Ветерани з ампутаціями грають у футбол, бо це дуже помагає їм у реабілітації.
Недавно від ветерана, який у 25 років утратив дві ноги та руку, почула фразу: «Твоє життя залежить від того, чим ти його наповниш». І що це так – я переконалася, коли іще один ветеран, 27-річний Ігор Пшеничний, привів на тренування з ампфутболу. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
За три місяці – суперрезультати!
Футбол для мене завжди був чимось більшим, ніж просто вид спорту. Бо тут від емоцій шаленіють і гравці, і глядачі. Але футбол, у якому спортсмени не мають кінцівок, – це більше, ніж спорт і шаленство емоцій. Тут і сила волі, і незламність духу, і братерство поміж тих, які пройшли пекло війни, і підтримка близьких, і єднання поміж людьми та країнами.
Про це вже з перших секунд на полі розумієш, коли бачиш футбольні м’ячі та вишикувані в ряд милиці, сталеві ноги, взуті у кросівки, та сперті на огорожу футбольного поля протези, які після тренування знову стануть ногою для котрогось із гравців.
Поки ветерани разом із тренером Ігорем Литвиненком роблять розминку, директор департаменту молоді та спорту Луцької міської територіальної громади Володимир Захожий розповідає, як узагалі з’явився на Волині ампфутбол:
– Почалося все з того, що в середині грудня 2024-го ми з Луцьким міським головою Ігорем Поліщуком зустрілися зі львівською командою «Покрова», гравці якої – з ампутаціями кінцівок. Після того вирішили, що і в нашій громаді варто зібрати таку команду. Буквально через тиждень загітували п’ятьох гравців і провели для них перше тренування. А зараз у ФК «Хрестоносці АМП» уже 12 ветеранів. Воротар – із ампутацією руки. Захисники й нападники – з ампутацією ноги. Але через три місяці занять вони вже так рухаються по полю, що людина без спортивного досвіду навіть на своїх двох не встигає за ними.
«Фізично тяжко, але ми щасливі»
Поле, на якому тренуються «Хрестоносці АМП», надає спорткомплекс «Динамо». Силові заняття проводити на тренажерах запрошує ветеранів спортклуб «Plaza». А зараз ведуться перемовини, щоб спортсмени з ампутаціями могли безкоштовно займатися в басейні.
– Насправді ампфутбол – це не тільки про футбол, – пояснює Володимир Захожий, – адже опорою є лише одна нога. І, щоб виконати передачу на партнера, потрібно балансувати лише на двох милицях, не маючи точки опори на ногах. Повірте, технічно це дуже непросто. Але ми розуміємо, що головне для наших ветеранів – реабілітація: фізична, психологічна, наявність позитивних емоцій та спілкування з побратимами. Ми тісно співпрацюємо з Медичним центром реабілітації учасників бойових дій ЛМТГ, і його фахівці підтверджують: регулярні заняття ампфутболом покращують координацію при ходьбі на протезі. Після тренувань наші спортсмени упевненіше долають нерівні поверхні. В них покращується робота серцево-судинної системи, нормалізується маса тіла.
Згадуючи перші тренування, самі ветерани зізнаються: на початках складно було переналаштувати мозок до гри за правилами ампфутболу. Бо хоча частини ноги нема, мозок хоче застосувати її у грі, а це заборонено правилами ампфутболу.
– Фізично теж нелегко бігати на милицях. Дуже великі навантаження на плечовий пояс та подвійне навантаження на здорову кінцівку. Але мені так хотілося перемкнутися на позитив, що я прийшов на тренування, ще навіть коли нога не зажила після ампутації, – каже гравець Ігор Пшеничний, який утратив частину ноги буквально чотири місяці тому. – Після першої гри в нас усе тіло боліло. Але ми були такі щасливі, що словами не передати!
І ось таке вироблення гормонів радості – це теж важлива складова реабілітації. Бо з’являється бажання жити, кудись рухатися, чогось досягати.
Також проблемою після повернення з фронту є соціалізація бійців. Адже їм треба звикнути до життя в нових умовах. І знову ж таки ампфутбол у цьому допомагає.
– 28 грудня ми провели перше тренування, а вже 11 – 12 січня Українська асоціація футболу запросила «Хрестоносців АМП» до Конча-Заспи (це під Києвом) на перший в історії України турнір із ампфутболу, – продовжує Володимир Захожий. – Наша команда тоді взяла участь у відкритому тренуванні на турнірі Кубка «Ліги дужих». Усі шість команд, які приїхали на чемпіонат (окрім Луцька, були ще Львів, Київ, Донецьк, Черкаси), перезнайомилися між собою.
До речі, відкривав чемпіонат легенда українського футболу Андрій Шевченко, президент УАФ. Коли б і де, скажіть, могли ще наші ветерани зустріти зірку світової величини, якби не спорт?
Познайомитися з командою приїжджають навіть іноземці
Доки хлопці ганяють м’яча, звертаю увагу, що і милиці, і спортивний інвентар, – усе нове. На лавці лежить каталог зі зразками форми від відомих спортивних брендів. Бо хлопці підбирають форму та взуття для майбутніх змагань.
– Так, футбол – задоволення не з дешевих, – погоджується Володимир Захожий. – Частину фінансування взяла на себе Луцька міська рада. Багато в чому допомагають благодійники. Активно шукаємо меценатів – і місцевих, і закордонних. Бо, щоб «Хрестоносці АМП» розвивалися як професійна команда, в рік потрібно близько 600 000 гривень.
Але в тому-то й особливість спорту, що він уміє об’єднувати, а гравці з ампутаціями викликають не лише повагу, а й бажання їх підтримати та показувати нашу вдячність за їхні подвиги.
Відтак у лютому познайомитися з футболістами приїжджали представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юлія Спас, радниця з питань ветеранської політики Ольга Данілова, народний депутат Тарас Тарасенко.
У березні приїхав на тренування з ампфутболу співзасновник французької гуманітарної організації «The SmallProjects Team» Шарль Тіне, який цьогоріч планує профінансувати створення футбольних клубів для людей із ампутаціями в різних регіонах України. А оскільки в Луцьку такий клуб уже діє, то Шарль Тіне після зустрічі з «Хрестоносцями АМП» пообіцяв допомогти з інвентарем у рамках Програми UAmpFoot «Стартовий набір».
– Наступного місяця маємо зустрітися зі шведами. Їх запросив депутат міської ради, він же – директор реабілітаційного центру учасників бойових дій Ігор Гнетньов. Представники Швеції теж зацікавилися нашими «Хрестоносцями АМП». Сподіваюся, зустріч дасть результат, – продовжує Володимир Захожий. – Також про фінансову підтримку команди на постійній основі домовилися з депутатом міськради Ігорем Куріліним.
Долучайтеся й ви!
А що спорт – це дійсно важливо, підтверджують самі ветерани. Бо навіть із ампутованими кінцівками хлопці ведуть активне життя.
– Коли на фронті я втратив ногу, то нічого не хотів. Лежав у палаті лікарні, і все. А зараз у мене нема часу навіть думати про погане! – усміхається Ігор Пшеничний. – Я і в госпіталі проходжу реабілітацію, і в спортклуб на тренажери їжджу, і на тренування з ампфутболу двічі на тиждень устигаю. Ми, гравці, між собою подружилися. Після тренувань любимо посидіти за кавою, поговорити. Дуже класно! Коли повертаюся в госпіталь, то всім розказую про тренування. А коли заб’ю гол, то радію, як мала дитина! Вже пару хлопців із госпіталю теж ходять на футбол.
І це тільки початок! Адже наприкінці березня наші «Хрестоносці» вже змагатимуться на футбольних полях Польщі. А на кінець квітня поїдуть до Великої Британії. Класно, правда?
Кому цікаво: тренується команда щочетверга (початок о 17.00) та щосуботи (початок о 12.00). Деталі можна розпитати в капітана Віталія Манченка (093 747 16 99) і тренера Ігоря Литвиненка (067 777 80 54).
А якщо й ви чи ваші знайомі є ветеранами і любите спорт – приходьте: подивитися, спробувати. А раптом станете зіркою футболу?..
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
