В центрі уваги

Аномальні ціни на тендерах: корупція, махінації чи конкуренція

Аномальні ціни на тендерах: корупція, махінації чи конкуренція

У липні 2020 року відбувся тендер на капітальний ремонт приміщення Устилузької амбулаторії на Волині. Очікувана вартість робіт замовник встановив на рівні 2 мільйони 325 тисяч гривень. Перемогу в тендері з-поміж 4 учасників здобуло ТзОВ «Волиньекобуд», яке запропонувала набагато меншу ціну — лише 1 мільйон 349 тисяч гривень. Тобто майже на мільйон менше за очікувану вартість робіт. 

Таких «дивних» тендерів в системі «Прозорро» за останні півроку можна знайти десятки. І не тільки на Волині, а й по всій Україні. Редакція t1.ua поцікавилася в експертів, як могло статися, що учасник тендеру, зменшивши ціну на 42% від очікуваної, може брати на себе відповідальність за вчасне та якісне виконання робіт. Адже замовник, розраховуючи вартість робіт, опирається на державні норми, якими послуговуються і виконавці. 

Суттєво занижена ціна — вісник проблем для замовника

Журналістка Оксана Поліщук розповіла, що таку угоду не можна відразу розцінювати як корупційну схему з відкатами, а чиновників, які проводять цей тендер, зачисляти в ряди хабарників. Мовляв, для цього ці угоди треба досконало вивчати, але, на її думку, така угода лише додасть мороки замовнику. 

За її словами, недобросовісні учасники тендерів часто демпінгують за рахунок нижчої ціни, на яку «ведуться» замовники. «На жаль, в погоні за псевдоефективністю своєї роботи деякі чиновники хочуть похизуватися тим, скільки зекономили коштів для бюджету. Але проведення такого тендеру зазвичай закінчується додатковими угодами або неякісною халтурою, що за собою тягне в майбутньому нові витрати з того ж таки бюджету, який нібито зекономили», — пояснює вона.

У травні Київська Школа Економіки (KSE) вивчила закономірності у вітчизняній тендерній практиці та дійшла висновку, що кожна третя (!) угода в держзакупівлях була так чи інакше змінена після завершення тендеру та укладання договору (1593 з 4577 угод).

За словами Оксани Поліщук, один з яскравих прикладів такого тендеру — закупівля Міноборони різних видів палива для армії на суму 1,25 млрд грн. Кращі умови запропонувала нікому тоді невідома компанія «Трейд Коммодіт» з більш ніж скромним статутним фондом у 7,4 тис. грн, зареєстрована в Кам'янському на Дніпропетрівщині. Ця фірма несподівано виграла серед усіх інших серйозних конкурентів паливного ринку, оскільки запропонувала найнижчу ціну. З нею ж Міноборони і уклало 14 договорів на поставку 70,1 тис. тонн пального.

Однак вже в червні угоди були переглянуті й з’явилися перші додаткові угоди до договорів, потім інші… Згідно з 22 додатковими угодами, в період з 15 червня по 11 серпня 2016, ціна поставки палива була переглянута і в середньому завищена на 12,2%. Таким чином, Міноборони погодилося отримати на 8555!!! тонн менше запланованого палива. 

«Це яскравий приклад корупційної змови, але на таких дрібних тендерах, як ремонт амбулаторії в Устилузі, варто говорити про заниження ціни переможцем тендеру швидше за все за рахунок виплати заробітної плати в конвертах, закупівлі неякісних матеріалів, виконання робіт некваліфікованими працівниками. Або ж можливий варіант, що замовник виконає 50% робіт і скаже, що витрачено всі кошти і потрібно шукати додаткові. Загалом така угода є пісдтавою для звернення в Антимонопольний комітет України для реагування», — додала журналістка.

Аномально низька ціна: що це таке?

Також Оксана Поліщук розповіла, що саме для зменшення такої кількості угод в 2020 року Верховна Рада змінила Закон України «Про публічні закупівлі». У квітні в дію вступила норма — аномально низька ціна тендерної пропозиції.

Аномально низькою ціною тендерної пропозиції є ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є:

  • меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, 

та/або 

  • меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. 

Як ж розраховують цей показник?

За словами економістки Роксолани Підласи, механізм аномально низької ціни запровадили для підвищення якості тендерних закупівель.

«Аномально низька ціна — це ціна, яка на 40% і більше відрізняється від середньої в тендері, якщо в конкурсі є хоча б два учасники. Ніхто собі у збиток не працює, учасники тендеру ставлять аномально низьку ціну, при цьому за гіршу якість або за меншу кількість товару, а потім мучать замовника чи бюджетну установу додатковими угодами.

Тому що замовник боїться відхилити аномально низьку ціну, вона ж не нижча, а потім, щоб отримати весь товар (об’єм роботи), вони йому переплачують, тому що учасник тендеру укладає із замовником додаткові угоди», — підкреслює вона.

Як запрацювала нова норма

До слова, в проєкті Закону пропонувалося, що аномально низьку ціну визначатиме автоматично система «Прозорро» і учасник, який її встановить, буде дискваліфікуватися. Однак цю норму так і не затвердили. Лишень зобов'язали такого учасника протягом 1 робочого дня надати замовнику своє обґрунтування такої ціни.

За словами Роксолани Підласи, це суттєво зменшило ефективність цього нововедення. Для прикладу, в Луганській області ТОВ «Архізем» надала майже вдвічі меншу ціну від очікуваної на ремонт ділянки дорогу, за добу надали роз'яснення. Однакзамовник визначив недостатньою таку аргументацію аномально низької ціни та відхилив пропозицію ТОВ «Архізем». Справа перейшла в Антимонольний комітет і там підтримали позицію переможця тендеру, зобов’язавши замовника скасувати своє рішення про відхилення тендерної пропозиції.

За словами засновниці «Ліги антитрасту», держуповноваженої АМКУ у 2015-2019 рр Агії Загребельської, те, що проблеми з застосуванням цієї норми будуть виникати на боці замовника, передбачалося.

«Перш за все тому, що процедура визначення очікуваної вартості досі залишається недосконалою та містить корупційні ризики. Адже замовники тенденційно зацікавлені в тому, щоб поставити очікувану вартість вищу, та відзвітувати про суттєву економію. Та якщо ще вчора велика економія вважалась однозначною перемогою, то вже сьогодні вона може стати підставою для дискваліфікації учасника», — пояснила вона.

На думку експерта, для усунення проблеми потрібно вдосконалити механізм визначення замовниками економічно обґрунтованого розміру очікуваної вартості закупівлі, а робота контролюючих та правоохоронних органів, а також АМКУ в частині виявлення незаконних маніпуляцій як з боку замовника, так і з боку учасників в частині застосування АНЦ, має бути ефективнішою.

***********************************

Тож, як бачимо, запровадження показника аномально низька ціна тендерної пропозиції не змогло вплинути на кількість «дивних» тендерів. Експерти відзначають, що цього інструменту недостатньо і потрібно далі вдосконалювати тендерне законодавство. Наприклад, в міжнародній практиці для запобігання змінам в угодах широко використовуються різноманітні фінансові інструменти (ф'ючерси, опціони, свопи), існує практика взаємного розподілу фінансових ризиків.

У свою чергу замовники також можуть використовувати власні юридичні практики стримування неринкового зростання ціни в укладених угодах. Приміром, в будь-якій ринковій ситуації вимагати від переможця тендеру забезпечення виконання договору про закупівлю (подібна категорична вимога існує для випадків, коли постачальник фактично шантажує замовника зривом контракту, вимагаючи укласти додаткову угоду). Із найпростішого і очевидного – це укладання договорів на порівняно короткі проміжки часу. Або ж встановлення періоду, протягом якого не допускається перегляд угоди. 

Текст - Анатолій КОТЛЮК

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, економіка, гроші, бюджет
В тему

Останні матеріали