За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 422 мільйони людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет, а півтора мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням.
Торік в Україні був зареєстрований понад 1 млн хворих на цукровий діабет, із яких близько 200 тисяч змушені постійно приймати інсулін, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Що ж це за хвороба така і чому її називають «солодким убивцею» – розпитаємо в лікарки-ендокринологині Медичного об’єднання ЛМТГ3 Юлії Ржевської.
– Юліє Романівно, що являє собою цукровий діабет?
– Це захворювання, що розвивається внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормону інсуліну, появи інсулінорезистентності, внаслідок чого виникає гіперглікемія – стійке підвищення рівня глюкози у крові. Іншими словами – це захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну (гормону, який регулює рівень цукру у крові) або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін3.
– Наскільки знаю, існують декілька типів діабету?
– Так, при діабеті першого типу підшлункова залоза перестає виробляти інсулін. Достеменно не відомо, чому так відбувається. На це можуть впливати гени або вірусні інфекції, які пошкоджують підшлункову залозу. Але такий тип діабету діагностують лише у 5% хворих. У решти ж – діабет другого типу, при якому підшлункова залоза або не виробляє достатньо інсуліну, або цей гормон не працює ефективно.
– Хто в зоні найбільшого ризику?
– Люди віком від 40 років і старші, молодь із надмірною вагою та малорухомим способом життя. Часто діагностують це захворювання у вагітних. Це так званий гестаційний діабет, коли організм жінки не може виробляти достатню кількість інсуліну для себе і дитини. Різні дослідження свідчать, що від 6% до 16% вагітних жінок можуть мати гестаційний діабет. Тому їм необхідно контролювати рівень цукру за допомогою дієти, фізичної активності та/або введення інсуліну, щоб запобігти розвитку діабету другого типу. У деяких людей також можуть діагностувати переддіабет – підвищений рівень глюкози в крові, що може в майбутньому призвести до розвитку діабету.
– Схильність до діабету передається генетично?
– На жаль, так. Значно вищий ризик появи діабету мають люди, в яких на цю недугу хворів хтось із батьків чи брат/сестра. Досліджено також, що генетичну схильність до цього захворювання мають деякі етнічні групи, наприклад, південні азійці. І якщо, приміром, у європейців діабет діагностують переважно у віці 40+, то в жителів Південної Азії – починаючи з 25-річного віку.
– Які механізми відбуваються в організмі хворого?
– За нормальної роботи підшлункової та належної чутливості клітин до інсуліну показники глюкози в крові самостійно нормалізуються, а надлишки запасаються у м’язах та печінці у вигляді глікогену. У діабетиків цей процес порушений. Постійно підвищений цукор погіршує загальне самопочуття, негативно впливає на організм.
– У чому це проявляється?
– Постійна спрага, яку неможливо вгамувати, різка незрозуміла втрата ваги, свербіж шкірних покривів, постійне відчуття голоду, потяг до солодкого, почуття втоми та нестачі енергії, не пов’язане з фізичними навантаженнями, затуманений зір, порізи та подряпини, які не загоюються. При цукровому діабеті першого типу ці симптоми, як правило, проявляються в ранньому дитинстві чи підлітковому віці та є більш серйозними.
– Чи можна запобігти діабету за наявності спадкової схильності?
– Щоб цукор у крові не піднімався, ми можемо допомогти своєму організмові, підібравши правильний раціон та ведучи активний спосіб життя. Якщо організм зневоднений, підшлункова залоза перестає виробляти інсулін, тому важливо споживати достатню кількість води. Причому кава, чай, сік, пиво не можуть замінити воду, оскільки клітини сприймають їх як їжу. Для профілактики діабету в раціоні мають міститися овочі, фрукти, бобові та цільні зерна, горіхи та жирна риба (сардини, скумбрія, оселедець).
– А якщо хвороба все-таки з’явилася, можна її позбутися?
– На сьогодні в ендокринології немає способів раз і назавжди вилікувати цукровий діабет. Тобто протягом усього життя хворий має дотримуватися дієти і приймати препарати для нормалізації рівня цукру.
Дієта при діабеті другого типу передбачає заборону споживання солодощів (зокрема і фруктів та сухофруктів із високим вмістом глюкози: банани, дині, інжир, хурма, виноград, родзинки, фініки, персики). Зі свого раціону треба виключити консервацію та маринади (бо там теж багато цукру), копчену і жирну їжу, навіть кисломолочну (наприклад, сепараторну сметану), бо вони ще більше порушують роботу підшлункової залози. Хлібобулочні вироби з пшеничного борошна вищого ґатунку треба замінити на житні або пшеничні висівки. Не можна споживати і солодких напоїв: соків, морсів, лікерів, шампанських і десертних вин.
– А як навчитися підбирати продукти з низьким глікемічним індексом, тобто вмістом глюкози?
– Це фактично всі овочі, не надто солодкі фрукти, нежирні сир та м’ясо, риба, каші (крім в’язких – рисової, манної, кукурудзяної). Страви краще запікати, готувати на парі чи варити, не допускаючи розварювання (тобто каші мають бути розсипчастими, макарони – ледь твердуватими), масла бажано не додавати, надаючи перевагу оліям.
Сприяють зниженню глюкози в крові помідори, квасоля, кабачок, баклажани, рукола, броколі, селера, огірки, часник, імбир, гриби, шпинат і зелень. Якщо тиск не підвищений, можна пити чай, каву, напар із шипшини.
– Ви згадували про помірні фізичні навантаження. Вони теж впливають на рівень цукру?
– Коли працюють наші м’язи, тканини організму краще засвоюють інсулін та посилюють його дію, що допомагає знизити рівень глюкози в крові. Ось чому в комплексному лікуванні цукрового діабету фізичні навантаження такі ж необхідні, як прийом препаратів і дієта.
– У хворих на діабет спочатку нічого не болить. Тож вони не особливо переймаються лікуванням і дієтами. До чого це може призвести?
– Високий рівень цукру в крові руйнує кровоносні судини. А коли кров не доходить до тих чи інших частин тіла, вони перестають3 нормально функціонувати, знижується їхня чутливість (пальців і навіть цілі ступні не відчувають торкань і болю). Через погану циркуляцію крові до очей різко падає зір аж до повної сліпоти. Через погану прохідність судин виникають ниркова недостатність, серцеві напади, інсульт. А нижні кінцівки без належного кровопостачання страждають настільки, що їх доводиться ампутувати.
– І щоб цього не допустити, діабетики мають постійно контролювати свій рівень глюкози, а здорові – раз на пів року здавати кров на цукор.
– Здавати – навіть якщо їх ніщо не турбує. Для цього достатньо в сімейного лікаря взяти скерування на аналізи (для пацієнтів вони безкоштовні). Якщо показник глікемії становить від 5,5 до 7 ммоль/л, призначається пероральний глюкозотолерантний тест. Рівень цукру вимірюють натще, потім пацієнт випиває розчин глюкози. За дві години знову беруть кров на аналіз, щоб визначити зміну рівня цукру.
А насамкінець – порада від академіка Миколи Амосова, який казав: «Медицина непогано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою. Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні та значні. І замінити їх нічим не можна… Для здоров’я однаково необхідні чотири умови: фізичні навантаження, обмеження в харчуванні, загартування, час і вміння відпочивати».
– Сподіваюся, наші читачі дослухаються до порад цього талановитого лікаря і мудрої людини. Дякую за розмову.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
