В Україні, мабуть, найпопулярнішим алкоголем у чоловіків вже багато років залишаються горілка, коньяк та пиво.
Три напої, що вживаються і окремо, і впереміш. Тоді загрозливий ефект відчутний неабияк: б'є по ногах, по печінці та розуму. Хто молодший – мало на таке звертає увагу: п'є усе, що горить, як кажуть. Доки не потрапляє на якийсь фальсифікат чи неякісний продукт. Детальніше про найпоширеніші міфи про алкоголь серед українців – в програмі "Обережно, міф" на 24 каналі.
Міф 1. Горілку підробити найлегше
За словами Василя Сидора, доцента кафедри експертизи харчових продуктів НУХТ, класичне виготовлення горілки передбачає високу очистку. Бо вода, яка використовується, має різноманітні солі. Вони вступають в реакцію з етиловим спиртом, в результаті з'являється грубий присмак горілки.
При виготовленні спирту, як правило, використовують зерносуміш. Якщо там пшениці 70%, це нормально. А якщо лише 10%, а решту замінили ячменем чи житом, якість буде набагато гіршою,
– запевнив він.
Експертка з якості харчових продуктів Олена Сидоренко зауважила: наскільки можлива фальсифікація – залежить від того, що стоїть на кону.
"Якраз в горілчаних виробах, в міцних напоях на кону стоїть достатньо солідний куш. Це одна із тих категорій, яка підробляється", – підкреслила вона.
Міф 2. Справжню горілку легко впізнати
Як пояснила Сидоренко, етанол та метанол відрізнити дуже важко. Саме через те, що метанол фактично не відрізняється за смаком, відбувається багато отруєнь, при чому – дуже тяжких.
"Якщо ми палимо спирт або горілку, вона буде горіти голубим вогнем різної інтенсивності. Якщо ж метанол, тобто отруту фактично, буде відтінок зеленого кольору", – наголосила експертка. Проте, за словами Василя Сидора, людське око не може прослідкуватиа спектри поглинання світла. Тож ви
Народних методів визначення якісного алкоголю чимало: додають марганцівку, пхають розжарений мідний дріт, мочать картоплину, але це має мало спільного з реальністю. Просто понюхати теж не працює. А знюхатися із кимось, хто дістане дешевше, просто з заводу – це ще й небезпечно.
"Споживач повинен розуміти: якщо купує горілку у відомій мережі, тоді можна прослідкувати, звідки вона. У "ларьку" по дорозі – не можна. А де не можна прослідкувати, там і відчувається неякісний алкоголь", – зазначив Сидор. Й додав, якщо рідина прозора із блиском – то це горілка добра.
Міф 3. Справжній коньяк впізнається на смак
За словами Максима Несміянова, виконавчого директора Союзу споживачів України, чи не найбільше підробляють коньяк. "Є навіть харчова добавка "коньяк". Тобто просто розчиняєте в спирті, в горілці її – і маєте аромат якогось бренді", – додала Сидоренко.
Тільки істинний поціновувач цього напою розуміє, який має бути смак. Аромат, який має бути – дубовий, терпкий, різні коньяки можуть бути. Але це треба розбиратися, бути дегустатором,
– зазначила експертка.
"Ще у 80-ті роки я знав директора ужгородського коньячного заводу, такий був Саркісян. Якість коньяку він досліджував дуже просто. Наливав на долоню, нагрівав, тобто розтирав і підносив, аби відчути леткі речовини. І так визначав, добрий напій чи ні", – прокоментував Сидор.
Міф 4. Справжній коньяк пізнається на колір
Сидоренко зауважила, що міцні напої – це категорія, яка протягом останніх років підробляється у великій кількості. Це – один із брендів фальсифікату. При чому, чим дорожчий напій, тим частіше це відбувається. До того ж, має значення забарвлення.
"Використання спирту та карамелізованого цукру дозволяє зробити напій, який за кольором не буде відрізнятися. А не всі споживачі на нашому ринку знають смак насправді якісного оригінального напою віскі, такого як він має бути", – наголосила вона.
Міф 5. Порошкового пива не буває
Ну а що з пивом? Ми невтомно наливаємо, аби було видно бульки в пляшці. У склі завжди смачніше, ніж у пластику, а на розлив.. І завжди, завжди на пінку намагаємося вкласти п'ять копійок. Чи правильно все робимо?
За словами Сидоренко, пиво підробляють дуже багато. "Дешеве пиво може використати марку відомого закордонного виробника і налити зроблене в приватній броварні чи десь в підвалі. Переклеюється етикетка і з дешевого пива роблять дороге", – пояснила експертка.
Його не вигідно фальсифікувати, бо це – дуже довготривалий процес. По-друге, потрібні відповідні умови. Бо горілку можна змішати в гаражі, а для бродіння пива треба спеціальні холодильні камери,
– додав Сидор.
Експертка з якості харчових продуктів запевнила, що зробити пиво у вигляді порошку — нереально. Адже можна висушувати різні інгредієнти – цукор, ячмінь, дріжджі або й саме пиво. Проте це буде дуже дорого. До того ж, не збережеться вміст спирту, який також додає смак.
"Раніше пивовари використовували для збродження рідкі дріжджі, а тепер перейшли на сухі. І от десь хтось побачив, що додають сухі і вирішили, що це пиво виготовляється з порошку", – підсумував Сидор.
Міф 6. Якість пива можна перевірити народними методами
На думку Сидоренко, такі народні методи, які про 5 копійок, що тримаються на пиві, мають під собою основу. Адже піностійкість — один з показників якості напою. Тому якщо піна стійка і на ній тримається монетка – це може характеризувати. Але, звичайно, не на 100%, а лише як один з факторів.
"Піна – це білкові речовини, кількість білка в солоді достатня для накопичення піни. Але додатково в пиво додавали рисову січку, яка має багато білка. Зараз рис – це дорого, буде золоте пиво. Ніхто не буде додавати", – переконаний доцент кафедри експертизи харчових продуктів НУХТ.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
