Відео

Кульова блискавка: українці вірять у всі байки, які подають журналісти (відео)

Кульова блискавка: українці вірять у всі байки, які подають журналісти (відео)

14 серпня на сайті «Detector.media» опублікували надзвичайно цікавий матеріал, в якому відобразили усю суть сучасної української журналістики.

Працівниця цього видання, Альона Романюк, провела експеримент в рамках інформаційної кампанії «По той бік новин». Метою досліду було перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів.

Так, у середу, 1 серпня, з 14-ї до 17-ї години більше 160 ЗМІ отримали на редакційні адреси прес-реліз (двома мовами) під назвою «Шаровые молнии в Запорожской (Николаевской, Луганской etc.) области в августе – пресс-релиз». Повідомлення були надіслані зі скриньки під адресом nasa.nasaukraine@gmail.com.

До слова, за задумами журналістів, організація, від якої надійшов такий реліз, повинна мати солідну назву але при цьому достатньо абсурдну, щоби журналіст засумнівався в її існуванні. Так виник «Український підрозділ Всесвітньої організації управління океану та атмосфери».

Варто зазначити, що у повідомленні було тільки дві правдивих тези: про природу кульових блискавок та про фіксацію 118 температурних рекордів у світі влітку 2018 року. Решта інформації – цілковита вигадка, описана в новинному стилі.

Цікаво, що адрес пошти також не був із «родзинкою». Національне управління океану та атмосфери (NASA) викликало асоціації з Національною аерокосмічною агенцією США, яка не має жодного стосунку до кульових блискавок і прогнозів для України.

Вже за годину на трьох сайтах оприлюднили фейкову інформацію. А протягом перших шести годин після розсилки релізу інформацію опублікували понад 70 регіональних сайтів.

Серед китів журналістики, які повилися на цю інформацію були інформаційна агенція «Голос UA» та «ТСН», які 2 серпня о 19:30, показали сюжет «нашестю кульових блискавок» у регіонах України, вказаних у нашому релізі. При чому остання структура послалася на «англомовні сайти».

Серед топових ЗМІ які повелися на цю «качку»: «Обозреватель» (підготував інфографіку), УНІАН, «Газета по-українськи», «Комсомольська правда», «Вести», News One, «Подробности».

До слова, відсутність коментаря експерта у прес-релізі був натяком на необхідність шукати його самостійно. Наприкінці релізу, як і годиться, було вказано контактну особу – Вікторію Мусій, представницю інформаційної служби Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.

Але вказаний номер не відповідав, що повинно було наштовхнути ЗМІ шукати інших експертів і задуматися про правдивість новини.

Однак, в погоні за переглядами, лише окремі журналісти шукали додаткові джерела інформації.

Першим, вже о шостій вечора 1 серпня миколаївський журналіст Андрій Прокопенко написав на своїй сторінці у Фейсбуку, що інформація про кульові блискавки є фейком, який поширюється з невідомою метою.

Серед ЗМІ першим інформацію про це дав «Бахмут Вечерний».

2 серпня «Таврийские вести» були першими, хто взяв коментар в Українському гідрометцентрі та опублікував спростування інформації про кульові блискавки.

3 серпня після «нашестя кульових блискавок» у «ТСН» та їхніх послідовників, інформаційна агенція УНН спростувала новину коментарями представників Укргідрометцентру.

 

 

Та незважаючи на спростування, поширення фейкової новини тривало до 12 серпня.

Замість висновку журналістка попросила уявити, із якою швидкістю та охопленням поширюватиметься фейкова інформація, коли перед виборами в інформаційні кампанії вкладуть тисячі й десятки тисяч доларів.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, блискавка, фейкові новини
В тему