Здавна наші предки під час Різдвяних свят ставили на стіл свічку, яка символізувала джерело світла, життя і домашнього затишку. Однак, як стверджує Анна Омельянцева, яка понад десять років займається виготовленням свічок, справа ця не проста.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
– Річ у тім, що виготовлення свічки потребує не лише часу, якісного воску, але й гарного настрою та Божої допомоги, – розповідає майстриня з Києва. – Нині чимало майстрів додають до суміші, з якої виготовляють свічки, парафін та інші добавки. Я ж вважаю, що найкращий матеріал для цієї справи створила сама природа. Це віск, з якого бджілки-трудівниці будують у вуликах чарунки, котрі згодом наповнюють медом. Натуральний віск має дуже хороший, чітко виражений аромат, приємний колір.
Тому такі свічки здавна цінуються найбільше. Також до розтопленого воску додаю прополіс, який дуже багатий на рослинні смоли, ефірні олії, квітковий пилок, ароматичні альдегіди. Завдяки цьому свічки з прополісом особливо потрібні тим, у кого ослаблений імунітет, хто часто хворіє. Коли у кімнаті горить така свічка, то повітря очищується від бактерій і набуває солодкуватого аромату. Тому в такій оселі і дихати, і жити легко й приємно!
На виготовлення маленької свічки потрібно 45 – 50 грамів воску. Звісно, на свічку великих розмірів його знадобиться значно більше. Усю роботу майстриня виконує вручну. Спершу розтоплює віск, додає прополіс та інші добавки і опісля заливає у форми.
– Нині маю у своєму доробку понад 60 видів свічок, – розповідає пані Анна. – Одні мають традиційний український декор, інші – малесенькі, для прикрашання торта, ще інші – з лікарськими травами та цвітом. Також є свічки для романтичних зустрічей, дитячих свят. І, звісно, свічки-обереги, які замовляються на виконання певних бажань.
Заливши віск у форми, залишаю на декілька годин, а тоді виймаю готовий виріб. З власного досвіду усім раджу використовувати силіконові форми, з якими дуже легко працювати. До того ж можна отримати свічі усіляких різноманітних форм. Друзі, яким дарувала свічки, розповідали, що коли запалювали їх, то наче поверталися у далеке дитинство, відчуваючи аромат пасіки та літа, яке проводили у бабусі та дідуся. Ця робота дарує мені справжню насолоду, проте потребує часу. А ще – гарного настрою, бо позитивна енергетика майстра обов’язково передасться його виробам.
І, звісно, перед початком роботи з воском я обов’язково молюся, прошу Бога, аби допоміг мені й свічки вийшли красивими і подарували їхнім власникам лише радість та спокій. У ці дні люди активно цікавляться свічками, адже хочуть, аби у Різдвяні дні на столі горіла саме воскова свічка, отой маленький ліхтарик, який приносить гарний аромат, світло, затишок і по-справжньому святковий настрій.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
