Відео

Як жити у стилі «ЕКО» та правильно сортувати і утилізувати сміття – Ірина Білик (відео)

Як жити у стилі «ЕКО» та правильно сортувати і утилізувати сміття – Ірина Білик (відео)

На гутірковій сцені фестивалю «Бандерштат-2019»  засновниця бренду «Bilka» Ірина Білик розповіла про життя у стилі «ЕКО», про те, що пластиковий посуд виготовляють із переплавлених унітазних кришок, як використовувати каліфорнійських черв’яків у квартирі для переробки харчових відходів, чому найкращий пластик  - із маркуванням «5» тощо.

Так, львів’янка за походженням Ірина вже п’ять років проживає у Харкові, та, за її словами, українізує це східне місто за допомогою різних цікавих проектів.

«Першим нашим проектом став єдиний україномовний дитячий садочок Монтесорі. А минулого року я розпочала еконапрямок – це навчання для офісів, навчальних закладів тощо щодо правильної утилізації сміття. Також ми шиємо торби, сумки, шопери багаторазового використання, щоб зменшити використання пластику», - розповіла Ірина.

На сьогодні у світі спостерігається глобальна екологічна катастрофа. Лише у Тихому океані є шість «сміттєвих» островів. Щодо України, то на нашій території розташовано 5,5 тисячі офіційних сміттєзвалищ, близько 30 тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ. У Чорне море щогодини потрапляє близько 50 видів різного пластику: пляшки, упаковки, пакетики, мікропластик тощо.

А значить, ми повинні навчитися сортувати відходи – переконана екоактивістка.

«Що зазвичай знаходиться у нашому смітнику? Поліетилен, пластик, органіка, склопластик, метал, макулатура, і загальне сміття, яке переробити неможливо.

Так, до макулатури відносяться газети, журнали, картон, упаковки. В той же час до макулатури не відносяться серветки, яєчні лотки, тетрапак, паперові горнятка, чеки, залишки їжі або паперова упаковка із жирними плямами – це потрібно спалювати або компостувати із іншими органічними відходами. До слова, чеки дуже шкідливі, тому не варто давати їх дітям у руки.

На сьогодні, в Україні знаходиться одна-єдина фабрика у Харківській області, яка займається переробкою тетрапаку. Після переробки картон з тетрапаку віддають у видавництво «Ранок», і вони друкують книги , зошити тощо. А метал і пластик з тетрапаку йде н виробництво гранул для ящиків, люків, лавок, асфальтового покриття тощо. Вартість тетрапаку на сьогодні коливається від 2,5 до 4 гривень за кілограм. Тетрапак перед тим , як сортувати, важливо добре вимити, максимально сплюснути, кришечку можна залишити.  

Все металеве сміття – пляшки, кришки, бляшанки – також має бути чистим та зменшеним в об’ємі.

Щодо скла, то на сьогодні переробляється усе, крім фарфору та кераміки.

Найцікавіша ситуація із пластиком, якого на сьогодні є більше 1000 видів, сім найголовніших з яких позначаються трикутником із цифрою усередині. Пластик із маркуваннями «3» і «7» не переробляються.

«1» - пластикові пляшки. Прозора пет-пляшка з-під мінеральної води, побутової хімії тощо найкраще переробляється, тому їх скрізь приймають.

«2» - також пластикові пляшки, але вже з-під гелів, шампунів, іншої хімії. Пляшки із таким маркуванням можна використовувати кілька разів.

«3» - різні будівельні суміші, труби тощо. Вони не утилізуються.

«4» - всі види пакетів, вони переробляються, але не усюди приймаються.

«5» - пластик із цим маркуванням можна легко переробити. До нього відносяться наприклад пластикові стакани, прозорі, для пива, води тощо.

Також із цим маркуванням можна сміливо використовувати багаторазові пляшки.

«6»- одноразовий посуд, практично не переробляється в Україні, є лише два переробника – у Києві та Харкові.  Тому від нього варто відмовлятися, тим паче не розігрівайте у такому посуді їжу у мікрохвильовці. На жаль, нерідко такий посуд виготовляють із переплавлених кришок унітазів. А з наступного року згідно директиви Євросоюзу, в Європі відмовляються взагалі від використання пластикового посуду та контейнерів.

Також в Україні не переробляються упаковки з чипсів, печива, замороженої риби, овочів, ковбасних виробів, соломинки, зубні щітки, одяг, засоби гігієни тощо.

Харчові відходи складають 40% від загального сміття, в літній період відсоток збільшується до 60. Ті, хто живе у приватному секторі, може утилізувати харчові відходи у компостній купі або ямі. Або можна використовувати садовий контейнер, у якому відходи пересипаються листям, та переливається органічними рідинами для кращого розкладу. Для тих, хто живе у квартирі, є два варіанти: або використовувати «М-контейнер» - відро, із подвійним дном та краником. Харчові відходи у такому відрі треба посипати «бокаши» - мікроорганізмами, щоб прискорити процес розкладу. В процесі гниття утворюється рідина, яку можна просто закопати.

Або використовують каліфорнійські черв’яки, які з органіки роблять біогумус, та за один день здатні переробити 500-700 грам харчових відходів.

«Що кожен з нас може зробити, аби сміття на планеті ставало менше? Віднайти найближчий пункт прийому вторинної  сировини. Дізнатися, що там сортують.

Звертати на маркування пластику у супермаркетах , та не купувати таку продукцію.

Зробіть хоча б ці кілька  кроків для поліпшення екології на землі», - закликає Ірина Білик.

Все про: суспільство, Україна, Волинь, Бізнес, Власна справа
В тему