Люди

«Усі їхали з України, а ми – в Україну»

«Усі їхали з України, а ми – в Україну»

Родина Сапарових із Маріуполя – Галина, Олексій і троє дітей: 24-річний Микола, 19-річний Михайло та 17-річна Марія – з перших днів повномасштабного вторгнення почала допомагати таким же переселенцям, як і вони, а за рік відкрили в Хмельницькому пекарню «Культ тіста». Як у них це вийшло, розповів Олексій Сапаров.

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

Маріуполь Шрі-Ланка Хмельницький

«Пам’ятаю, 20 лютого 2022 року ми з дружиною вдвох вирушили в Шрі-Ланку на відпочинок, а 23-го я зрозумів, що треба їхати з Маріуполя. Подзвонив старшому синові, переконав його виїхати та забрати із собою бабусю, дідуся, молодших наших дітей і кота. Думали, на день-два, але вже третій рік ми не вдома.

На 24 лютого в нас були квитки до Борисполя, та, звісно, вилетіти ми не змогли. Тож дісталися Стамбула, а звідти поїхали до Хмельницького, де мали кілька комерційних приміщень. В одному з них відкрили хостел для переселенців. Іще в одному – соціальний простір. Син мій розробив програму, де на мапі Хмельницького можна було знайти точки з благодійною допомогою, медичними послугами тощо, бо люди ж приїжджають у чуже місто й не знають, куди їм податися.

Дружина з донькою щодня варили по 50 літрів борщу для мешканців нашого хостела, а також ми їздили й шукали порожні хати для людей. Знайшли 8 таких будинків і дуже вдячні хмельничанам, що надали їх безплатно людям з Бахмута, Баштанки, з Херсонської та Запорізької областей.

Здійснили мрію дружини про пекарню

У Маріуполі ми мали весільний бізнес, ритуальний, автомийки, автомобільні сервіси тощо. Але в моєї дружини Галини була мрія про свою пекарню. І ми здійснили її в Хмельницькому.

Тепер дружина та діти працюють у нашому новому бізнесі, а я все ще займаюся волонтерством, бо у військо мене не беруть за станом здоров’я. Мій син сам замішує тісто, вистоює його, пече. Звідси й назва пекарні – «Культ тіста». Дружина напрацювала свої рецепти. Ми закуповуємо продукти, а діти випікають і продають – отакий сімейний бізнес. Міша й Маша вчаться в університеті, то після занять приходять у пекарню, щоб допомогти.

Щодня в нас купують хліб і різну випічку близько 200 – 300 людей. В асортименті є маріупольська слойка – це шумуш, пиріг греків з Маріуполя, з гарбузом і м’ясом. Такого в Хмельницькому ще не пробували, тож усім подобається.

Щойно закінчиться війна, я закрию волонтерський центр і буду робити щось глобальніше. Так ти стаєш незалежний і можеш не тільки просити, а й сам щось дати. Завжди налаштовую людей на це», – наголошує Олексій Сапаров.

Підготувала Ірина Белоцька

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: маріуполь, донецьк, хмельницький
В тему

Останні матеріали