Після пандемії ковіду зростає кількість людей із поствірусним астенічним синдромом. Усе більше людей нарікають на те, що ніби вже й перехворіли на ГРВІ, грип чи коронавірус, а сил усе одно не мають.
Скільки часу може знадобитися організму, щоб повністю повернутися в нормальну форму? Від чого залежить швидкість відновлення? І як ми можемо допомогти собі самі? Про це й не тільки поговоримо із сімейною лікаркою медичного об’єднання ЛМТГ Вікторією Мельничук, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Вікторіє Ігорівно, в розмовах про відновлення після вірусних захворювань почула такий термін «поствірусний астенічний синдром». Що таке ПАС, якщо простими словами?
– У перекладі з грецької астенія – це слабкість, безсилля. Астенічний синдром є станом стійкої неадекватної втоми при повсякденній активності. Він супроводжується зниженням енергії, необхідної для забезпечення нормальної життєдіяльності. Окрім постійної втоми, клінічна4 картина астенічного синдрому включає низку симптомів, як-от неуважність, порушення сну, зниження пам’яті, загальної резистентності організму, апетиту, фізичної витривалості, працездатності тощо.
– Наскільки цей синдром поширений?
– Він діагностується у приблизно 30 відсотків пацієнтів, які звертаються зі скаргами на фізичну стомлюваність. Причому перші симптоми астенії з’являються через один-два тижні після інфекційної хвороби (переважно після ГРВІ, зокрема – COVID-19). А зберігаються симптоми протягом4 декількох місяців.
– Чи існує тенденція того, що все більше українців відчувають ПАС?
– Так, а особливо скарги на поствірусну астенію значно збільшились при захворюваності на COVID-19.
– За якими симптомами можна визначити, що в людини астенія?
– Клінічно вона проявляється переважно у вигляді емоційних, поведінкових змін і когнітивних (які стосуються пам’яті, уваги, мислення). У синдромі астенії виділяють чотири основні групи симптомів. Перша група – фізичні: м’язова слабкість, підвищена4 стомлюваність, швидке виснаження після мінімальних зусиль, зниження апетиту. Друга група симптомів – когнітивні: розлад уваги, здатності до концентрації, засвоєння інформації, погіршення пам’яті. Третя група симптомів – емоційно-психологічні: емоційна лабільність, дратівливість, часта зміна настрою, мотиваційні розлади, відсутність упевненості в собі, нездатність розслабитися. І четвертий симптом – розлади сну.
– Чи відображається поствірусна астенія в аналізах крові, сечі?
– Для діагностики4 лікар може запропонувати здати загальний аналіз крові й оцінити формулу, де можуть бути зміни, а також комплексний імунологічний аналіз крові. Також можуть знадобитися додаткові методи досліджень, консультації вузькопрофільних спеціалістів.
– Якщо людина має астенію, чи слабший на цьому етапі її імунітет і чи є ризик підчепити нові вірусні захворювання?
– Астенія і поствірусний астенічний синдром призводять до зниження працездатності, можливості навчатися, негативно впливають на звичний спосіб4 життя особи, погіршуючи якість життя. І якщо вчасно не розпізнати та не лікувати уього стану, є ризик виникнення ускладнень, виснаження імунної системи, загострення хронічних захворювань тощо.
– Скільки часу може тривати ПАС?
– Тривалість залежить від початкового стану здоров’я, наявності супутніх захворювань, правильного і вчасного лікування вірусних захворювань. Якщо після грипу, одужавши, хворий зазвичай оговтується вже через місяць, то постковідна астенія нерідко триває понад пів року й більше.
– Які вірусні хвороби, крім ГРВІ та ковіду, найчастіше провокують ПАС?
– Такий стан можуть спричиняти і вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус, вірус герпесу, гепатиту В, C та інші.
– Хто найбільш схильний до поствірусної астенії?
– Діти зі зниженими адаптивними можливостями організму, особи з хронічними захворюваннями. А також суттєву роль відіграє стрес.
– Тобто люди, які переживають за своїх рідних на фронті, особи у стані хронічної тривоги можуть теж по пів року «відходити» від грипу чи застуди?
– При довготривалій дії стресового чинника резерви імунної системи справді передчасно вичерпуються. Через це імунітет слабшає. А, отже, – період відновлення після вірусних інфекцій стає довшим, клітини вродженого імунітету залишаються активними, а постійна продукція цитокінів призводить до хронічного запалення. Воно з часом спричиняє пошкодження тканин та розвитку хронічних захворювань.
– Як ми можемо допомогти своєму організму відновитися швидше?
– Основне правило – вчасне і правильне лікування захворювань, яке повинно бути комплексним. У його основі не лише ліки, а й збагачення організму вітамінами та мікроелементами, добре збалансований раціон, повноцінний відпочинок, сон, регулярне перебування на свіжому повітрі.
– А варто поприймати якісь вітаміни, лікарські рослини?
– Призначення будь-якого препарату повинно бути обґрунтованим, тому насамперед необхідноертатися до лікаря. Фітотерапія належить до натуропатичних методів лікування захворювань, вона може бути застосована, але знову ж таки – за призначенням лікаря.
– Чи існує профілактика астенічного синдрому?
– Це комплекс заходів. Сюди входять і покращення стану здоров’я загалом, і профілактика захворюваності, і вакцинація. У профілактиці поствірусного астенічного синдрому важливу роль відіграють збалансоване харчування, правильний підхід до лікування та вчасне звернення за медичною допомогою.
– Дякую за інформацію.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
