Про військовослужбовця 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ Владислава Молодих можна знімати кінострічку. Адже своєю хоробрістю він вразив увесь світ.
Практично самотужки наш Герой утримував позицію у захопленій ворогами Авдіївці 41 день – з 14 грудня до 23 січня. З ним був лише поранений побратим, який за вогневої підтримки Владислава зміг пробратися до українських військових, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Коли росіяни напали на Україну, я добровольцем став на її захист, – розповідає уродженець Вінниччини. – Мене направили у Велику Британію на навчання, після чого практично відразу відправили на Авдіївський напрямок. По п’ять наших бійців було на кожній позиції. Бої були важкими і запеклими. Тож я лишився з пораненим побратимом. Мінялися з ними. Вороги штурмували постійно, закидали гранатами бліндаж, в якому я був. На щастя, були сухпайки та трохи води.
У таких нелюдських умовах – практично без їжі та води, при мінусовій температурі та кожної миті ризикуючи життям, – Владислав провів 41 добу.
– Однак, незважаючи на дуже складні умови та бойову ситуацію, окупанти не змогли вибити наших героїв з позиції, – повідомляють у службі зв’язків з громадськістю Командування Десантно-штурмових військ ЗСУ. – З часом побратимам вдалось прийти на допомогу і врятувати Владислава.
– Було враження, що ворожі дрони буквально повсюди, – ділиться спогадами Владислав. – Коли один з окупантів вирішив підійти якомога ближче, то я його знищив. Тоді було ще мінімум шестеро загарбників. Вони кричали, аби я здавався, та я знав, що такого не буде ніколи. Тому відстрілювався. Найважчими були два останні тижні. Сухпайки закінчились. Неймовірно хотілось пити, тож розтоплював сніг.
У цей час Владислава вважали безвісти зниклим. Поранений побратим, який зміг добратися до своїх, розповів про нього. Однак через масовані обстріли дістатися до Владислава побратими змогли аж через три тижні. Боєць не знав, який день, яке число. І навіть не уявляв, що понад місяць утримує позицію. Коли ж його знайшли, то попросив води, а коли його евакуювали в безпечне місце, то відразу зателефонував мамі, яка 41 день не мала від нього звістки і неймовірно хвилювалась.
– Головне – ніколи не здаватися, – переконаний Герой, якого з пораненнями і виснаженням доставили у шпиталь. – І тоді обов’язково настане Перемога!
Анна Бойко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
