Лучанці Вірі Лебідь – 80 років. За свій вік жінка пережила багато випробувань і втрат. Але справжньою віддушиною стали для неї газети, що їх видає колектив ПП «Твій вибір». І ця багаторічна любов повернулася сторицею до Віри Антонівни. Адже вперше в житті пенсіонерка виграла гроші. Та ще й які – 3000 гривень! Причому третину коштів жінка відразу передала для купівлі дронів, збір на які оголосили працівниці нашої редакції. Хоча що це я забігаю наперед. Давайте-но про нашу головну переможницю – все по черзі…
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Лишилася вдовою з двома дітьми на руках
Віра Лебідь з’явилася на світ у липні 1943-го. Свого батька жінка так ніколи й не побачила. Чоловік загинув на фронтах Другої світової війни.
Не встигла сім’я оговтатися від однієї втрати, як у дім прийшла нова біда – примусове виселення українців із їхніх етнічних територій. Тож маленькій Вірі, якій не було ще й двох років, довелося долати нелегкий шлях із Грубешівського повіту Польщі до Волинської області.
– З мамою та бабою ми оселилися в селі Ужова Луцького району. Жили на хуторі у старій хатині. Щоб помагати грішми, я в 17 років поїхала на роботу до Луцька і 50 років трудилася на пошті: листоношею, операторкою, сортувальницею, диспетчеркою з відправлення преси по всій області, – розповідає наша переможниця.
Перший шлюб Віри Антонівни видався невдалим. Про нього жінка навіть згадувати не хоче. А от про другий – із колегою, який працював водієм на пошті, – оповідачка розповідає зі сльозами на очах:
– Ми з Колею добре жили. Але щастя наше було тільки десять років. Бо після вибуху на Чорнобильській АЕС Коля поїхав ліквідовувати аварію. Це було в 1986-му, а у 1988-му мій Коля помер… – згадує жінка, і в очах знову бринять сльози.
Втратити кохану людину – велика біда. Але ще більша – лишитися самій із двома дочками, старшій із яких було 14 років, а молодшій – усього дев’ять.
– І влада, і лікарі мовчали, чому мій Коля помер молодим, та ще й так раптово, – продовжує пенсіонерка. – Йому не дали статусу ліквідатора, то й ніяких грошей не виплачували. Тільки через п’ять років, коли я випадково зустріла Миколиного товариша, той сказав: має статус ліквідатора, має пільги. А я, мовляв, чому нічого не доб’юся.
З горем навпіл дістала Віра Лебідь медичну карточку покійного чоловіка. Хотіла ще й пакет документів, аби з ними їхати до Львова на спеціальну комісію. Але один начальник (не будемо називати його імені) не просто не видав паперів, а ще й із насмішкою сказав: «Вам до Львова нема чого їхати без долЯрів». Та на це жінка відповіла: «А вам звідки знати, чи є в мене долари?» Хоча самій так гірко стало на душі, що вдова і з двома дітьми мусить випрошувати те, що їй належить за законом.
Утім Бог допоміг жінці і до Львова потрапити, і порядних людей зустріти. Коли одному із членів спецкомісії Віра Антонівна розповіла про свої поневіряння в Луцьку, то він сказав: «Та до нас людина тільки зайде, ми вже бачимо, з долЯрами вона чи без. Але на наше рішення це все одно не впливає».
Після того легше стало жінці. Бо так, чоловіка вже не повернеш, але хоча би з грішми в сім’ї не так сутужно.
«Коли газету читаю – про всі болячки забуваю»
Відтоді багато води спливло. Старша дочка вже сама на пенсію збирається. А молодша біля мами – доглядає, допомагає.
– Як почну згадувати своє минуле, то так тяжко на душі стає. А тут іще болячки дошкуляють, – зізнається 80-річна жінка. – Але про всі біди і хвороби забуваю, як тільки беру до рук газету. Я так люблю читати, що вам словами не передати! Встану зранку, Богу помолюся, поснідаю – і за читання.
Газету «Твій вибір» наша переможниця передплачує вже більше від десяти років. «І буду виписувати, поки житиму!» – запевняє.
Крім тижневика, Віра Антонівна, передплачує щомісячні газети – «Твоє життя», «Народну медицину», «Духовність».
– Сказати, що якісь теми мене інтересують, а якісь ні, – такого нема. Бо читаю геть усе – від корочки до корочки, – зізнається переможниця.
А от узяти участь у передплатній лотереї жінка вирішила вперше:
– Якщо чесно, то я в тих конкурсах чогось не рвалася брати участі. Мені було в радість свіжу пресу читати, а виграш, думала я, то таке діло. Але коли виписала газети на 2024 рік, щось мені всередині й підказало: «Візьми квитанції та перешли!» Склала я їх у конверт. Сама не могла переслати. Бо ноги так боліли, що ледве ходила. То попросила дочку, щоб занесла до редакції.
Так на радощах кричала, що аж дочку злякала
У те, що зможе виграти бодай якісь гроші, пенсіонерка й не сподівалася. Але тим більшою стала її радість, коли у травні взяла до рук свіжий номер «Твого вибору» і в статті «Хто виграв 10 000 гривень від нашої газети» знайшла своє ім’я.
– Я так раділа! Так на усю хату кричала! Аж дочку налякала! – сміється згадуючи жінка. – Прибігає моя Лариса: «Мамо, що вам зробилося?» А я слова сказати не можу! Тільки показую їй пальцем на газету: мовляв, читай. Дочка ще не може зрозуміти. Аж коли я показала своє прізвище, то вже й моя Лариса зраділа. «А бачите, – каже, – яка в мене щаслива рука».
Згодом про виграні 3000 гривень дізналися й родичі пані Віри. «Ото ти везуча», – сказали, вітаючи. А Віра Антонівна на радощах аж сльози витирає. Бо нарешті і їй доля усміхнулася!
– Свій виграш я зразу розділила на три частини. Одну відкладу, щоб на наступне півріччя виписати газет і журналів від ПП «Твій вибір». Ще одну частину потрачу, щоб кульбочку собі купити. Бо ледве ходжу, а так буду на палку спиратися. А ще тисячу гривень я передаю на той збір від редакції «Твого вибору», щоб купити дрони для наших солдатиків і щоб їм легше там було.
Ну, а всім тим читачам, які ще не брали участі в редакційній лотереї або які брали, та не виграли, Віра Антонівна каже:
– Вірте, люди. Тут усе по-чесному. В мене теж маленька пенсія, і теж кожного місяця по 500 – 600 гривень викладаю на ліки. Але газети – то такий бальзам для душі, що про всі болячки і проблеми забудете…
Ми ж дякуємо кожному з вас, хто нас читає і передплачує. Низько вклоняємося вам, Віро Антонівно, за ваше добре серце і за підтримку наших військових. А хто має можливість, теж може підтримати збір на FPV-дрони.
Реквізити «ПриватБанк»
https://www.privat24.ua/send/1y7km
5168752103770585
«Монобанк»
https://send.monobank.ua/jar/9Xv5YL2xEY
5375 4112 1768 6828
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
