13 Листопада 2018
Новини

Куди подіти дітей із інвалідністю: навчати в інтернаті чи посадити поруч зі здоровими ровесниками?

Куди подіти дітей із інвалідністю: навчати в інтернаті чи посадити поруч зі здоровими ровесниками?

Сьогодні Україна намагається цілковито відійти від радянських стандартів. Це стосується і ставлення до людей із інвалідністю, а також підходу до виховання й навчання дітей із особливостями розвитку.

Зокрема, вже не один рік на найвищому рівні говорять про необхідність максимальної популяризації інклюзивної освіти. Суть її в тому, аби не створювати для дітей із інвалідністю спеціалізованих закладів освіти, не поділяти дітей на звичайних та особливих, а всіх навчати в одному класі.

«Не хочемо, щоб на нашу дитину тикали пальцем, насміхалися чи гидилися»

Батьки «звичайних» учнів із приводу інклюзивної освіти кажуть: не проти толерантного ставлення до дітей із інвалідністю, підтримують необхідність адаптовувати особливих школярів до життя в соціумі. Крім того, інклюзія допоможе змінити ставлення суспільства до людей із інвалідністю, які теж мають право на життя без обмежень. Однак, якщо більшість учнів у класі на уроці вивчає інтеграли, а особлива дитина навіть таблички множення не опанувала  – чи потрібні їй ці уроки?

Ще гостріше стоятиме питання інклюзивної освіти, якщо в дитини девіантна поведінка (кричить, проявляє агресію) – вона заважає всім іншим учням сприймати навчальний матеріал.

Та й батьки особливих дітей не в захваті від нав’язування інклюзивної освіти. І ті, з ким доводилося спілкуватися на цю тему, кажуть: «Не хочемо, щоб на нашу дитину тикали пальцем, насміхалися чи гидилися».

Як же знайти золоту середину?

Інклюзія не повинна бути банальним відсиджуванням у класі

Поради запитаємо у викладача кафедри корекційної педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Оксани Василівни Ільїної.

– Відразу зауважу: інклюзія – це не перевага когось над кимось. Будь-які форми й методи освіти передбачають однакові умови навчання всіх дітей у класі, – наголошує Оксана Василівна. – Але для того, щоб це забезпечити, у всіх дітей, залежно від їхніх розумових здібностей, мають бути індивідуально підібрані програми навчання.  Якщо в класі перебуває дитина з нижчим інтелектуальним рівнем, то й учитися вона повинна за легшою програмою і для цього школа чи батьки повинні подбати за асистента педагога. Але якщо інклюзія зводитиметься до банального відсиджування школяра у класі і не буде жодного засвоєння програми – то такий варіант не припустимий.

Діти-інваліди навчання

Тобто, пояснює Оксана Ільїна, впроваджуючи інклюзивну освіту, треба насамперед розмежовувати дітей із інвалідністю на тих, які мають лише фізичні вади і не відрізняються від інших ровесників за інтелектуальним рівнем, і тих, чий розумовий розвиток не дозволяє сприймати інформацію нарівні з однокласниками.

Та й не варто забувати, що здорові учні так само мають право на належну освіту, каже педагог. А коли в класі перебуватиме особлива дитина з неадекватною поведінкою чи навіть агресивними проявами – то це вже не інклюзія, а порушення прав здорових школярів.

Особливим дітям самотньо поруч зі здоровими ровесниками

Як правильно об’єднати в навчальному закладі дітей здорових та з особливостями в розвитку?

– Хороший приклад для запозичення пропонує Норвегія. В них усі діти навчаються в одному приміщенні, але у школі є окремі кабінети для дітей із особливостями в розвитку. Таким чином особливі школярі адаптовуються до життя в соціумі, здорові діти вчаться толерантно ставитися до своїх особливих ровесників. Вони пересікаються в їдальні та на коридорах. Але навчання проводиться для них окремо, – розповідає Оксана Ільїна. – До речі, об’єднання особливих школярів в одному класі з такими ж особливими ровесниками йде на користь дітям: вони не почуваються самотніми, відкинутими. Спілкуючись із однолітками такого ж рівня  інтелекту, знаходять спільне коло інтересів. А це також дуже важливо.

Отож, підсумовує Оксана Ільїна, мета інклюзивної освіти – не провокувати чвари та непорозуміння, а навпаки – адаптувати особливих дітей до життя в суспільстві та навчити соціум сприймати таких людей як рівноправних членів.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна
В тему