В центрі уваги

«Твою ідею можуть вкрасти, але так як ти – її ніхто не втілить», — організаторка свят Тетяна Зубрик

«Твою ідею можуть вкрасти, але так як ти – її ніхто не втілить», — організаторка свят Тетяна Зубрик

Цікаво було б дізнатися, в який домашній одяг перевдягається хтось із легендарних кутюр’є, коли зачиняє за собою вхідні двері квартири? А що їсть шеф-повар якогось крутого ресторану, коли лишається сам-на-сам зі своїм холодильником? А як будує домашній затишок людина, чия робота – організовувати тусовки, «двіжі» та масові гулянки?..

Є одна територія, де публічні люди скидають маски і з легкістю показують свої нові, нетипові сторони. І ця територія – їхній дім. Тому розкопати ексклюзивну інформацію про справжні звички і стиль життя людини найпростіше – напросившись на інтерв’ю до них додому, - йдеться в публікації на сайті Будівельної компанії «Інвестор».

Організаторка свят агенції FeelGood Тетяна Зубрик з легкістю погоджується на такий експеримент: розказати про себе на «своїй» території. Житло, в яке недавно переїхала, показує із захопленням. Каже: ця квартира в «Супернові» – починаючи від планування та поверху і закінчуючи найменшою деталлю в інтер’єрі – на 100 відсотків її.

Та наша зустріч, як і розмова загалом, починається не з квартири і навіть не з Тетяни. На зустріч до нас вони приходять вдвох і головною героїнею початку історії невимушено стає інша «дівчинка» – золотистий лабрадор Керрі Бредшоу.

ПРО «ДИВАННУ» СОБАЧКУ І НОВУ КВАРТИРУ

– Така велика собака в квартирі… Не думала, що було б зручніше в приватному будинку?

– Я – абсолютно квартирна людина, не хочу жити в будинку. А Керрі, незважаючи на її розміри, за темпераментом – диванна собачка. Принаймні, зараз у неї вже такий вік, що більше спить на своєму дивані, ніж хоче бігати. До речі, у неї справді є свій диван, купила їй.

Але загалом тут, біля «Супернови» – величезна територія, є де побігати. Біля приватних будинків навряд чи є стільки місця. Тим більше поруч – ботанічний сад. Можемо прогулятись туди, якщо не проти – Керрі покаже, чи їй не «тісно»...

«Супернова»

– Не проти, ідемо. Розкажи, як з’явилась в тебе власна Керрі Бредшоу?

– Дуже любила серіал «Секс і місто» і головну героїню. На той час я теж працювала журналісткою і десь, можливо, трохи асоціювала себе з нею. Пізніше серйозно «поплатилася» за таке рішення. Якщо пам’ятаєте, вона фанатично любила гарні туфлі. Ну, і моя Керрі – теж полюбила. За цей час з’їла 11 пар…

А з’явилась вона з одного боку – несподівано, хоча з іншого – я довго мріяла про лабрадора. Я тоді працювала на «Аверсі» і одного дня секретарка перепинила мене і каже, що бачила оголошення в газеті про цуциків лабрадора за 400 гривень. Це було дуже дешево. Ми поїхали в той самий вечір, залишилась тільки одна собачка. Лежав такий маленький клубочок. Я взяла її на руки і – все… Пам’ятаю, тоді за оренду квартири ми платили 900 гривень і я якраз мала з собою ті гроші. За них і купили Керрі.

– Кажеш, що спокійна «диванна» собачка попалась…

– Так було не завжди! Перші два роки – був повний треш. Як я вже згадувала, вона з’їла 11 пар мого взуття. У нас ніколи не було Wi-Fi, вона видирала всі дроти, гризла все, що бачила… 

Виходили гуляти і всі собаки навкруги здавалися такими розумними, а моя – зовсім дурна… Мені казали, щоб не переживала, що Керрі виросте і зміниться, але я не вірила. Вона могла схопити якусь палку і годинами намотувати круги. Ти запізнюєшся на роботу, в тебе важливі плани – все одно. Вона собі ганяла, поки не набігається. Але з часом справді подорослішала і змінилась.

«Супернова» 2

– Ти згадувала про переїзд…

– Так, в вересні я переїхала на «Супернову». Все через карантин. Думаю, багато хто за цей час переоцінив свій простір навколо і наважився на зміни. В карантин я почала більше проводити часу вдома і зрозуміла, як мені тісно. 

Мабуть, вже в перший місяць карантину я зрозуміла, що хочу щось змінити. А потім побачила фото цієї квартири і вона тиждень не виходила мені з голови. А коли поїхала і побачила… Рішення було остаточним. 

Я подзвонила друзям, вони зібрались в мене на старій квартирі десь о 20.00, ми за кілька годин зібрали всі речі і перевезли на «Супернову».

– Чим квартира так сильно сподобалась?

– Багато простору, це мабуть головне. А ще я дуже хотіла жити на якомусь високому поверсі. Попередні 5 років жила на першому поверсі і фактично не бачила сонця. Тепер щодня дивлюсь на ці круті заходи сонця, і розумію, що не помилилась.

Звичайно, справа не тільки в краєвидах, є багато інших плюсів. Я багато де винаймала житло і маю з чим порівняти. Але коли 8 поверх і в тебе все ок з напором води і температурою в батареях – це дуже радує.

– Переїзд – це не просто зміна квартири, а в першу чергу – зміна району. Як тобі ця частина Луцька?

– Вона для мене не нова, бо в мене батьки з району Чернишевського і я приблизно в цьому районі провела дитинство. Були нюанси з друзями, які казали: та куди ти з 40-го, це ж так далеко, як ми тепер будемо зустрічатись? Але тепер всі вони приїжджають до мене в гості. Бо тут справді дуже крута атмосфера. 

Коли в тебе активна робота, це дуже цінно – мати можливість приїхати додому і відпочивати. А тут справді дуже тихо і спокійно.

«Супернова» 3

ПРО МОНАТІКА, ЦИРК І КОРПОРАТИВ «КОНТИНІУМА»

– Завжди цікаво було, чи організатори свят стежать за офіційними івентами, типу інавгурації президента. Дивилась, наприклад, церемонію присяги Байдена?

–  За такими політичними подіями – дуже рідко стежу. З точки зору організації там мало цікавого. Мене більше надихають творчі заходи. Наприклад, модні покази. З останнього, що вразило – чоловічий показ від Луї Віттона. Це той випадок, коли в організації заходу поєднана естетика шоу та внутрішня ідея.

Але за деякими офіційними заходами теж стежу. Дивилась, наприклад, концерт до Дня Незалежності в Києві, який потім так бурхливо обговорювали.

– І які враження?

– Для мене це – круто. Незвичайно, без надмірної шароварщини. Є момент щодо підбору артистів, особисто мені хотілося б не тільки виконавців попси, а й більш альтернативних музикантів. Але загалом сама ідея – дуже крута.

Знаю, що багато хто був за класичний парад, нібито для підняття патріотичного настрою. Але мені здається, що патріотизм – не в тому, щоб вдягнути вишиванку і піти на парад. Показати, що в Україні є багато достойних виконавців і тут можуть організувати шоу європейського рівня – це теж патріотизм.

До організації цього заходу долучалася команда Діми Монатіка, я дуже їх поважаю. Можу сказати, що я фанатка Монатіка. Не його музики, а тих шоу, які він влаштовує. І дуже пишаюся, що він з Луцька.

Зрозуміло, що я оцінюю не так, як більшість, а з професійного боку. От, наприклад, Тіна Кароль – точно не моя музика, але я ходила на концерт, коли вона приїжджала. 

Деколи дуже хочеться розслабитись і відпочити на концертах чи вечірках, куди ходжу як гостя, але в мені зразу включається професійне і я така: тут мало звуку, там треба було б заглушити світло, а ось тут було б добре додати ще такі деталі…

«Супернова» 4

– А які світові шоу хотіла б побачити? Які для тебе є вищим пілотажем?

– Дуже б хотіла на виставу «Цирку дю Солей». Їхні шоу – одні з найкрутіших в світі. Фактично, це театралізовані спектаклі з цирковими елементами – акробатами та клоунами. До речі, від участі тварин вони давно відмовилися.

Ще одна мрія – потрапити на виступ гурту Coldplay. У них дуже сучасні і технологічні концерти, якогось року вони були визнані найдорожчими артистами у світі.

Є і не настільки масштабні мрії. Наприклад, збираюсь цього року сходити на оперу і балет. Впевнена, що знайду там натхнення для нових креативних ідей, які використаю в роботі.

– Маєш професійну мрію про захід, який хотіла б провести?

– Загалом відчуваю, що ми вже давно готові вийти за межі Луцька і створювати круті івенти по всій Україні. Як мінімум, у Рівному та Львові. Та й в Києві мали вже весілля. Тому цілком готова організувати, наприклад, новорічний корпоратив «Континіума» в Києві (сміється, - ред.). Це не те, щоб мрія, а такий собі професійний план, до якого ми впевнено рухаємося.

«Супернова» 5

– А є заходи, за організацію яких принципово б не взялась? Наприклад, з політичних міркувань.

– Хіба з моральних. Політика для мене точно не важлива.

Хоча бувають замовники, яким я відмовляю. Минулого року, наприклад, одна клієнтка почала розмову з побажання «треба максимально зекономити». Я відразу зрозуміла, що не хочу займатись цим проектом. Не через те, що звикла до щедрих витрат направо-наліво. Люди часто мають обмежений бюджет і хочуть його оптимізувати, і це – нормально. Але саме це формулювання «треба максимально зекономити» дало мені зрозуміти, що з людиною, яка так мислить, не вийде зробити щось цікаве.

Якось клієнт кинув мені фразу: «З грошима всі можуть організувати свято, а ви зробіть без грошей». Це – про те, що люди не завжди розуміють функцію організатора свята. Вибивати знижки – не моя робота. Я працюю в цій сфері, поважаю своїх колег і ціную їхню працю.

– Ти сказала, що політика для тебе не є важливою. Але перед івент-сферою ти працювала журналісткою. Як вдалося це «виключити»?

– Політика – якраз одна з причин, чому я розчарувалася в професії журналіста і вирішила її залишити. Був ряд інших причин. Я рік вчилася в Польщі, отримала новий досвід. Але оця політична складова напередодні Революції Гідності дуже загострилась. І мені, на противагу, захотілося більше творчості та позитиву в житті.

Я не відразу зрозуміла, що хочу займатися організацією свят. Але друзі на той момент створили FeelGood і їм потрібна була людина, яка зможе зібрати до купи всі послуги, візьме на себе координацію всіх процесів. Я спробувала і от вже в цьому – 7 років. Тепер це і робота, і хобі, і стиль життя.

Багато хто за цей час пробував в Луцьку надавати такі ж послуги – організатора свят. Але далеко не в усіх вийшло. Ззовні здається, що ця робота – це розкидати конфетті і радіти разом з нареченими чи іменинником. Але це далеко не так. 

До того ж, впевнена, що і в характері треба мати ряд специфічних моментів. Бути комунікабельною, трохи психологом, та головне, щоб робити круті вечірки, треба самій вміти класно тусити. А я це люблю!

ПРО КАРАНТИН, «СВЯТКОВІ» ШТАМПИ І СВОЇ ВЕЧІРКИ

– Карантин дуже вдарив по вашій сфері. Не було думки шукати якусь хоча б тимчасову альтернативу?

– Ми задумались над розширенням послуг. Локдаун справді показав, що сфера розваг – під загрозою.

Але після послаблення карантину стало зрозуміло, наскільки люди засумували за святами. Тому багато хто пророкує, що 2021 рік були дуже активним на святкування і в тому числі – на весілля. Люди багато переосмислили за цей час, що сиділи вдома. І зрозуміли справжню ціну емоцій.

– Що любиш найбільше організовувати – дні народження, весілля?..

– Люблю стилізовані корпоративи. Тут можна дати добре «розгулятись» фантазії та креативу. На весіллях це не завжди доречно, все-таки це особлива і романтична подія.

Хоча організовані нами весілля – теж ексклюзивні, несхожі на інші. Я дала собі слово, що коли почну штампувати свята – просто піду з цієї професії. Івент-послуги замовляють для того, щоб зробити якусь подію чи день – справді особливим і ми не маємо права пропонувати щось «з конвеєра».

Та й завдання, які перед нами ставлять наші клієнти, теж не дають «здуватись». Наприклад, цього року організовуємо весілля, де наречена – веганка. Це її стиль життя і філософія, і вона дуже хоче вплести цю ідею в святкування. До речі, на весілля вона буде єдиною веганкою. Непростий виклик, але саме такі завданні і роблять нашу роботу справді цікавою та творчою.

– Стосовно «штампів». Як реагуєш, коли ваші ідеї потім переймають інші?
– Був період, коли мені це, скажімо так, не дуже подобалось, але зараз я ставлюсь до такого спокійно. Я зрозуміла: твою ідею можуть вкрасти, але так як ти – її ніхто не втілить. Ніхто не може винайти велосипед. Кожен може вигадати ту саму локацію чи ідею з оформлення. Важливіше інше – момент реалізації.

Ми в 2015 році вигадали такий івент як «Бранч для наречених», робили його 4 роки підряд. Знаю, що після того були спроби зробити подібний захід, але заявити про захід і зробити цікаво – це зовсім різні речі. Прочитати лекцію чи показати сукні для сучасних наречених – нецікаво. Вони усе це мають з інтернету.

На противагу наш «Бранч» – це атмосферна тусовка, а не нудний тренінг, де впарюють послуги.

– Звернула увагу, що в тебе досі – новорічна ялинка. Дуже любиш різдвяні свята чи просто не мала часу прибрати ялинку?

– Ця ялинка – то окрема історія. Я завжди мріяла про велику ялинку, але в попередню квартиру, де я жила, вона просто не поміщалась. Тому коли переїхала в «Супернову» – зразу зраділа, що нарешті буду мати велику ялинку.

Знайшла таку, як хотіла. Замовила в інтернеті. Але стільки всього навалилося під кінець року, що вона так і пролежала нерозпакованою… Друзі з мене почали жартувати через це. Бо ж справді так мріяла про ту ялинку. Тому я вирішила, що мрії мають здійснювати і поставила її 3 січня. Нехай тепер стоїть до 8 березня.

– А як ви святкуєте свої дні народження?

– Є один важливий момент і не треба цього приховувати. Щоб зробити круте свято, треба гроші. За 5 копійок ти ніяк не зробиш щось цікаве, навіть маючи такі зв’язки в цій сфері, як у мене. Люди з середнім достатком вибирають краще купити новий телефон чи поїхати в подорож. Думають: що там свято, це ж один день…

Десь і я мала інші пріоритети, але минулого року, на святкування 33 років вирішила зібрати усіх друзів. Було 48 запрошених, і це була справді незабутня вечірка. В цей вечір я зрозуміла, що емоції, я пережила, не замінить ніщо. Ніякий телефон чи інша матеріальна річ.

Текст: Людмила ЯВОРСЬКА

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Інтерв'ю, Волинь, луцьк, Фото
В тему