До певного віку батьки для дитини – найавторитетніші люди.
Вважається, що вони завжди хочуть для свого чада найкращого і роблять все, що в їх силах, щоб виростити дитину успішною та щасливою. Але в житті, на жаль, часто все зовсім не так райдужно.
І, навіть якщо ми не беремо до уваги абсолютно безвідповідальних або жорстоких батьків, то серед звичайних сімей зустрічається величезна кількість «токсичних» мам та тат, яких важко запідозрити у нелюбові до своїх дітей. Однак, вони поводяться так, що психічне здоров'я їхніх нащадків сильно страждає і в дорослому віці призводить до психолога.
Існують важливі ознаки, якими можна визначити батьківську «токсичність».
- Порушення особистого простору. У дитинстві – це читання щоденників та перевірка кишень, у старшому віці – вхід до кімнати без стуку та вимога дати пароль від телефону. Що б це не було – це закладає у дитині глибинну невпевненість, породжує низьку самооцінку.
- «Є думка моя і неправильна». Батьки вимагають від дітей згоди в усіх пунктах, починаючи від каші на сніданок до вибору університету. Їм здається, що вони знають краще і вони страхують дитину від неправильного вибору. У дорослому віці це позбавляє її здатності приймати власні рішення.
- Заборона вираження почуттів. За будь-яких обставин батьки вимагають не плакати, не боятися, «тримати себе в руках». Найчастіше це відбувається тому, що батьки не знають, як справлятися з власними почуттями та боятися зіткнутися з їхніми проявами у дитини. Це призводить до психосоматичних станів, коли пригнічені емоції починають виражатися через хвороби тіла.
- «Умовна» любов – це коли люблять лише за щось: за хорошу поведінку, гарні оцінки, досягнення. А в разі невдачі, замість підтримки, дорікають чи порівнюють із успішнішими однолітками. Такі діти, навіть якщо стають перфекціоністами, відчувають сильну внутрішню тривогу і рідко відчувають задоволення від своїх досягнень.
- Маніпуляції. Їх може бути багато, але «токсичні» - через почуття провини. Породжуючи його, дитину змушують відмовитися від своїх планів і бажань для потреби батьків. Наприклад, провести свята вдома, а не з друзями, щоб мамі не було нудно або відмовитись від переїзду в інше місто заради підвищення на роботі, щоб батькам не було самотньо.
Якщо ви знайшли хоча б один пункт у спілкуванні з батьками або з власними дітьми – це перший крок до того, щоб почати змінювати ситуацію. Пам'ятайте, що кожна людина, включаючи вас, має свої почуття і бажання, на які вона має право і які треба вчитися поважати.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
