Лікар назвав основні помилки, яких ми найчастіше припускаємося.
Узимку до традиційних ГРВІ та грипу додається ще одна серйозна проблема – переохолодження або, як її ще називають, холодова травма. Особливо гострою стає проблема після російських обстрілів, коли в домівках тривалий час може не бути тепла.
Як розпізнати переохолодження? Чи обов’язково його лікувати? І про що слід пам’ятати, щоб лишатися здоровими? Про все розпитаємо в лікаря-хірурга медичного об’єднання ЛМТГ Володимира Ігнатчука. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».


– Володимире Володимировичу, чи тільки за мінусових температур є ризик отримати холодову травму?
– Не тільки. Навіть за плюсових температур, якщо тривалий час поносити мокрий одяг чи взуття, можна отримати переохолодження.
– Хто в зоні найбільшого ризику?
– Діти і старші люди. Адже вони мають знижений імунітет та особливості теплообміну. Також у людей старшого віку можливі хронічні захворювання, пов’язані із судинами чи суглобами, дихальною системою, інфекційними станами. Старші люди, як і діти, не завжди вчасно реагують на промоклий одяг або взуття.
– Які частини тіла найбільш вразливі до холоду?
– Обличчя, кисті та стопи. Люди досить часто не вдягають шарфа, щоб у морози затулити ніс, щоки, не носять рукавичок, бо незручно користуватися смартфоном. А потім виникають проблеми.
– За якими ознаками зрозуміти, що людина отримала холодову травму?
– Перш за все – оніміння уражених частин тіла, голкоподібний біль, печіння, які не зникають навіть у теплі. Після тривалого впливу холоду на шкірі можуть з’явитися пухирці (як при опіку) чи темні плями. В такому випадку може йтися не просто про переохолодження, а вже про обмороження та некроз (відмирання) шкіри.
– Якою має бути перша допомога?
– Насамперед той, хто буде надавати першу допомогу, повинен переконатися, що ні йому, ні постраждалому ніщо не загрожує. Якщо небезпека відсутня, можна перейти до наступного кроку. При локальному переохолодженні (тобто окремих частин тіла, а не всього організму) людину треба перемістити в тепле приміщення, перевдягнути в сухий теплий одяг, заспокоїти і пояснити ваші наступні дії. Після цього – викликати «швидку» і до приїзду медиків виконувати те, що буде по телефону казати диспетчер екстреної служби.
– А якщо в людини загальне переохолодження і вона вже ні на що не реагує?
– Тоді алгоритм дій схожий: перемістити в тепле приміщення, зняти холодний чи вологий одяг/взуття та вдягнути теплі сухі речі. Якщо ви бачите на шкірі ознаки відмороження, то на уражені ділянки тіла слід накласти сухі стерильні марлеві пов’язки. Але робити це легенько, щоб не пошкодити ураженої шкіри. За потреби слід знерухомити уражені кінцівки.
– Яких помилок люди найчастіше припускаються, надаючи допомогу при холодовій травмі?
– Починають снігом або своїми долонями розтирати замерзлі щоки, вуха, руки. Цього робити категорично не можна! Бо від того ще більше травмується пошкоджена шкіру. Також замерзлі руки/ноги не можна сунути в гарячу воду. Бо від низьких температур судинки у шкірі максимально звужені, розширювати їх, щоб відновити циркуляцію крові, треба поступово, а від високих температур судини зазнають нового «шоку». Також люди іноді проколюють міхурі, що з’являються на ураженій шкірі. Це заборонено робити, бо на місці проколотого міхура утворюється відкрита рана, в яку можуть потрапити хвороботворні бактерії та інфікувати організм постраждалого.
– Не раз бачила, як під час зимової риболовлі чоловіки сидять на льоду і «зігріваються» алкоголем.
– Це ще одна поширена помилка. Під впливом спиртного судини різко розширюються, організм тут же втрачає те тепло, яке мав, і людині стає холодніше, ніж у випадку, якби вона не вживала спиртного. Крім того, у стані алкогольного сп’яніння притуплюється робота рецепторів на шкірі. Через це людині здається, ніби їй не холодно, навіть коли почалося переохолодження організму.
– Тому при допомозі постраждалому з холодовою травмою треба давати просто чай чи навіть гарячу воду?
– Так, за умови, що людина притомна. А якщо ні, то її треба перевдянути, вкутати покривалом і чекати приїзду «швидкої». Доки медики їдуть, розпитайте в очевидців обставини, за яких відбулося переохолодження. Ця інформація знадобиться бригаді «швидкої», щоб діяти швидко й максимально ефективно.
– А якщо при загальному переохолодженні людина не подає ознак життя? Запитую, бо взимку, буває, дехто так напивається, що засинає прямо на вулиці.
– Саме від зловживання спиртним, до речі, найчастіше й виникають смертельні наслідки переохолодження. Хоча трапляється, що людина застрягла десь у дорозі чи заблукала, через це не може дістатися до теплого приміщення і від холоду непритомніє. В таких випадках потрібно перевірити, чи проявляє вона ознаки життя (пульс, дихання, зіниці звужуються). Якщо ні – треба, щоби хтось викликав «швидку», а хтось розпочав робити постраждалому серцево-легеневу реанімацію.
– Яких іще помилок припускаються люди, внаслідок чого мають холодову травму?
– Головна помилка – недооцінка переохолодження та його наслідків. Буває, прийшла людина додому, бачить – шкіра на кінцівках побіліла, не реагує на дотики, не відігрівається. Але, замість звернутися до лікарів, люди чекають, що «якось воно пройде». І так утрачають дорогоцінний час та створюють собі серйозні проблеми.
– Чи правда, що переохолодження шкіри лікувати вдвічі довше, ніж опіки від високих температур?
– Насправді все залежить від ступеня переохолодження, загального стану постраждалого, оперативності звернення до медиків, якості надання допомоги до моменту приїзду спеціалістів тощо. Адже, крім зовнішнього зігрівання, коли пацієнта вкривають ковдрою, кладуть грілки під пахви, треба застосовувати внутрішнє зігрівання – повільно вводити через вену нагріті розчини. Потім лікарі спостерігають, як відновлюються в пацієнта шкіра, судини. Отож, не все так просто.
– Чи дається взнаки холодова травма після повного одужання пацієнта?
– Авжеж. Наприклад, унаслідок переохолодження кистей чи стоп людину під час навантаження чи на зміну погоди можуть турбувати болі або дискомфорт у ділянках суглобів. На шкірі також можуть лишатися певні зміни. Тобто наслідки є, просто в кожного різні.
– Що порадите читачам, аби вони якнайдовше могли зберігати тепло ніг, рук, інших частин тіла?
– Обмежити час перебування надворі в холодну, сиру або вітряну погоду – це очевидно. Так само – носити теплі водо- та вітрозахисні одяг і взуття. Якщо у вас промокло взуття чи рукавиці, якнайшвидше їх замініть. Бо, коли від холоду затерпнуть пальці на руках чи ногах, ви просто не відчуєте переохолодження. Для збереження тепла краще вдягати не один теплий светр, а декілька тонших. Адже між шарами одягу затримується повітря і діє як ізоляція від холоду. Для збереження тепла ніг обирайте зимове взуття вільне, щоб воно не перетискало стопи і не погіршувало приплив крові до пальців. На мороз ліпше вдягати рукавиці, а не «перчатки». У холод важливо затуляти вуха, бо вони одні з перших ризикують отримати переохолодження. Якщо плануєте активно працювати, то вдягайте синтетичну спідню білизну, адже бавовняна вбирає піт, стає мокрою і швидко охолоджує тіло.
Людям, робота яких передбачає тривале перебування на вулиці, варто подбати про грілки для рук і ніг, постійно рухати ногами і руками. А ще – слід пам’ятати, що їжа для нашого організму – це як дрова для печі. Тому перед та під час перебування на холоді потрібно калорійно харчуватися, аби організм мав сировину для вироблення тепла. Не завадить на холоді мати із собою термос із гарячим чаєм: так ви забезпечите і внутрішнє зігрівання тіла, і тепло для рук, які триматимуть гарячу чашку.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.