У медицині Ігор Чоплак ось уже 25 років, із яких 24 трудиться в обласному медичному центру онкології КП «Волинська обласна лікарня» Волинської обласної ради.
– Ігорю Івановичу, хіміотерапевтичне відділення центру ви очолюєте впродовж семи років. Яка тенденція спостерігається щодо чисельності пацієнтів, хворих на рак?
– Зважаючи на те, що з 2020 року ми жили в умовах пандемії коронавірусу, а 2022-го внаслідок повномасштабного наступу відбулася велика міграція населення, то дати об’єктивну оцінку щодо збільшення чи зменшення кількості онкопацієнтів складно. Можна лише констатувати, що 2019 року у відділенні було проліковано 3646 хворих, 2020-го – 4212, 2021-го ми виписали 5849 пацієнтів, а торік – 6544 людини. Але великий відсоток пролікованих – це внутрішньо переміщені особи. Тому навіть збільшення кількості пацієнтів нашого відділення не може свідчити про якусь негативну тенденцію.
– А скільки загалом в Україні та на Волині діагностовано нових випадків онкопатологій?
– За минулий рік рак виявлено у 86 170 осіб, із яких у 2788 – на Волині. Але більш коректно називати кількість хворих за співвідношенням до кількості населення. У такому випадку в Україні на кожних 100 000 припадає 210 хворих на рак, а на Волині – 273.
– Чи суттєва різниця за статтю?
– Статистика свідчить, що хворих на рак жінок в Україні 49 527, чоловіків – майже на 3000 менше. На Волині рак діагностовано у 1558 чоловіків і 1493 жінок. Однак і таке порівняння не може свідчити, що чоловіки хворіють на рак рідше. Просто жіночого населення в Україні значно більше, а особливо у старшому віці.
– Пацієнти вашого центру – люди переважно якого віку?
– Молодь є, але це швидше виняток. Дітьми займається обласна дитяча лікарня. А в нас проходять лікування в основному люди віком від 30 років.
– Чи правда, що в кожної людини є ракові клітини, просто не кожен організм їх вчасно виявляє та «знешкоджує»?
– Це правда. Адже ракова клітина – це та, яка була «нормальною», але на якомусь етапі в неї сталася «поломка», і клітина почала активно розростатися й використовувати для свого існування ресурси сусідніх клітин, органів і цілих систем. Що старішим є організм, то слабше його імунній системі вдається виявляти і знешкоджувати «поломані» клітини.
– Тобто теза «колись люди не хворіли раком, бо були здоровішими» не відповідає дійсності?
– Абсолютно. Просто колись люди не доживали до того віку, коли організм починав давати збій у роботі. Крім того, лікарі не мали тих знань та можливостей діагностики.
– Але чому ж тоді на рак хворіють діти й молодь?
– Робота імунної системи настільки складна, що вчені досі не можуть точно встановити, чому здорові клітини стають раковими. Тому ми можемо констатувати лише найбільш поширені причини розвитку раку. Одна з основних – генетична схильність. До прикладу, кіноактриса Анжеліна Джолі, мама якої померла від раку молочної залози, провела генетичне обстеження, виявила в себе ген, який може викликати рак грудей і жіночих статевих органів, та після цього видалила ці органи, щоб запобігти в себе розвитку окнозахворювань.
Крім фактору спадковості, мають значення шкідливі звички, неправильне харчування, контакт із токсичними речовинами, віруси, вплив радіації, хронічний стрес тощо.
– Які види раку найбільш поширені в Україні?
– Найчастіше діагностується рак шлунково-кишкового тракту. На другому місці – рак жіночих статевих органів і молочної залози. Далі за поширеністю йдуть рак чоловічих статевих органів, шкіри та органів дихання.
– Що раніше виявити рак, то швидше і дешевше його вилікувати. На якій стадії захворювання люди переважно звертаються до спеціалістів?
– Майже половина пацієнтів приходить із І – ІІ стадією. Майже 18% пацієнтів в Україні і 14% на Волині приходять із ІІІ стадією, а з ІV – кожен п’ятий онкохворий в Україні і кожен четвертий – на Волині.
– Скільки часу триває перехід захворювання з однієї стадії до іншої?
– Це залежить від різновиду пухлини. Такі, як саркома, дуже агресивні і «з’їдають» пацієнта буквально за місяці. А є злоякісні утворення, які розвиваються роками. Також впливає вік: що молодша людина, то швидше прогресує хвороба. Тобто все індивідуально.
– На якому з етапів лікування пацієнти потрапляють до вашого відділення?
– Хіміотерапія застосовується, як правило, на ІІІ – ІV стадіях раку. Її мета – створити в організмі несприятливі для ракових клітин умови, що призвели б до їх загибелі чи зупинки росту злоякісного утворення.
Передопераційна терапія – це три-чотири курси для зменшення пухлини, що дозволить застосувати найменш травматичний метод хірургічного втручання. Профілактична хіміотерапія включає чотири-шість курсів і проводиться після операцій, щоб мінімізувати ризик появи рецидивів або метастазів. А є лікувальна терапія (паліативна). Вона зупиняє онкопроцес і застосовується до тих форм раку, які не оперуються. Тут кількість курсів терапії залежить від того, як реагуватиме на ліки власне пухлина та організм пацієнта в цілому.
– «Хімія» – це ж фактично введення до організму отрути. Чи існують способи послабити побічні наслідки терапії?
– Якщо організм реагує нудотою, блюванням, ми вводимо препарати, щоб полегшити стан хворого. Значно гірше, коли виникають гематологічні ускладнення, тобто змінюється склад крові, падає рівень лейкоцитів, через що знижується імунітет і в пацієнта банальний вірус може призвести до серйозних проблем. У таких випадках лікар на зв’язку із хворими цілодобово сім днів на тиждень. Мені, наприклад, пацієнти пересилають результати аналізів, і я відразу ж у телефонному режимі корегую лікування.
– А чи застосовує медицина такі види терапії, щоб «хімія» діяла виключно на пухлину і не отруювала весь організм?
– Таргентна хіміотерапія та імунотерапія, про які ви кажете, справді застосовуються. Але вартують вони досить дорого. За кордоном такі витрати частково покриває медичне страхування. У нас, на жаль, страхова медицина ще не запроваджена. Але Національна служба здоров’я України теж оплачує лікування онкохворих: на кожного пацієнта, який отримує хіміотерапію, в рік виділяється 36 тисяч гривень.
– Ці гроші йдуть «за пацієнтом», і він сам обирає медзаклад. Чому саме до вашого центру звертаються хворі з багатьох областей України та навіть із-за кордону?
– Думаю, тому, що в нас сучасне обладнання, професійні лікарі, комфортні умови перебування. А пацієнтів-іноземців приваблює оперативність надання послуги. До прикладу, жінка в Ізраїлі виявила в себе пухлину на руці і пів року потратила на те, щоб в у цій країні пройти обстеження й отримати консультацію декількох спеціалістів. Ще декілька місяців чекати в черзі на операцію вона не стала, звернулася до нашого центру (бо сама родом із Волині), і за два дні ми її обстежили, провели операцію та виписали додому.
– І цей приклад іще раз доводить: наша медицина теж має ряд переваг. Але на завершення розмови запитаю: чи існують способи запобігти раку?
– Насправді вони дуже прості: позитивне мислення, душевний спокій, хороші люди поруч. Не втрачають актуальності здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих звичок. А ще варто пам’ятати: від раку ніхто не застрахований. Тому один раз на рік кожному треба проходити медогляд: УЗД, рентген, жінкам – гінеколога, чоловікам – уролога. Такі обстеження за наявності скерування від сімейного лікаря безкоштовні, займають небагато часу, але натомість дозволяють зберегти здоров’я, гроші та найцінніше – життя.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
