Більше від 10 мільйонів українців мають високий артеріальний тиск. Щороку понад 100 тисяч наших громадян переносять інсульт і в більш ніж 40 тисяч стається інфаркт. А помирають в Україні від інфаркту й інсульту вдвічі більше людей, ніж у країнах Західної Європи.
Чому так? Яких фатальних помилок ми припускаємося? І що робити, аби діагноз «гіпертонія» не став вироком? Про це поговоримо з лікарем-кардіологом МО ЛМТГ Володимиром Пекуном. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
– Володимире Степановичу, з якого віку в людей починають діагностувати гіпертонію?
– Раніше вона вважалася хворобою старших людей. Зараз гіпертонію ми все частіше діагностуємо у пацієнтів віком 30 – 40 років. Пік захворюваності припадає на вік після 50 – 60 років, коли даються взнаки шкідливі звички, стреси, неправильне харчування. Однак проблеми з тиском можуть виникати навіть у підлітковому віці, хоч і рідше.
– Що таке гіпертонія?
– Це стан, коли кров тисне на стінки артерій занадто сильно. Наше серце працює як насос, виштовхуючи кров у артерії, які розносять її по всьому тілу. Коли цей «насос» працює з надмірною силою або коли самі судини стають менш еластичними, звужуються, опір кровотоку зростає, і ми фіксуємо підвищений тиск. Це як поливати город шлангом: якщо затиснути його кінець, напір води збільшиться. Згодом такий постійний надмірний тиск пошкоджує судини і внутрішні органи.
– Які причини появи гіпертонії?
– Причини гіпертонії можна умовно розділити на дві великі групи. Перша – це первинна, або есенціальна гіпертензія, коли конкретну причину встановити не вдається. Тут відіграє роль сукупність факторів: спадковість – якщо ваші батьки або близькі родичі мали гіпертонію, ризик зростає; неправильний спосіб життя, що включає надмірне споживання солі, жирної їжі, низьку фізичну активність, куріння, зловживання алкоголем; надмірна вага та ожиріння – кожен зайвий кілограм збільшує навантаження на серце; стреси – хронічний стрес призводить до викиду гормонів, що підвищують тиск; вік – з віком судини стають менш еластичними.
Друга група – це вторинна гіпертензія, яка є симптомом інших захворювань, таких як хвороби нирок, щитоподібної залози, наднирників, деякі судинні патології. У таких випадках лікування основного захворювання допомагає нормалізувати тиск.
– Що означає «верхній» і «нижній» тиски і чому саме показник 120 на 80 вважається оптимальним для людини?
– Артеріальний тиск складається з двох показників: систолічного («верхнього») і діастолічного («нижнього»). Систолічний тиск – це тиск у артеріях у момент, коли серце скорочується і виштовхує кров у судини. Він відображає силу скорочення серця. Діастолічний тиск – це тиск в артеріях у момент, коли серце розслабляється між ударами і наповнюється кров?ю. Він показує тонус судин. 120 на 80 мм рт. ст. вважається оптимальним тому, що при таких показниках серце і судини працюють в найбільш щадному режимі, забезпечуючи адекватний кровотік до всіх органів без надмірного навантаження. Це так званий ідеальний тиск для більшості здорових людей.
– Якщо верхній тиск «зашкалює», а нижній у нормі (чи навпаки), про які проблеми це свідчить?
– Це дуже важливе питання. Якщо «верхній» тиск високий, а «нижній» у нормі (наприклад, 150/80 мм рт. ст.) – це називається ізольована систолічна гіпертензія. Вона частіше виникає у літніх людей і свідчить про те, що судини втратили свою еластичність, стали жорсткими. Серцю доводиться з більшою силою проштовхувати кров крізь ці менш гнучкі судини. Це підвищує ризик інсультів та інфарктів. Якщо ж «нижній» тиск високий, а «верхній» у нормі або підвищений незначно (наприклад, 120/100 мм рт. ст. або 130/95 мм рт. ст.) – це може вказувати на проблеми з нирками, щитоподібною залозою або ж на надмірний тонус дрібних судин (артеріол). Такий стан також є небезпечним, оскільки постійний високий діастолічний тиск свідчить про перевантаження судинної стінки в період між серцевими скороченнями, що призводить до її пошкодження. У будь-якому випадку такі аномалії потребують ретельного обстеження і консультації кардіолога.
– З якими показниками тиску вже треба звертатися до кардіолога, а з якими – негайно викликати «швидку»?
– До кардіолога слід звертатися, якщо ваш тиск регулярно перевищує 140/90 мм рт. ст., оскільки це діагностичні критерії гіпертонії. Негайно викликати швидку допомогу необхідно, якщо тиск різко піднявся до 180/120 мм рт. ст. і вище, особливо якщо це супроводжується сильним головним болем, запамороченням, нудотою, блюванням, порушеннями зору, болем у грудях, задишкою, слабкістю в кінцівках чи порушенням мови. Це ознаки гіпертонічного кризу, стану, що загрожує життю і потребує невідкладної медичної допомоги.
– Люди не всюди носять із собою тонометр, не у всіх він є вдома, щоб поміряти тиск. Тож які найпоширеніші симптоми гіпертонії?
– Це правда, не завжди є можливість виміряти тиск, а гіпертонія часто підкрадається непомітно. Проте є найпоширеніші симптоми, на які варто звернути увагу. Це можуть бути головний біль, особливо в потилиці, що посилюється вранці або при навантаженні; запаморочення, відчуття «мушок» або пелени перед очима; шум у вухах, відчуття пульсації в голові; відчуття серцебиття або перебоїв у роботі серця; задишка при звичайних навантаженнях; швидка втомлюваність, загальна слабкість; безсоння, тривожність.
– Чи існують нетипові ознаки гіпертонії: коли людина навіть не здогадується, що має проблеми з тиском?
– Так, і саме вони найпідступніші. Це носові кровотечі, що повторюються без видимої причини; відчуття оніміння або поколювання в пальцях рук і ніг; погіршення зору, що не пов?язане з віковими змінами; набряки обличчя та кінцівок, особливо вранці; підвищена пітливість; почервоніння обличчя без явної причини. Ці симптоми часто ігнорують або списують на інші проблеми, тоді як вони можуть бути першими тривожними дзвіночками гіпертонії, яка вже завдає шкоди внутрішнім органам.
– А чи відрізняються симптоми гіпертонії в жінок і чоловіків, молоді і старших людей?
– Певні відмінності є. У молодих чоловіків, наприклад, гіпертонія часто протікає приховано і може вперше проявитися вже у вигляді гіпертонічного кризу або ускладнень. У жінок до менопаузи тиск часто стабільніший завдяки захисній дії жіночих гормонів. А після менопаузи частіше спостерігається ізольована систолічна гіпертензія, про яку ми вже говорили. У літніх людей симптоми можуть бути стертими, бо пацієнти можуть ознаки підвищеного тиску списувати на вік або інші хронічні хвороби. У дітей і підлітків гіпертонія може проявлятися головним болем, зниженням успішності, швидкою втомлюваністю.
– За вашими спостереженнями, через скільки років після появи гіпертонії пацієнти зазвичай приходять до лікаря, а скільки з них дізнаються про хворобу лише після інфаркту чи інсульту?
– Це дуже болюче питання. Бо, на жаль, більшість пацієнтів приходять до лікаря, коли хвороба вже дала про себе знати серйозними симптомами чи ускладненнями. За моїми спостереженнями – через 5 – 10 років від початку хвороби, а іноді й пізніше. Тому я вкотре закликаю людей: не лінуйтеся щороку відвідувати лікаря, щоб провести профогляд, виміряти тиск. Адже це зменшить ваш ризик отримати інфаркт, інсульт та інші важкі наслідки підвищеного тиску.
– Що для гіпертоніка найнебезпечніше: сильні фізичні навантаження, алкоголь, різкі перепади температур?
– Усі перелічені вами чинники можуть спровокувати криз чи ускладнення. Проте найнебезпечнішим є неконтрольований, тривалий високий тиск. Він постійно пошкоджує судинну стінку, робить її жорсткою, сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок. А вже на це накладаються інші чинники: різкі фізичні навантаження; алкоголь (він спочатку розширює судини, а потім різко звужує їх), перепади температур (сауна і холодна вода); стрес, хронічне недосипання, куріння.
– А про те, чи можна повністю одужати від гіпертонії, яких помилок найчастіше припускаються пацієнти і де шукати недорогі ліки від високого тиску – поговоримо наступного тижня.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
