Більшість із нас звикли думати: «Нащо йти до лікаря, якщо нічого не болить?»
Але насправді є чимало хвороб і станів, які роками не дають про себе знати, а біль викликають лише на останніх стадіях – коли лікуватися складно, дорого і не завжди ефективно, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Саме так відбувається і з бляшками в судинах. Спершу людина про них навіть не здогадується. А потім опиняється в лікарні з інфарктом чи інсультом.
Тож як виявляти цього підступного ворога? І кому варто бути особливо пильним? Про це і не тільки поговоримо сьогодні з лікаркою-кардіологинею МО ЛМТГ Наталією Дорецькою.
– Наталіє Федорівно, що то за проблема така, про яку в народі кажуть «бляшки в судинах»?
– У медицині це називається атеросклеротичні бляшки. Вони утворюються всередині артерій (тобто судин, які несуть кров від серця до внутрішніх органів). Усередині цих артерій відкладаються холестерин, жири, кальцій, клітини запалення. З часом із таких «відкладень» формується щільне утворення, яке звужує просвіт судини. Через це погіршуються кровообіг та живлення різних органів – вони недоотримують кисню та поживних речовин. У народі про це образно кажуть «судини забиті».
– А чому в одних людей ці бляшки утворюються, а в інших – ні?
– Багато пацієнтів вважають, що атеросклероз розвивається через високий вміст холестерину в крові. Але це не зовсім так. Він відкладається на стінках артерій, якщо вони вже пошкоджені в результаті біохімічних або структурних змін.
Розвитку атеросклерозу сприяють: генетична схильність; гіпертонія (високий артеріальний тиск); порушення обміну речовин; підвищений рівень холестерину в крові (ліпопротеїнів низької щільності); цукровий діабет; підвищене згортання крові; ожиріння; нераціональне харчування (переважання жирної їжі тваринного походження); куріння; малорухливий спосіб життя; вік старше від 50 років; часті стреси та інші.
– А є хвороби, які теж провокують утворення бляшок?
– Так, пацієнти з цукровим діабетом – у зоні особливого ризику. Адже підвищений рівень глюкози руйнує судини зсередини і прискорює розвиток атеросклерозу в кілька разів. Ось чому саме діабет часто стає причиною ранніх інфарктів або інсультів. Небезпечна також нелікована гіпертонія, оскільки підвищений тиск буквально «б’є» по стінках артерій, створюючи умови для формування бляшок.
– Чи може схильність до утворення бляшок передатися генетично?
– Так, не можна недооцінювати і спадковості. Якщо в родині були ранні інфаркти – у батька до 55 років або в матері до 65, – це сигнал, що в людини може бути генетична схильність до порушення ліпідного обміну. Але важливо розуміти: спадковість – це не приреченість. Це підвищена ймовірність. І спосіб життя відіграє вирішальну роль. Правильне харчування, контроль ваги, фізична активність і відмова від куріння можуть або значно пізніше «запустити» цей механізм, або суттєво зменшити його прояви.
– З якого віку вже можуть з’являтися бляшки?
– Якщо чесно, то цей процес починається набагато раніше, ніж люди думають. Перші мікроскопічні зміни в стінках артерій часом виникають уже після 25 – 30 років, особливо якщо людина курить, має зайву вагу, підвищений холестерин або веде малорухливий спосіб життя. На цьому етапі хворий нічого не відчуває. У нього немає болю, немає симптомів. Але всередині судини вже може формуватися так звана жирова пляма – початкова стадія атеросклерозу. Клінічно, тобто під час обстеження, ми найчастіше виявляємо сформовані бляшки після 40 років у чоловіків. У жінок це зазвичай відбувається пізніше – після 50 років.
– А чому?
– Причина – гормональний захист. До менопаузи жіночі гормони – естрогени – частково захищають судинну систему: вони позитивно впливають на обмін холестерину і підтримують еластичність судинної стінки. Після менопаузи рівень естрогенів знижується. Обмін речовин сповільнюється, частіше підвищується вага, змінюється ліпідний (жировий) профіль. І саме в цей період ризик розвитку атеросклерозу в жінок різко зростає й фактично наздоганяє чоловічий.
– А чи може професійна зайнятість впливати на утворення бляшок у судинах?
– Може. Люди із сидячою роботою – водії, офісні працівники, бухгалтери – годинами перебувають без руху. Це уповільнює кровообіг, сприяє набору ваги й порушенню обміну речовин. А надмірна маса тіла, як я вже казала, сама по собі є фактором ризику, адже супроводжується підвищеними холестерином і тиском та часто – інсулінорезистентністю.
– У яких судинах бляшки найнебезпечніші?
– У коронарних артеріях серця – це ризик інфаркту. У сонних артеріях (ті, що в шиї) – ризик інсульту (бо вони несуть бляшку до головного мозку, і там вона може перекрити судину та призвести до серйозних, навіть фатальних наслідків). У судинах нижніх кінцівок – це ризик ішемії та навіть (у тяжких випадках) – ампутацій ноги.
Тобто головна небезпека атеросклеротичної бляшки не тільки в тому, що вона звужує просвіт судини, а і в тому, що вона здатна розриватися. Бо тоді на її поверхні формується тромб. А саме він може повністю перекрити судину або відірватися й потрапити в дрібні судини мозку чи серця…
– Чи реально людині самостійно виявити в себе бляшки або зрозуміти це за якимись симптомами?
– Самостійно – ні. Для того роблять аналіз крові на ліпідний профіль, щоб оцінити рівень загального холестерину та його фракцій. Це базове й доступне обстеження, яке дозволяє побачити ризики ще до появи симптомів. Для оцінки стану судин часто призначають ультразвукове дослідження судин шиї – воно допомагає виявити звуження або наявність атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях. За потреби проводять ехокардіографію, щоб оцінити роботу серця, а в складніших випадках – коронарографію або КТ-ангіографію. Ці методи дають змогу детально побачити стан коронарних артерій і визначити ступінь їх ураження. Саме тому, навіть не маючи ніяких симптомів, людям віком 40+ слід регулярно контролювати артеріальний тиск і бажано щороку перевіряти рівень холестерину. Це прості, але дуже важливі кроки, які допомагають виявити проблему на ранньому етапі й запобігти інфаркту чи інсульту.
– Гаразд: людина перевірилася і бляшки виявила. Що робити?
– По-перше, не панікувати. По-друге – лікуватися системно. Основні групи препаратів – статини для зниження холестерину. За показаннями – антиагреганти для профілактики тромбозу. Паралельно з цим – лікування тиску, контроль цукру, обстеження – мінімум раз на рік або частіше, якщо буде рекомендувати лікар.
– А народні засоби дадуть ефект? Настоянки на лікарських травах, чаї?
– Можливо, деякі трави можуть поліпшити обмін речовин. Але ніхто науково не вивчав цього питання. І тому чого буде більше: користі чи шкоди від цього – не відомо. Лікарські трави не можуть замінити медикаментозну терапію. Жодна настоянка не «розчинить» бляшки, якщо та вже утворилася. А спиртові настоянки можуть навіть зашкодити, якщо в людини гіпертонія.
– Харчування має значення?
– Обов′язково! Нездорове харчування: надлишок насичених жирів, трансжирів, солі, цукру сприяє розвитку захворювання. Для профілактики атеросклерозу важливо дотримуватися здорового раціону харчування – їсти більше овочів, фруктів, клітковини, цільнозернових продуктів, риби; знизити кількість жирної їжі та фаст-фудів, магазинних ковбас, смаженого, алкоголю. Це тим більше важливо, якщо вже виявили бляшки в судинах.
Також слід пам′ятати, що куріння – один із найагресивніших факторів ризику, який пошкоджує судини й прискорює атеросклероз.
– Десь чула про те, що за наявності бляшок не можна перетруджуватися, бо при великих навантаженнях може відірватися бляшка. Це правда?
– Так, різкі надмірні навантаження без підготовки можуть бути небезпечними для людей із вираженим атеросклерозом. Якщо людина, маючи бляшки, займається професійним спортом, інтенсивними тренуваннями, я би радила проконсультуватися в лікаря. А от помірна регулярна фізична активність, навпаки, зменшує ризик ускладнень. Ходьба, плавання, їзда велосипедом дуже корисні, адже запобігають застоюванню крові.
– Якщо людина прийматиме всі ліки, які їй приписали, правильно харчуватиметься, буде в міру рухатися, чи зможе вона повністю позбутися бляшок?
– Повністю – ні. Та вона досягне головного: зупинить ріст атеросклеротичних бляшок, зробить їх безпечними. Тобто такими, які не будуть провокувати утворення тромбів і не призведуть до інфаркту чи інсульту. А це допоможе жити довго й активно.
– Що б ви порадили нашим читачам – як підсумок розмови?
– Насамперед я закликаю всіх, хто зараз читає ці рядки, – знайдіть час і сходіть до свого сімейного лікаря на профілактичний огляд. Абсолютно безоплатно лікар перевірить вам тиск, пульс, дасть направлення на аналіз, щоб безоплатно перевірити рівень цукру та холестерину в крові. Це той базовий огляд, який потрібно робити кожного року. Бо атеросклероз розвивається тихо. Він роками не дає про себе знати, а потім людина опиняється в лікарні. Причому інфаркт та інсульт усе частіше стаються в людей працездатного віку.
Маєте спадкову схильність, цукровий діабет, підвищений артеріальний тиск, тривале куріння – не чекайте «пенсійного віку», щоб перевірити судини. Цього року стартувала «Програма безкоштовного скринінгу 40+» – скористайтеся нею! І будьте здорові!
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
