В центрі уваги

«Лучани варті ліпшого. Європу – в кожен двір», - Роман Бондарук

«Лучани варті ліпшого. Європу – в кожен двір», - Роман Бондарук

Його знають як одного із засновників руху ОСББ та ініціатора програм підтримки енергоефективності в країні. Сьогодні він - віцепрезидент Всеукраїнської ради голів ОСББ, а його ініціативи в енергоощадній модернізації стали підґрунтям у запровадженні на державному рівні спершу «теплих кредитів», згодом  - Фонду енергоефективності.

Він – підприємець нової формації з тісними європейськими контактами та освітою у галузі фінансів, менеджменту та державного управління. Він – активний громадський діяч і політик з досвідом роботи не лише в депутатському корпусі Луцька, а й у міністерських кабінетах  як консультанта з реформування житлово-комунального господарства та інфраструктури.

Він – затятий спортсмен і батько двох синів. Сорокарічний Роман Бондарук змагатиметься за посаду Луцького міського голови, його кандидатуру пропонуватиме партія «Слуга народу».

-  Романе, що спонукало Вас балотуватися на пост очільника Луцька і з якою стратегією розвитку міста йдете на місцеві вибори?

 - Я лучанин. Тут мій дім, родина і бізнес. З цим містом я пов’язую майбутнє своє і моїх дітей. Як і більшість лучан, живу в багатоповерхівці, отримую платіжки за централізовані комунальні послуги, з лучанами я поділяю не лише проблемний урбаністичний простір, але й базові цінності, серед яких - гідне життя європейського міста.

На цю мету і була спрямована моя професійна, громадська і депутатська діяльність. Нам багато чого вдалося. Луцька міська рада не раз  продукувала ідеї і новації, які переймала ціла країна.

Як на мене, ключовим показником ефективності місцевої влади є прогрес населеного пункту, динаміка його розвитку. А роботу міського голови найперше оцінюють за параметрами: по-перше, якість життя мешканців; потім - інвестиційна привабливість міста; а ще - прозорість і прогнозованість розвитку. Аналізуючи їх сьогодні, я стверджую: лучани варті ліпшого.

Ці критерії і лягли в основу нашої стратегії розвитку міста «Європу - в кожен двір».

Стандарти, яких ми прагнемо, стосуються не тільки  облаштованого побуту чи благоустрою, а й економіки та ведення бізнесу; використання публічних фінансів і сплати податків; екології, споживання ресурсів, поводження з відходами; різноманітних послуг; умов праці і дозвілля; охорони здоров’я, освіти, соціальних гарантій; управління.

- З чого плануєте почати? Яку проблему вважаєте найактуальнішою?

- Луцьку тісно. І для розвитку, і для життя. Його інфраструктура навантажена критично. Колись Антон Федорович Кривицький розповідав мені, як у дев’яностих змагалися мери.

Вони потайки їздили один до одного і рахували, в кого більше будівельних кранів. Сьогодні, дивлячись на житлове будівництво, я одночасно непокоюся. А де власники нових квартир працюватимуть?

Скільки малюкам очікувати на місце у дитсадку, а школярам вчитися у переповнених класах? Як надовго вистачить існуючих потужностей систем життєзабезпечення? І я не тільки про зношеність мереж! Чи не забракне водозабірних свердловин? А каналізаційних очисних споруд? Чи не вони - причина смороду, що роками  переслідує містян? І куди через рік Луцьк возитиме сміття? Нарешті, де лучани ховатимуть своїх небіжчиків? Це виклики, які потрібно вирішувати вже!

- Яким чином, що конкретно Ви пропонуєте?

- Те, про що так довго в Україні говорили, нарешті сталося. Завершується процес децентралізації. Громади отримали незалежність: фінансову і у прийнятті рішень.

З приєднанням навколишніх сіл населення Луцька зросло майже на 25 тисяч, вони теж претендуватимуть і на вигоди міської інфраструктури, і на робочі місця. Але Луцьк додав і території. Втричі! Це шанс і можливість розвивати місто просторово й економічно.

Якби навіть і прийшов інвестор з наміром створити більш-менш масштабне виробництво, у Луцьку його розташувати просто ніде. Чи не тому наше місто обійшли, наприклад, більшість великих торгових мереж. Одночасно, за останні 4 роки щонайменше півсотні земельних ділянок поза аукціонами були віддані в оренду структурам, наближеним до міських чиновників чи депутатів.

Щоб місто розвивалося гармонійно, нам конче потрібний перспективний комплексний план розвитку. Не для галочки, бо цього вимагає містобудівне законодавство. А фундаментальний економічно-соціальний документ, який дасть чітке уявлення про місто, яке ми хочемо розбудовувати.

Не менш важливо як ми це будемо робити. Востаннє генеральний план забудови Луцька оновлювався у 2009 році. Обласний центр забудовується хаотично.  Хто з нас хоча б раз не нарікав на щільність чи недолугість забудови життєвого простору? Відсутність скверу чи паркування, дитячий майданчик, який упритул до проїжджої частини?

Звідси – сусідські чвари за межу, війни між мешканцями та власниками нежитлових забудов,  навмання збудована торгова ятка, яка стоїть поперек перспектив цілого міста. Як наслідок - претензії до влади, що неспроможна забезпечити комфорт проживання. Європейський стандарт – це коли 5 років планують і 1 рік будують.

А генплан, який хоче затвердити теперішня міська рада, застарів уже на старті, бо не враховує розширені межі Луцької об’єднаної територіальної громади.

Що ж до найближчої перспективи, то в пріоритетних планах нашої команди, як я вже казав, модернізація систем життєзабезпечення міста, яка не відповідає не лише якісним, а й кількісним запитам містян. Луцьку терміново потрібна інша стратегія поводження з побутовими відходами: роздільного сміттєзбирання і переробки.

Це дозволить, якщо й не заробляти на відходах, то принаймні зберегти гроші і середовище. Луцьк потребує нової транспортної схеми руху, щоб розвантажити центр міста, інша логістика організації маршрутів. Терміново потрібно обладнати і убезпечити потенційно аварійні ділянки доріг. Луцьку потрібна хоч якась концепція розвитку туризму. В європейських історичних містах туристичне життя вирує цілодобово. У нас – це поки що мертва зона. 

- Звідкіля на усі ці перетворення взяти кошти?

- З паперових програм вони, звісно, не візьмуться. Але й з бюджету їх не дістати, якщо його не наповнити. Залучення інвестицій і створення нових робочих місць – наріжний камінь усього.  Партія «Слуга народу» робить акцент на внутрішніх інвестиціях і виступає за розвиток вітчизняного бізнесу.

Запроваджено дерегуляцію, триває робота над лібералізацією податкового законодавства. Уже ухвалені закони, які перешкоджають відмиванню грошей в офшорах й ухиленню від сплати податків.  Водночас ми — за відповідальний бізнес. Будь-який бізнес повинен сплачувати податки, наповнювати державну та місцеву скарбницю, дбати про навколишнє середовище і збереження екології, робити внесок у розвиток території, де розташовані його підприємства. І це теж європейські стандарти.

Грошей суттєво побільшає, якщо позбутися багатолітньої практики розкрадання бюджету, тендерів під «свої компанії», заробляння на неякісному будівництві доріг, обкрадання комунальних підприємств.

Планування видатків, визначення пріоритетів фінансування, бюджетна дисципліна, раціональне їх використання - це теж вкрай важливо. До прикладу, чи такою вже нагальною сьогодні для лучан є реконструкція проспекту Волі вартістю у 65 мільйонів гривень? Чи може вони б хотіли світлофор на Дубнівському перехресті, щоб не гинули діти? Або зливову каналізацію на Омелянику, чи новий водогін на Львівській? Але в лучан ніхто не питав.

- А Ви будете радитись?

- Мій досвід організації ОСББ навчив мене менше говорити і більше слухати. З людьми треба домовлятися, а не висувати ультиматуми. Не бульдозери слати, а пропонувати альтернативу.

Те, в якому стані був ринок, який перенесли, не влаштовувало нікого. Навіть тих, хто там торгував. Але й до нового базару транспортне сполучення не налагоджене і досі. Я – палкий прихильник залучення громади до управління. Є проблема? Давайте разом її вирішувати. Зацікавленість спільними справами – це теж по-європейськи. Це позбавить нас підозр.

Бо наші погляди – як наші годинники: усі вони показують різний час, але кожен вірить тільки своїм. Я пропоную активним і небайдужим людям гуртуватися і разом працювати. Це можуть бути дорадчі комітети, ініціативні групи, ОСББ чи консультативні ради, сформовані за галузевим чи територіальним принципом, або й за обома. Бо самодостатність і успіх гарантовано лише активним громадам.

Втілювати зміни в країні важче, якщо вони просто зупиняються на рівні центральної влади і не просуваються в громадах. Ідеологія партії «Слуга Народу» — український центризм. У центрі нашої ідеології — Україна. У центрі уваги України — людина, її життя, інтереси, добробут. Наша мета — розвиток країни, громади, кожного двору як життєвого простору людини.  Поступовий, але невпинний. 

                                                                                     Андрій Костенко

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: луцьк, Волинь, слуга народу
В тему