«У минулому номері газети мене дуже зацікавила стаття про те, що батьки не зобов′язані повертати борги своїх повнолітніх дітей.
У мене ж схожа, але ще складніша ситуація. Бо мій чоловік (ми з ним уже 30 років в офіційному шлюбі, разом проживаємо, маємо дорослих дітей) хоче взяти в банку кредит і купити автомобіль. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Я боюся всіх тих кредитів: раптом у нас не стане роботи чи хтось захворіє і всі гроші підуть на ліки? Чоловік мене не слухає, а я не хочу, щоб гроші взяв він, а відповідальність лягла на нас обох. Тим більше, що йому пропонують під заставу дати нашу квартиру. Не дай Боже що – залишимося «бомжами». Що мені робити? – запитує наша читачка Лідія. – Вибачте, свого прізвища не називаю, щоб чоловік не ображався і люди пальцем не тикали».
Розуміємо ваші переживання, пані Лідіє. Бо кредит – це завжди ризик. Але українське законодавство дозволяє подружжю офіційно поділити спільне майно, навіть якщо чоловік і дружина не збираються розлучатися, продовжують жити разом і ведуть спільне господарство. У багатьох випадках саме такий крок допомагає уникнути майнових суперечок у майбутньому та краще захистити кожного з подружжя. Ось як це працює…
Які бувають ситуації
Багато людей переконані, що майно ділять лише після розірвання шлюбу. Насправді стаття 69 Сімейного кодексу України прямо передбачає, що дружина і чоловік мають право поділити спільне майно не залежно від того, чи перебувають вони в шлюбі. Тобто вони можуть офіційно залишатися чоловіком і дружиною та водночас юридично визначити, кому що належить.
Найчастіше на такий крок ідуть тоді, коли один із подружжя планує займатися бізнесом, брати великий кредит, має значні фінансові ризики або хоче захистити сімейне майно від можливих майбутніх проблем.
Закон передбачає два способи поділу майна. Перший – добровільний: коли чоловік і дружина можуть спокійно домовитися, вони укладають договір про поділ майна. Якщо йдеться про квартиру, будинок, земельну ділянку чи іншу нерухомість, то такий договір обов?язково посвідчується нотаріусом. Другий спосіб – через суд, якщо домовитися по-хорошому подружжю не вдалося. При цьому суд враховує інтереси обох сторін, дітей та інші важливі обставини.
Хто й на що може претендувати
За загальним правилом, усе, що подружжя придбало під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. При цьому не має значення, на кого саме оформлено квартиру, авто чи інше майно і хто з подружжя заробляв більше.
Навіть якщо чоловік або дружина певний час не працювали через догляд за дитиною, навчання, хворобу чи ведення домашнього господарства, вони однаково мають право на свою частку спільного майна.
Особистою приватною власністю залишаються речі, які людина отримала у спадщину, за договором дарування або придбала за власні кошти, що належали їй ще до шлюбу. Таке майно зазвичай не ділиться.
Однак і тут є винятки. Якщо, наприклад, будинок, який належав одному з подружжя до шлюбу, був суттєво перебудований або значно збільшився в ціні завдяки спільним сімейним коштам чи праці другого з подружжя, суд за певних обставин може визнати його повністю або частково спільною власністю.
Чи завжди ділять порівну
Загальне правило каже, що частки дружини й чоловіка є рівними. Проте стаття 70 Сімейного кодексу України дозволяє суду відступити від цього принципу. Наприклад, якщо один із подружжя тривалий час не дбав про матеріальне забезпечення сім′ї, витрачав спільні кошти на шкоду родині, приховував або знищував майно, суд може визначити нерівні частки.
Також більшу частку може отримати той із подружжя, з ким проживають неповнолітні або непрацездатні повнолітні діти, якщо коштів на їхнє утримання недостатньо.
Але під час поділу майно намагаються розділити так, щоб кожен отримав конкретні речі. Якщо це неможливо (коли, наприклад, ідеться про квартиру або авто), то майно може бути передане одному з подружжя, а іншому виплачують грошову компенсацію.Здебільшого така компенсація можлива лише за згодою того, хто її отримує, або в інших випадках, прямо передбачених законом.
Під час поділу враховуються також спільні борги подружжя й інші майнові зобов′язання, якщо вони виникли в інтересах сім′ї.
Важливо також пам′ятати: поки шлюб не розірвано, позовна давність щодо поділу спільного майна не застосовується. Тобто чоловік і дружина можуть поділити його в будь-який час. Коли ж шлюб уже розірвано, діє загальний трирічний строк звернення до суду. Він обчислюється не від дня розлучення, а від того моменту, коли людина дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
А допоможе поділ уберегти житло?
У ситуації пані Лідії варто звернути увагу ще на одну важливу обставину. Якщо квартира перебуває у спільній сумісній власності подружжя, чоловік не може самостійно передати її в іпотеку або іншим способом обтяжити без письмової нотаріально посвідченої згоди дружини. Це прямо передбачено Сімейним кодексом України.
Саме тому, якщо один із подружжя планує брати великий кредит або займатися ризикованою діяльністю, завчасний поділ майна нерідко стає додатковим способом захистити майнові права другого з подружжя. Водночас кожна ситуація має свої особливості, тому перед укладенням договору чи зверненням до суду варто отримати індивідуальну консультацію нотаріуса чи юриста.
А від себе додам: поділ майна без розлучення – це не прояв недовіри між чоловіком і дружиною, а законний механізм, який у певних життєвих ситуаціях допомагає заздалегідь врегулювати майнові питання, уникнути конфліктів і краще захистити сім?ю від можливих фінансових ризиків. І ви, пані Лідіє, правильно робите, що дбаєте про своє спокійне майбутнє.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
