Марія Козаченко з Івано-Франківщини рано втратила батька.
Але навіть через пів століття жінка пам’ятає, як у містечку Городенці, де тоді мешкала з батьками, тато брав її до себе на роботу – в редакцію районної газети, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
Тато помагав із небес
Коли важка недуга підкосила батька, сім’я переїхала до івано-франківського села Серафинці Городенківського р-ну. Там і справді дихалося вільніше, здавалося, сама природа лікує. Проте…
– Лише в дорослому віці я дізналася від мами, що тато був не лише журналістом, а й поетом, – розповіла згодом Марія Козаченко. – Оскільки він писав про болючі соціальні теми і про визвольну боротьбу українських патріотів, то не те що друкувати, навіть показувати ці вірші було в ті часи небезпечно. Тому лише зі здобуттям Україною незалежності мама дістала татові рукописи, а я їх упорядкувала й видрукувала.
Але це буде потім. А спочатку молода вдова, тобто Марійчина мама, як могла, ставила на ноги двох дітей. Вона гірко плакала, коли зі сцени чула спів своєї Марійки. Адже прекрасний голос перейшов дівчинці у спадок від тата, який ніколи більше не обійме, не погладить по голівці, не похвалить за гарне виконання пісні.
Однак тато з небес допомагав доньці долати все нові співочі вершини. Тож Марійка співала і в хорі «Просвіта», і в «Дністрових зорях», і в декількох вокальних ансамблях.
Повторила вдовину долю своєї мами
Із часом рана гіркої втрати потрохи затягнулася. Марія Козаченко вийшла заміж. Народила донечку Іринку. Професійно займалася тим, що найбільше любила – музикою. Та, коли життям, здавалося, тільки й тішитися, Марія повторила гірку долю своєї мами – втратила чоловіка і в молодому віці стала вдовою.
– Коли це сталося, я всіма силами пробувала повернутися до життя, – потім пригадувала пані Марія. – Я переконувала себе, що мушу жити заради доньки. У найтяжчі хвилини відчувала підтримку мами і подруг. Продовжувала займатися музикою та працювати музичним керівником у дитсадку і школі. Але… через біль утрати моя душа ніби заніміла. І я вже не могла співати.
Із талановитої співачки – у прибиральниці
А потім для молодої вдови почалося нове випробування – безгрошів’я. Маріїна мама жила на пенсію в Серафинцях. Брата закинуло аж до Росії. Від кого чекати помочі?
Тож, аби мати за що ставити на ноги єдину дитину, Марія погодилася на пропозицію подруги.
– Галя в той час уже декілька років, як працювала в Іспанії. Розповідала, що там добре платять. І я вирішила пошукати кращої долі за кордоном, – продовжує Марія Козаченко.
Робота в сонячній Іспанії була далеко не медом. Як і більшість українських жінок, талановита Марія мусила зайнятися далеко не творчою роботою.
Чого тільки жінка не робила: прибирала в будинках багатіїв, доглядала стареньких іспанців. Іще важче, ніж до важкої фізичної роботи, звикала до нерідної землі, чужих звичок і традицій.
Доньчин талант високо оцінили в далекій Іспанії
Але терпляча українська жінка звикає до всього. Тож звикла і Марія Козаченко.
Спершу вона знаходила душевну підтримку в таких же, як сама, заробітчан. Коли в Україні розпочалася Революція гідності, українці Іспанії, як могли, підтримували активістів у Києві. Не полишили вони передавати до України допомогу з початком війни на Донбасі.
Та, крім земляків-українців, з’явилася поруч із Марією ще одна близька душа – дочка Ірина. Вона приїхала до мами погостювати. Сподобалося. І дівчина вирішила залишитися назавжди.
– Я дуже пишаюся своєю дитиною, – зізнається пані Марія. – Бо вищу освіту, яку здобула в Україні, Ірина без проблем підтвердила тут, в Іспанії. Тож їй уже не треба, як мені колись, поневірятися і терпіти приниження. Донька викладає музику в престижному закладі, який діє в місті Гранада. Її в Іспанії дуже цінують і поважають.
Коханню байдуже на вік
І ось так, розповідаючи про гірку вдовину долю, Марія дійшла до ще однієї важливої події свого життя – знайомства з іспанцем Антоніо Гарсія Гонсалесом.
Про почуття, які спалахнули між цими двома самотніми серцями, краще за будь-які слова розкажуть їхні погляди. Вони сповнені теплоти і душевного спокою. Бо, мабуть, саме такою повинне бути кохання людей, яким уже далеко за 50-т.
Розповідаючи про свого Антоніо, Марія не приховує: він її дуже кохає. А завдяки цьому почуттю чоловік полюбив і все, що близьке Марії, – українську пісню, українські вірші, українських людей.
Доки Антоніо працював заступником директора в одному з аквапарків Іспанії, то про Україну та її культуру дізнавався з розповідей Марії та з публікацій в інтернеті. А коли вийшов на заслужений відпочинок, став не лише приїздити з Марією на її рідну Івано-Франківщину, а й залишався жити в селі по декілька місяців.
Якщо Марія Козаченко вивчила на чужині іспанську, французьку та англійську мови, то Антоніо опанував українську. Щоправда, до досконалого знання ще далеко. Але чоловік спілкується в селі з місцевими жителями, трохи читає українською.
– Щоб Антоніо міг осягнути, чому я так люблю Україну, ми з ним побували в усіх обласних центрах нашої країни. Антоніо склав собі карту України, де позначив не лише назви міст, а й намалював їхні герби, – розповідає пані Марія. – Навіть коли ми в Іспанії, він пильно стежить за подіями на моїй батьківщині, хвилюється за долю наших вояків і не любить Путіна.
Натомість Марія Козаченко під час відвідин Івано-Франківщини не просто гостює, а ще й займається благородною справою – відроджує в пам’яті земляків ім’я свого талановитого батька.
Минулого року в Городенківській районній бібліотеці вона презентувала землякам збірку поезій Івана Козаченка. Разом із дядьком (татовим братом) і небайдужими земляками заснувала творчу премію імені Івана Козаченка. А першою, хто цю премію отримала, стала місцева поетеса Галина Островська та її збірка «Срібні роси».
…Коли доля посилає нам чергове випробування, не треба спішити весь світ проклинати. Бо саме болісне падіння часом допомагає знайти справжнє щастя. Принаймні, у Марії Козаченко саме так і сталося…
Ксенія Покровська
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
