Волонтери – це один із фундаментів оборони України. Це люди з великим серцем і силою духу, які роблять, подекуди, на перший погляд, неможливе. З 2014-го Сергій Добродомов їздить у зону бойових дій з допомогою для оборонців. Усі знають його, як "Дєд Волинь".
У циклі матеріалів "Нескорені" Суспільне розповідає про учасників війни з Росією та тих, хто не скорився обставинам і продовжує боротьбу.
Із Сергієм Добродомовим вдалося поспілкуватися одразу після його чергової поїздки на передову. Волонтер повернувся з Бахмута.
"Там де у Бахмуті, я ще пів року тому пив каву – там руїни, усе розбомблено. Ті міста, у які їздив раніше, вони в руїнах стоять. Заїжджаєш у Краматорськ, Слов'янськ – людей менше, відчувається, що прифронтове містечко", – говорить волонтер.
Під час кожної поїздки "Дєд Волинь" спілкується з місцевими та військовими. Каже: українські захисники націлені на перемогу: "Хлопці тримаються, про здатися навіть ніхто не говорить. Усе націлено на те, що ми мусимо перемогти. Тяжко, погодні умови грають велику роль, але, основне, що хлопці тримаються".
У більшість поїздок Сергій Добродомов їздить сам, подекуди з волонтером Тарасом Квачем. Одна поїздка може тривати чотири доби чи більше – це тисячі кілометрів.
"Ті люди, які в 15-му допомагали, так і зараз допомагають і не втомилися. Той, хто працює на перемогу, – той не втомлюється", – говорить Сергій.
Перед кожною поїздкою волонтер шукає необхідні запчастини чи військове спорядження по всій Волині. Єдине, що не возить на передову, – солодке й печиво. Додає: ніколи не називає військових "котиками", як це нині модно у соцмережах.
"Мені хлопці кажуть:"Дєд, ти теж приїхав і нас "котиками" будеш називати"? Я не їжджу до "котиків", я їжджу до "вовків", "левів", "барсів". А то "котик". "Котик" на ковдрі лежить, не треба, моїм вовкам дайте м'яса", – говорить волонтер.
Наступний виїзд Сергій Добродомов планує 1-го січня. Каже: хоче встигнути з подарунками до Різдва.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
