукти харчування та інші необхідні речі.

У випадку, коли сім'я потрапила в складну життєву ситуацію, можна звернутися до органів місцевого самоврядування і попросити допомогти з оплатою комунальних послуг при придбанням якихось речей. У Туреччині є дуже багато меценатів і волонтерів, які залюбки допоможуть.

– Яким є рівень медичного обслуговування пацієнтів?

– Рівень обслуговування дуже високий. У приватних клініках усе платно, а в державних для дітей до 18 років – безкоштовно. Однак коли дорослі мають страховку, то медичні послуги майже безплатні, адже страховка покриває велику частину витрат на лікування. Ліки продають виключно за рецептом. Єдине, від чого я не в захваті, – це те, що вагітних жінок майже в усіх лікарнях направляють на кесарів розтин. І не важливо, є для цього медичні підстави чи немає.

– Чи великі в Туреччині сім'ї і чи всі дітки мають змогу відвідувати дитячий садочок?

– Раніше сім'ї зазвичай були багатодітними. Однак у сучасних сім'ях по дві, максимум три дитини. Жінки можуть займатися домашнім господарством і при цьому виховувати діток, а можуть винайняти няню і піти на роботу. Щодо дитячих садочків, то тут це розкіш не для усіх. Звісно, є державні дитсадки, однак потрапити туди вкрай важко, в групах понад 30 малюків.

Однак паралельно є дуже багато приватних садочків. Тут вони на всякий смак і гаманець. Вартість в місяць становить від 50 до 700 доларів. Тут дуже багато приватних шкіл, тому батьки, маючи достатньо грошей, можуть самі обирати, який дитсадок відвідуватиме їхня дитина і в якій школі навчатиметься.

– В Україні є батьки, які категорично відмовляються робити дітям щеплення. Чи є такі в Туреччині?

– Так, є батьки, які проти щеплення дітей. Однак процент таких батьків надзвичайно мізерний. Усі планові вакцини тут абсолютно безкоштовні в державних поліклініках. І я ніколи не чула про побічні дії у вигляді температури чи чогось іншого.

– Як зазвичай відпочивають турки?

– Вони люблять і вміють відпочивати. Є дуже багато облаштованих місць для відпочинку – зі столиками, мангалами, дитячими майданчиками. Причому, усе безкоштовно. До речі, в Туреччині не так багато днів для повноцінного відпочинку і такого поняття, як відпустка на 30 днів, тут взагалі не існує. Усі підприємства, окрім державних, тут працюють шість днів на тиждень з ранку до ночі.

Щоправда, є національні свята, як-от Рамазан, Байрам, Курбан Байрам. Це великі релігійні свята, і в ці дні вся країна відпочиває. У відпустку турки зазвичай їдуть на власні дачі. Це такі собі сімейні будинки, куди по черзі приїжджають усі родичі. Або в село на три-чотири місяці в теплу пору року. Однак це роблять люди літнього віку, пенсіонери. Вони готують на зиму різні смаколики: варення з інжиру, сухий хліб, макарони, гарбузи, яблука, а тоді везуть усі ці запаси до Стамбула.

– Подейкують, що турки неймовірно релігійні. Чи це так?

– Так, турки дуже релігійні, адже з самого дитинства їх вчать любити і поважати свою віру. Для них «немає бога, крім Аллаха, і немає віри, крім ісламу». Відверто кажучи, для мене це трохи образливо. Я християнка, але мусульман поважаю, як і вони мене. До речі, в цій країні ніхто нікого не змушує змінювати віру, бо, згідно з Кораном, це великий гріх. Тому наша донька знає і про Біблію, і про Коран. Вивчає «Отче наш» і «99 імен Аллаха».

Загалом, про Туреччину і Стамбул можна розповідати дуже багато. Я люблю Україну і люблю Стамбул. Це наче донька і син, діти, яких любиш однаково. А усім читачам хочу дати пораду: любіть світ – і він полюбить вас!

Ксенія Фірковська

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: туреччина, відпочинок
В тему

Останні матеріали