Великодньої суботи мільйони сімей збирають кошик з продуктами, які освятять у церкві. Люди намагаються покласти у корзинку якомога більше харчів, причому серед того, що освячують на Великдень можуть бути абсолютно різноманітні смаколики: від салатів до шоколаду.
У стародавні часи було прийнято святити тільки здобний хліб (паску), яйця, м’ясо, сир і молоко. Ці продукти були доступні як для багатих, так і для бідних верств населення. Це була та їжа, від якої відмовлялися християни під час Великого посту. До слова, набір продуктів, які освячують на Великдень, є незмінним ось вже багато століть.
Якщо ж ви сумніваєтесь у тому, що покласти у великодню корзинку, то страви, які повинні бути освячені перелічується у текстах молитов, що читаються у великодню ніч.
Що повинно бути у великодній корзині?
Паска
Паска – це обрядовий здобний великодній хліб, символ Воскресіння та Небесного царства, свободи, радості та перемоги.
Напередодні своєї страти, Ісус переломив і роздав хліб своїм учням. Тому паска – це ще й символ небесного царства і воскресіння для всіх, хто увірував в Христа.
Обрядовий хліб печуть у Чистий четвер або Страсну суботу. У Страсну п’ятницю не можна пекти і займатися ніякою роботою, оскільки цей день вважається скорботним для християн.
Більшість господинь печуть паску за власним рецептом, який отримують від мам та бабусь. До роботи з тістом беруться лише з гарним настроєм та добрими помислами, інакше паска може не вдатися. А перед замісом великоднього хліба обов’язково читають молитву.
Читайте також:
М’ясні страви
Пасхальний агнець або м’ясні страви нагадують нам про жертовне ягня, яке заколов батько після повернення додому блудного сина та про Христа, який пожертвував собою заради спасіння людства.
Шинку, сало, ковбасу – ось що класи до великоднього кошика. А от кров’яні страви, такі як кров’янка – під забороною. Так, у Писанні сказано не вживати продукти з крові, а тим більше заборонено – нести їх для освячення.
До слова, м’ясні страви заносити до церкви взагалі заборонено. Тому, якщо ви прийшли на нічну літургію з корзинкою, то краще залиште її перед храмом. Навряд чи її хтось викраде у Святу Ніч.
Яйця
Яйце – один із атрибутів світлого свята Великодня. Саме яйця та паска – ті продукти, які кладуть до великоднього кошика українські сім’ї незалежно від регіону проживання. Яйце символізує зародження нового життя та відродження.
В українській традиції писанка – це символ життя християнина. Вона гарна та прекрасна з зовні, але ця краса повинна бути зруйнована. Адже, яким би чудовим не було земне життя зовні, справжній скарб знаходиться в середині.
Обов’язково покладіть до кошика червоні крашанки. Вони відповідають за відродження Христа до нового життя.
Нині до церкви несуть освячувати яйця з наклейками, – це своєрідна данина моді, до якої священики ставляться лояльно. Терпимо ставиться духовенство і до писанок та крашанок взагалі, адже за церковними канонами яйця можна фарбувати лише у червоний колір. Аби не порушувати канонів, краще красиві писанки та різнокольорові яйця залишати вдома.
До слова, покласти у корзинку на Великдень можна уже і очищені яйця.
Читайте також:
Молочні продукти
Що покласти до великоднього кошика, так це молочні продукти. Вони символізують любов та турботу Господа про наше життя, адже саме молоко – перша їжа, яку куштує дитина, а разом з молоком вона отримує турботу неньки.
До кошику кладуть сирну паску, запечений сир або масло. Рідше звичайний сир чи молоко.
Хрін
Обов’язково покладіть до кошика хрін – символ незламності духу. Ця приправа нагадує нам про міцне коріння, яке дає людині віра у Воскресіння Господнє. Хрін також трактується як міцність людського духу після прийняття таїни Сповіді та гірку долю у рабстві та гріху.
За однією з легенд, Ісуса намагалися отруїти корінням хрону, вважаючи його гіркоту отрутою. Та цей корінець лише зміцнив Ісуса.
Нині лікаря вважають хрін природнім антисептиком, який сприяє травленню, а отже корисний для шлунку.
Свічка
Свічка – це світло Христове, яке осяює і освячує кожну людину. Символ світла ми запалюємо підчас освячення.
Читайте також:
Що не можна освячувати на Великдень
Сіль
З давнини сіль була символом заможності, оскільки дозволити собі цю приправу могли лише багаті люди. В Біблії сіль – символ зв’язка між Господом та народом. Також сіль вважається сильним оберегом: дрібку солі брали з собою у дорогу та зустрічали шанованих гостей.
Але те що сіль опинилася чи не у кожному великодньому кошику – скоріше народна традиція, а ніж церковний звичай. Священики наполягають: не варто освячувати сіль і перець, оскільки ці продукти не були під забороною під час посту. Проте суворої заборони щодо солі у великодньому кошику немає. Люди вірять, що освячена сіль має цілющі властивості і буде вас оберігати протягом всього року.
Спиртні напої
Алкоголь – частий гість на великодніх столах. У Біблії згадується, що Христос називав себе виноградною лозою, а своїх учнів – пагонами. А перше диво, яке створив Господь – під час весільних урочистостей перетворив воду на вино. Але освячувати міцні напої не можна. Не схвалюють священики і освячення вина чи кагору, хоча воно і має символіку.
Овочі та фрукти
По-перше – овочі та фрукти дозволяється їсти у піст, тому освячувати їх на Великдень не слід. А по-друге: фрукти освячують на Преображення Господнє (Яблучний Спас 19 серпня).
Читайте також:
Ніж
Ножі часто використовують не для добрих та не для благородних справ. Багато людей вважають, що освячені продукти потрібно різати лише освяченим ножем. Також люди вірять, що освячений ніж може вберегти від хвороби. Священнослужителі вважають такий ритуал вигадкою та забобоном.
Не варто класти у кошик і інші гострі чи ріжучі предмети.
Прикраси
Срібні чи золоті прикраси, такі як хрестики, медальйони, ікони, також не можна класти до великоднього кошика. Аби освятити ці речі, прийдіть до священика у інший день, коли відбуватиметься служба і він благословить релігійні прикраси окремою молитвою.
Помилкою буде покласти до кошика на освячення документи чи гроші.
Якою має бути великодня корзина
Великодній кошик можна прикрасити квітами, стрічками і сувенірами з пасхальною тематикою: курчатами, ягнятами, писанками. Зробити великодню корзинку можна більш святковою, прикрасивши її рушничком та вічнозеленими рослинами (ялина, сосна, мирт). Зелені гілочки – це знак вічного і безсмертного життя.
Що робити з зіпсованою освяченою їжею?
Перше і головне правило: набивати їжею величезну корзину – не слід навіть, якщо у вас велика родина. Всього потрібно покласти в міру: ми освячуємо продукти не для того, щоб наїстися ними, а лише скуштувати після прочитання молитви.
Тим паче, освячені продукти не можна викидати. Їх намагаються з’їсти за святковим столом, поділитися з друзями, гостями та родичами.
Але якщо паску і ковбаску можна з’їсти, то куди дівати шкарлупи з освячених яєць, адже викидати їх у смітник не можна. Наші предки закопували шкарлупи в городі та полі, ніби частуючи землю великодніми стравами. Кидали у землю і недоїдене м’ясо. За іншою традицією шкаралупи зі свячених яєць клали на стріху хати для птахів. Також розмочували у воді засохши паску, яку давали склювати птиці.
Якщо ці методи вам не підходять, то шкарлупки з яєць можна спалити на чистому багатті. Хоча часто такі «відходи» жінки використовують і косметичних цілях. А розтовченими шкарлупками можна підживити вазони.
Говорять, що залишки освяченої їжі чи шкарлупки від яєць (а також і наклейки), можна віднести до церкви. Прислужники спалять освячені рештки під пильним наглядом отця. От тільки це зайвий і не потрібний клопіт. Для спалювання у церкву слід нести лише освячені свічки чи старі ікони та образи.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
