У городників зараз гаряча пора збору врожаю. І хоча це приємні клопоти, але й сил та здоров’я вони забирають чимало. Як результат – у багатьох людей вилазить грижа біля пупа чи знизу живота.
Що з нею робити? Чи можна її повністю вилікувати? І що буде, коли надіятися на «саме пройде»? Про все це розпитаємо в лікаря-хірурга медичного об’єднання ЛМТГ Олександра Масікова, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Олександре Володимировичу, що являє собою таке захворювання, як грижа?
– Одне слово грижа (або кила) – це вип’ячування. Ці захворювання трапляються у різних частинах тіла, і займаються ними лікарі різних спеціальностей. Сьогодні ж темою розмови будуть грижі черевної стінки – це випинання вмісту черевної порожнини через природні отвори або дефекти в м’язах.
– Наскільки поширене це захворювання в Україні та світі?
– Ця проблема є досить поширеною. Згідно зі статистичними даними, близько чотирьох людей із тисячі мають ту чи іншу грижу черевної стінки. У нашій лікарні щороку оперують близько трьохсот гриж. А загалом у світі таких операцій виконують понад 20 мільйонів.
– Які існують різновиди гриж?
– Класифікації є різні. Найчастіше говорять про грижі пахові, пупкові та післяопераційні (інцизійні). Є й інші, рідкісніші, як-от обтураторні грижі, грижі спігелевої лінії. Але на них не будемо акцентувати, щоб не заплутувати читачів.
– Яким чином кожен із цих різновидів проявляється?
– Найчастіше грижі проявляються випинанням у відповідній ділянці – в паху, пупку або місці післяопераційного рубця відповідно. Випинання збільшується у положенні стоячи та може повністю зникати, коли людина лягає. Нерідко пацієнти скаржаться на біль, особливо під час фізичних навантажень, при підйомі ваги. Маленькі грижі іноді непомітні під товщею підшкірного жиру, але їх майже завжди можна пропальпувати (нащупати пальцями) або виявити за допомогою ультразвукової діагностики (УЗД).
– Що може спровокувати появу грижі?
– Найчастіше появу гриж пов’язують із надлишковою вагою та значними фізичними навантаженнями. Проте чималу роль відіграють особливості анатомічної будови. Зараз усе частіше у медичній літературі схильність до утворення гриж пов’язують зі слабкістю сполучної тканини (недостатністю колагену, зокрема першого та третього типів).
– Якщо в батьків є грижа, чи означає це, що діти – в зоні ризику? Якщо так, чи можна запобігти недузі?
– Стовідсоткового зв’язку немає, але нерідко це і справді є родинною проблемою. Загалом можна рекомендувати дотримуватися принципів здорового харчування, не набирати надлишкову вагу, уникати надмірних фізичних навантажень або ж неправильного виконання силових вправ.
– Чи впливають на появу грижі вік і стать?
– Справді, є чіткий зв’язок із віком: чим старша людина – тим більша імовірність виникнення грижі. Хоча нерідкою проблемою є і вроджені грижі. Щодо статі – то чоловіки більше схильні до виникнення пахових кил.
– Може грижа минути сама?
– Однозначно ні. Тільки у новонароджених діток може звузитися пупкове кільце. Але нерідко з віком у цих людей все ж утворюється пупкова грижа.
– Як діагностують килу?
– Огляду і пальпації зазвичай цілком достатньо для постановки діагнозу. Деколи у сумнівних випадках виконують ультразвукове дослідження або ж навіть комп’ютерну томографію (КТ).
– А як лікують це захворювання?
– Грижа лікується тільки операцією. Є значна кількість методик лікування гриж, кожна з яких має свої переваги. Буденністю стало використання імплантатів (або «сіток») для укріплення черевної стінки. Все більшої популярності набувають лапароскопічні методики, коли дефект у черевній стінці закривається ізсередини (з боку черевної порожнини), а не ззовні (з боку шкіри). Такі операції легше переносяться пацієнтами, а період реабілітації є коротшим.
Лише людям, яким за станом здоров’я операція протипоказана, можуть рекомендувати носити бандаж, аби кила не збільшувалася і не защемилася.
– Якщо не лікувати грижі, які можуть бути наслідки?
– Якщо кили не оперувати, то в якийсь момент може настати защемлення – коли внутрішні органи затискаються у грижовому мішку. Це найбільш загрозливе ускладнення, яке потребує негайного оперативного лікування, інакше защемлений орган може змертвіти. Якщо ж навіть защемлення не настане – кила із часом буде збільшуватися. А чим вона більша – тим складніша операція і тим більша ймовірність ускладнень та рецидиву (повторного виникнення кили після операції).
– Що порадите для профілактики?
– Рекомендую вести здоровий спосіб життя, не набирати зайвої ваги, виконувати регулярно помірні фізичні навантаження. Також пораджу усім проходити профілактичні медичні огляди і в разі виявлення проблем не зволікати з лікуванням.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
