Про безпеку імуномодуляторів, необхідність антибіотиків, ефективність вітаміну С, оксолінову мазь та Бади

Педіатр Андрій Пеньків ділиться своїми дослідженнями про безпеку імуномодуляторів, необхідність антибіотиків, ефективність вітаміну С, оксолінову мазь та Бади, а також про те, що не потрібно лікувати ні за яких обставин.

«Тут, в Україні, ставиться величезна кількість помилкових діагнозів і лікується величезна кількість станів, які загалом не потребують лікування. Більше того, є препарати, які, окрім як у нас, не призначаються ніде в світі! А ситуація з антибіотиками – це просто катастрофа. Тому спробуймо розвінчати кілька найпопулярніших в Україні міфів від медицини.

Противірусні препарати та імуномодулятори

Відповідально заявляю: ефективних препаратів проти вірусів застуди не існує. Річ у тому, що вірусів застуди – понад 200. Вони викликають захворювання з однаковими симптомами: нежить, біль у горлі, температура, кашель. Противірусні препарати існують тільки від грипу. Грип, навіть якщо взяти всі види і штами А, В, С, – це тільки мала частина величезної кількості вірусів.

Але якщо ви відкриєте наші педіатричні журнали, то побачите, що там пропонується лікувати ГРЗ, ГРВІ та бронхіти, які в 99% випадків – вірусної природи, цілим списком препаратів. Причому ці препарати ніхто в світі ні за яких обставин не призначає ні дітям, ні дорослим.

Мова йде про препарати, в яких діючими речовинами є інозин пранобекс, флавоноїди, бактеріальні лізати, цілий набір рекомбінантних інтерферонів в ніс і інші місця, індуктори інтерферону і так далі (торгові назви – гроприназин, протефлазід, імунофлазід, рибомуніл, бронхомунал, амексин, анаферон, лаферобіон – SQ).

А в свідомості людини противірусні препарати, як ми вже говорили, – це ще і всілякі інтерферони, які нині продаються за «копійки», та імуномодулятори. Люди їх охоче споживають, тим паче йти до лікаря по рецепт не потрібно. Але, по-перше, їхня ефективність не доведена. А по-друге, не відомо, наскільки вони безпечні для дитини у разі їхнього постійного застосування для формування імунітету. Це питання ніхто не перевіряв!

Ось дитина захворіла – і ми хочемо, щоб вона терміново одужала, бажано – завтра! Тому і народжується питання: які противірусні препарати для цього треба випити? А ніяких. Таких препаратів – не існує.

Тому ми повинні домовитися, що – норма, а що – не норма. ГРВІ не потребує лікування. При «класичному» ГРВІ полегшення зазвичай настає на 4 добу, коли температура повинна знизитися. Зазначу, що якщо було 38, а стало 37,5 – це полегшення. Не треба домагатися цифри в 36,6.

Але навіть якщо температура знизилася, симптоми можуть зберігатися довго, а кашель – навіть посилюватися, тому що слизова гоїться, і виробляється мокротиння. Але якщо температура більше не підвищується, значить, все йде благополучно.

Якщо ж через проміжок температура знову піднялася до позначки 38 і вище – шукайте початок якогось ускладнення або ж приєднання ще одного вірусу. У такому випадку варто здати аналіз крові і подивитися, чи немає бактеріальної інфекції. Те ж саме треба зробити, якщо температура тримається більше ніж три доби і не спадає.

Антибіотики

Незважаючи на всю ту інформацію, яка вже є, – про те, що при вірусних інфекціях немає сенсу застосовувати антибіотики, а ними можна лікувати тільки вторинні бактеріальні ускладнення, – на практиці ми бачимо постійне призначень антибіотиків дітям із вірусною інфекцією.

Але найстрашніше не це. Найстрашніше – це застосування цефалоспоринових антибіотиків третього покоління до дітей, які у своєму житті жодного разу не приймали антибіотиків або які мають «домашню» бактеріальну інфекцію, тобто ту, яка розвинулася вдома. Я маю на увазі препарати на основі цефиксиму, цефподоксиму, цефтибутену (торгові назви цефалоспоринових антибіотиків: цефіксим, цефподоксим, цефтріаксон, цефикс – SQ). Для їхнього застосування можуть бути винятки – інфекція нирок і деякі бактеріальні кишкові інфекції, але ніяк не вірусна інфекція.

У випадку «домашньої» інфекції починати лікування треба з пеніцилінів, макролідів або напівсинтетичних пеніцилінів. Ніде в міжнародних протоколах ви не знайдете, що цефалоспорини третього покоління повинні бути першою лінією терапії!

Тому що це не безпечно. Нерозумне використання антибіотиків загрожує формуванням у суспільстві стійких до багатьох препаратів мікроорганізмів. У майбутньому це дуже ускладнить лікування дітей в лікарнях, якщо у них будуть розвиватися важчі інфекції. Ще один момент. На Заході давно відмовилися від уколів антибіотиків, це вважається вищим ступенем невігластва. Внутрішньовенне введення, звичайно, можливе: якщо трапляється важкий випадок, то антибіотик призначається внутрішньовенно, досягається стабілізація стану, потім дитину переводять на пероральний прийом.

У нас дитині часто призначають внутрішньом’язові ін’єкції. Мені здається, що нині це такий «вид спорту» – колоти дітям цефтріаксон внутрішньом’язово без місцевого анестетика, щоб не ризикувати – а раптом алергія? А цефтріаксон внутрішньом’язово – це дуже боляче.

Коли доведена ефективність пероральних антибіотиків, колоти вдома цефтріаксон внутрішньом’язово – це злочин! Варіантів два: або ви відправляєте дитину в клініку, і вона отримує антибіотик внутрішньовенно, або лікуєте перорально – тобто у вигляді таблеток, сиропів тощо.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.