Ольга Давидяк втратила на війні 23-річного сина Ігоря 21 жовтня 2023 року. Він був рядовим поліції, служив в Об’єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють».
Після втрати жінка щодня згадує сина зі сльозами, але тримається, адже Ігор так просив напередодні смерті: «Мамо, будь мужня й сильна». У межах проєкту «Життя після втрати» вона поділилася з 24 Каналом своїми відчуттями та спогадами, які досі ятрять серце, - пише газета «Твій вибір».
«Я помічала, що син щось задумав»


Повномасштабне вторгнення росії шокувало Ігоря. Він не міг спокійно спостерігати за всім, постійно думав про військових, які воюють від початку і довго не можуть побачити своїх рідних.
«На початку війни він просився у тероборону, але його не взяли через відсутність військового вишколу. Ігор на цьому не зупинився і шукав різні шляхи, аби попасти до війська. Він нічого не розказував про свої плани, але я помічала, що він щось надумав», – розповіла Ольга.
Одного дня Ігор взяв вихідний на роботі та о 6:00 поїхав до Львова, щоб записатись у бригаду Національної поліції «Лють». Уже згодом, після частих таких поїздок, він зізнався мамі у своїх намірах. Він просто поставив батьків перед фактом, не обговорюючи свого рішення.
Ольга пробувала відмовляти сина, адже у нього були проблеми зі здоров’ям. На роботі він зазнав травми хребта.
«Ігор не зважав на проблеми зі здоров’ям. Я плакала, бо боялася, адже мама завжди переживає за свою дитину. Він був дуже сміливим та завзятим, тому нічого не боявся. Для нього не було ніяких перешкод. Як сказав собі, так і мало бути», – зауважила мати.
Під час служби Ігор мав позивний Анубіс. Усе через його тату на тілі – староєгипетського бога Анубіса. Воно характеризує власника як сильну, безстрашну та справедливу людину. Це повністю відповідало його особистим якостям.
«Мені був потрібен не герой, а син поруч»
У лютому 2023 року Ігоря прийняли у Нацполіцію. Він багато доклав до цього зусиль, зокрема проходив фізичну підготовку та інші необхідні завдання. У березні того ж року його направили на навчання у Дніпро. Там він здобув потрібний військовий вишкіл.
Бойові завдання Ігор виконував на Бахмутському напрямку, поблизу селища Курдюмівка. Переважно це були штурмові дії.
Ольга зауважила, що Ігор міг служити у безпечнішому місці: він вибрав саме штурмову бригаду. Вона завжди просила, щоб беріг себе. Казала, що не переживе, якщо щось станеться, але у відповідь чула: «Мамо, будь мужня і сильна». Ці слова сина досі в її голові.
«Одного разу на кухні Ігор сказав, що буде героєм і рідні будуть ним пишатись, але мені був потрібен не герой, а син поруч. Він ніби пророкував своє майбутнє», – розповіла Ольга.
«Ніби не хотів іти»
Під час останнього візиту Ігоря додому мамі здалося, що він не хотів йти геть. Він довго сидів перед тим, як виходити, вона навіть почала хвилюватися, що син запізниться на автобус.
«Так довго сидів, ніби відчував, що востаннє тут. Так мені той момент запам’ятався, тепер думаю, краще б я його тоді не пустила. Бо через 2 тижні він загинув», – пригадала Ольга зі сльозами.
Найпершим про загибель сина дізнався батько. Йому зателефонували, щоб повідомити цю страшну звістку. Мамі сказали не одразу.
Спочатку брат Ігоря зв’язався із його військовим керівництвом, щоб там точно підтвердили інформацію, бо в це було важко повірити. Результати судмедекспертизи підтвердили особу, і лише після цього мамі сказали про втрату сина.
Ігор та його побратими отримали завдання евакуювати поранених. Вони їхали дорогою, якою часто користувались, і ніхто не знав, що там були встановлені міни. Машина підірвалася на одній з них. Тоді одразу загинуло п’ятеро людей, серед яких був Ігор.
Мама Ігоря дуже боляче переживає страшну втрату, але вона пам’ятає прохання сина бути сильною. Ольга розуміє і приймає вибір своєї дитини, проте, як і кожній мамі, їй хотілося б, щоб Ігор був поруч.
«Після жахливої втрати важливо триматися. Нехай іншим матерям вдасться усвідомити, що вони мали хороших дітей, які пішли захищати свій рідний куточок, свою землю, свою домівку. Їм треба тільки дякувати й шанувати їхні подвиги та пам’ятати про них все життя», – наголосила Ольга.
Підготувала Ірина Світляковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.