Найцікавіші факти про жувальну гумку (відео)

Зі смаком лимону, полуниці, винограду та м’яти — скільки різноманітних видів жувальної гумки бачимо ми на прилавках теперішніх магазинів.

Таким же вражаючим є розмаїття кольорових вкладишів та наклейок під обгорткою. Напевно немає такої людини, яка була б байдужою до жувальної гумки.

Ми підібрали найцікавіші факти про цей буденний для сучасної людини виріб.

У 2007 році археологами в одній з фінських провінцій під час розкопок виявили шматочок смоли з відбитками людських зубів. Вік цієї «жуйки» становить приблизно 5 тисяч років. Цікаво, що прообрази сучасної жувальної гумки зустрічалися в різних частинах світу. Індіанці, наприклад, жували застиглий сік гевеї, а стародавні греки – смолу мастичного дерева. У Сибірі для очищення зубів і зміцнення ясен використовували смолу модрини.
Солодка і зі смаком фруктів? Ні! Першу жуйку робили на основі смоли і парафінових ароматизаторів. Ні кольорової упаковки, ні яскравих фантиків. Були навіть жуйки з сосновими голками.
У Європі перша жувальна гумка з'явилася завдяки Христофору Колумбу, але на відміну від тютюну, там вона прижилася не відразу.
Вперше випуск жувальної гумки в промислових масштабах почав американець Джон Кертіс. У 1848 році він відкрив фабрику з виготовлення жуйки в місті Бангор. Назви були також нестандартні: «Біла гора», «Вершки з цукром» і «Лакрична Лулу». Але ажіотажу серед покупців не спостерігалося, і в 1860 році Кертіс закрив своє підприємство.
Цікаво, що 23 вересня відзначається Міжнародний день жуйки. Адже саме в цей день Джон Кертіс зробив перші зразки жувальної гумки.
В 2013 році в рекламі жуйки «Orbit» знявся Антонио Бандерас.

А патент на гумку 5 червня 1869 року отримав дантист зі штату Огайо Вільям Фінлі Семпліз. Однак він не займався масовим виробництвом. Лікар переконував клієнтів, що використання його жуйки корисно для зубів, і розхвалював її неймовірну міцність, що дозволяє використовувати одну й ту ж гумку довгі місяці.
Перші жуйки поставлялися в магазини безкоштовно, щоб «розкрутити» незвичайний продукт. Все що просили в обмін виробники у продавців – виставити коробочку з жувальними гумками на вітрину. Потім їх почали продавати за 5 центів, а коробка коштувала 1 долар.
В кінці 19 століття найпопулярнішою жуйкою в Америці була фруктова під маркою «Tutti-Frutti».
Жуйка врятувала пасажирів літака від падіння. У 1911 році один із членів команди заклеїв тріщину у водяній сорочці двигуна літака, який над туманним Альбіоном, звичайною гумкою.
У 1930 році професор Халлінгворт провів дослідження, в ході якого зробив висновок, що жування заспокоює нерви. Після оприлюднення результатів дослідження, жуйку включили в пайок американської армії. Тому під час Другої світової війни в солдатські пайки входив «Orbit».
Love is ... – турецька жувальна гумка з вкладишами про любов. Була популярна в СНД в 1990-х роках і до цих пір виробляється в Туреччині. Цікаво, що художник Білл Еспрі, відомий своїм коміксом Love Is..., не підозрював, що його малюнки поставляються разом з турецькою жувальною гумкою «Love is ...». Про це він дізнався тільки в 2008 році, коли йому зателефонував кореспондент журналу, щоб взяти у нього інтерв'ю як у автора картинок до вкладишів відомої жуйки.

Turbo (Турбо) – жувальна гумка, яка випускається з 1985 року. Виробник турецька компанія «Kent Gida». У жуйці фантики з фотографіями автомобілів або мотоциклів.
Фантики з’явилися в 30-х рр. 20 століття. Тоді на них були зображені спортсмени. Потім випустили жуйки з фантиками з зірками Голівуду. Сьогодні ціна найстаріших фантиків досягає 1000 євро.
Журнал «Forbes» склав рейтинг «10 найбільш незвичайних жувальних гумок», які нажаль не знайдеш на вітчизняних прилавках. Наприклад, в цей список потрапили енергетична жуйка – альтернатива енергетикам, проти яких активно виступає світова медицина. Також у рейтинг потрапила жуйка, яка швидко розтворяється. Вона не приклеюється до поверхні і змивається водою.
Виготовлюючи жуйку виробники дотримуються наступної формули: 20% каучуку, 60% цукру (або його замінників), 19% кукурудзяного сиропу і 1% ароматизатора.
«Dubble Bubble» – компанія, яка ввела моду на надування бульбашок. У 1954 році вона провели телевізійний конкурс з надування бульбашок з жувальної гумки. Цікаво, що найбільшу бульбашку надули в 1994 році в США. Американка Сьюзен Монтгомері надула кульку діаметр якої склав 58,5 сантиметрів.
Кожний бажаючий може приліпити на стіну свою жувальну гумку. У Каліфорнії є стіна де гумки різних кольорів наклеєні в декілька шарів. Така пам’ятка була основана з благими цілями: щоб жителі і туристи не забруднювали тротуари.

Проблема з прибиранням жуйок актуальна у багатьох країнах і з нею всіляко борються. На головному нью-йоркському вокзалі прибиральники вимітають і зіскрібають до трьох кілограм гумки кожен день... В Англії за приліплену в громадському місці жуйку можна потрапити на добу до в'язниці. А в Сінгапурі жуйка заборонена, тим хто жує її на вулиці загрожує величезний штраф.
Правильно жувати жуйку відразу після їжі, і не більше однієї-двох хвилин. Інакше шлунок почне перетравлювати сам себе, а шлях до хронічного гастриту або виразки.
Гумка «Dirol» – продукт данської фірми «Dandy».
Суперечка про користь жуйки для зубів, щелеп і ясен ведуться до цих пір.
Подейкують, що американська актриса і телеведуча Опра Уінфрі боїться жувальної гумки, бо їй сняться сни, нібито від жувальної гумки у неї випадають зуби.

І на завершення пропонуємо вам переглянути найкрасивішу рекламу жувальної гумки: