Червень став одним із найтрагічніших від початку повномасштабної війни. Лише за місяць росія вбила 265 цивільних українців. Іще понад 1800 наших людей поранила. І ніхто не знає, хто може стати черговою жертвою російських атак.
Тож про те, де найкраще ховатися від ударів ракет і дронів та яких помилок найчастіше припускаються наші люди, ми поговорили з провідним інспектором відділу № 3 Луцького районного управління ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Волинській області Романом Дарковичем, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Романе Вадимовичу, почну з найбільш поширеного серед цивільних укриття – двох стін: чи справді вони рятують?
– Жодна міжкімнатна стіна не захистить від прямого влучання ракети чи важкого безпілотника. Але від вибухової хвилі, уламків збитих ракет, дронів та розбитого скла справді працює правило двох стін. Бо перша стіна бере на себе основний удар уламків, а друга затримує те, що залишилося. Крім того, дві стіни відсікають потік скла, яке після вибуху летить із величезною швидкістю. І найкраще місце в квартирі – внутрішній коридор або тамбур, де між вами та вулицею є щонайменше дві капітальні стіни.
– Яких помилок наші люди припускаються найчастіше?
– Найпоширеніша помилка – ховатися у ванній кімнаті або на кухні лише тому, що там немає вікон. Насправді саме там багато кахлю, дзеркал, скла, посуду, а на кухні – ще й газові комунікації. Під час вибуху все це може перетворитися на небезпечні уламки.
Ще одна помилка – залишати відчиненими міжкімнатні двері. Через них вибухова хвиля разом зі склом легко проходить у коридор. Двері краще щільно зачинити – вони стануть додатковою перепоною для уламків.
Також люди нерідко сідають у коридорі навпроти дверного прорізу або великої арки, через яку видно кімнату з вікном. У такому разі правило двох стін уже не працює. Треба обирати місце так, щоб між вами й найближчим вікном було щонайменше дві стіни.
– Що робити, якщо вибух уже поруч і часу сховатися нема: допоможуть ковдра чи матрац?
– Якщо ви вже побачили спалах за вікном, не намагайтеся закривати штори чи перебігати в іншу кімнату. Єдине правильне рішення – миттєво впасти на підлогу там, де перебуваєте. Лягайте обличчям донизу, голову закрийте руками, бажано повернути голову у бік, протилежний1 від вікна. Рот необхідно трохи відкрити – це допомагає зменшити ризик травмування від різкого перепаду тиску.
Товста ковдра, матрац або великі подушки справді можуть стати додатковим захистом. Вони затримують дрібні уламки скла, штукатурки чи кахлю. Якщо вдома є діти, потрібно спочатку притиснути дитину до себе, накрити власним тілом, а зверху – ковдрою або матрацом. Тому місце, де ви перечікуєте тривогу, бажано заздалегідь обладнати такими речами.
– На жаль, ми знаємо про випадки трагічної загибелі людей у момент, коли вони бігли до укриття під час атаки: коли вже небезпечно виходити з дому?
– Якщо оголошено загрозу балістичних ракет або сирена пролунала майже одночасно з першими вибухами, часу на дорогу вже немає. Те саме стосується ситуації, коли ви чуєте характерний звук шахеда, свист ракети чи навколо вже працює ППО. У цей момент відкритий простір стає найбільш небезпечним місцем. Тому вже краще залишатися в будинку, перейти у внутрішній коридор за правилом двох стін і перечекати небезпеку там. На вулиці людина взагалі не має захисту від уламків, – розповідає провідний інспектор відділу № 3 Луцького районного управління ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Волинській області Роман Даркович.
– Багато людей під час тривоги спостерігають із вікна чи балкона за роботою ППО. Настільки це небезпечно?
– Під час можливого вибуху скло з вікна розлітається на тисячі гострих уламків, спричиняючи глибокі порізи, важкі кровотечі, травми очей і навіть сліпоту. Не менш небезпечна й сама вибухова хвиля, яка може викликати контузію, пошкодження слуху та внутрішніх органів. Окрім того, уламки збитих ракет чи безпілотників можуть пробивати балкони й зовнішні стіни. Жодне відео чи фотографія не варті такого ризику.
– Бачила людей, які в страху опинитися під завалами багатоповерхівки перечікують атаку на вулиці.
– Не варто цього робити. Бо якщо будинок зазнає удару, на людину полетять бетонні конструкції, цегла, уламки скла й облицювання. Перебування у дворі небезпечніше, ніж усередині квартири за правилом двох стін.
– Чи залежить безпека від того, у якому будинку живе людина і на якому поверсі?
– Конструкція будинку справді має значення. Найвразливіші панельні будинки, де руйнування несучих панелей може призвести до обвалення цілого під?їзду. Цегляні будинки стійкіші до вибухової хвилі, хоча при прямому влучанні також зазнають значних руйнувань. Найбільш витривалими вважаються сучасні монолітно-каркасні будинки із залізобетонним каркасом. Саме тому загальні коридори та простір біля ліфтових шахт у таких будинках часто є найбезпечнішими місцями.
Має значення і поверх. Під час атак ударними дронами найбільше ризикують мешканці верхніх поверхів, адже безпілотники нерідко летять саме на рівні дахів. Якщо людина живе високо і не встигла спуститися до укриття, почувши характерний звук дрона поруч, краще вийти на сходовий майданчик або спуститися на кілька поверхів нижче. Водночас і перші поверхи не можна назвати абсолютно безпечними, адже під час вибуху поруч у землю ударна хвиля може вибити всі шибки та підняти каміння й уламки.
– А якщо повітряна тривога застала на вулиці, в полі чи за кермом авто?
– На відкритому просторі вирішальна кожна секунда. Якщо капітальна будівля розташована буквально за кілька кроків, потрібно швидко зайти всередину. Якщо ж будівля далеко, найкраще рішення – лягти в будь-яке природне заглиблення: кювет, канаву, яр чи рівчак. Лягайте обличчям донизу, закрийте голову руками й трохи відкрийте рот.
Не варто ховатися під деревами. Вони не захищають від уламків, а після вибуху можуть самі впасти або скинути важкі гілки. Не слід забігати й до будівель із великими скляними фасадами – під час вибуху скло, як я казав, перетворюється на смертельно небезпечні уламки. Якщо ж тривога застала в авто, потрібно зупинитися на узбіччі, залишити транспорт і відійти від нього на безпечну відстань. Адже авто легко пробивається уламками й може загорітися. Так само не можна ховатися під мостами, естакадами, шляхопроводами чи біля автозаправок – це потенційно небезпечні об?єкти.
Якщо під час тривоги на трасі утворився затор, не чекайте, поки рух відновиться. Візьміть документи, відійдіть від скупчення транспорту й знайдіть природне укриття. Водночас водії мають звільнити узбіччя, щоб рятувальники та медики могли безперешкодно дістатися місця можливого влучання.
– У сільській місцевості люди ховаються переважно в льосі. Наскільки це безпечно?
– Якщо льох побудований правильно – це одне з найефективніших укриттів, доступних у селі. Земля добре захищає від вибухової хвилі й уламків1. Найкраще, коли льох розташований окремо від будинку: якщо оселя буде зруйнована, люди всередині не опиняться заблокованими під її уламками. Варто також перевірити стан перекриття й дверей – за потреби їх потрібно укріпити. Якщо є можливість облаштувати запасний вихід, це буде додатковою перевагою. Якщо льоху немає, слід обрати найглибшу частину будинку без вікон, де між вами та вулицею буде щонайменше дві товсті стіни. Лягайте ближче до внутрішніх капітальних стін і, якщо можливо, накрийтеся товстою ковдрою.
– Який мінімальний запас речей потрібно мати вдома або в укритті?
– Запаси бажано розраховувати щонайменше на три доби автономного перебування. На одну людину – не менше від дев?яти літрів питної води й окремий запас технічної води. Із продуктів найкраще підходять консерви, сухарі, батончики, горіхи й інша їжа, яка не потребує приготування. В аптечці мають бути турнікет або джгут, бинти, пластирі, антисептики, знеболювальні, жарознижувальні, сорбенти і препарати, які людина приймає постійно. Обов?язково варто покласти ліхтарик, павербанк, батарейкове радіо, свисток, теплі речі, ковдри або каремати.
Для людей старшого віку та тих, хто має хронічні захворювання, потрібно завчасно підготувати запас необхідних ліків на кілька днів, копії рецептів, тонометр, а також записку із зазначенням діагнозів, алергій і контактів рідних. Батькам маленьких дітей слід мати запас підгузків, вологих серветок, дитячого харчування, термос із гарячою водою, комплект теплого одягу, улюблену іграшку дитини або книжку. Варто також покласти дитині записку або браслет із контактами батьків на випадок, якщо вона загубиться.
– Що робити, коли після удару людина опинилася під завалами?
– Найважливіше – не панікувати. Якщо є можливість, перевірте, чи можете поворухнути руками й ногами. Якщо кінцівку затиснуло, намагайтеся обережно масажувати її вище від місця здавлення, не роблячи різких рухів.
Через велику кількість пилу потрібно прикрити ніс і рот тканиною – бажано вологою, якщо є така можливість. Не намагайтеся самостійно пересувати важкі бетонні плити чи балки, адже це може спричинити новий обвал. Також категорично не можна користуватися сірниками чи запальничкою через можливий витік газу.
Щоб рятувальники швидше вас знайшли, краще подавати сигнали стукотом по металевих конструкціях або свистком. Кричати потрібно лише тоді, коли довкола настає тиша і припиняє працювати важка техніка.
– Після атак люди знаходять уламки ракет, безпілотників. Як правильно діяти?
– Насамперед – не підходити й не торкатися таких предметів. Вони можуть залишатися вибухонебезпечними. Відходити потрібно тим самим маршрутом, яким ви прийшли, адже він уже пройдений і ризик натрапити на інші небезпечні предмети буде меншим. Безпечною вважається відстань щонайменше близько 220 кроків.
Якщо є можливість, запам?ятайте місце небезпечної знахідки або позначте його на безпечній відстані, щоб потім пояснити рятувальникам. Після цього потрібно повідомити про небезпечний предмет за номером 101. Головне правило – жодної самодіяльності. Навіть невеликий уламок може становити смертельну небезпеку.
– Дякую і сподіваюся, що в нас не буде потреби використовувати ці правила.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
