На День святого Валентина – традиційний весільний бум. Закохані вірять, що весілля (або ж подання заяви) в тематичне свято – запорука щасливого сімейного життя. Саме тому РАЦСи 14 лютого будуть працювати в посиленому режимі, а деякі Палаци одружень – до півночі – пише vesti-ukr.com.
Весілля – в футболках і з «мерцями»
Керівник одного зі столичних РАЦСів Карина Мінчук, яка укладає шлюби майже 25 років, каже, що зараз дуже модно приходити на церемонії в джинсах і футболках. Тільки на футболках – написи: «наречений», «наречена», «свідки», «сват», «брат». «Виглядає оригінально», – каже Карина. Крім креативного зовнішнього вигляду, така мода ще і вкрай вигідна. Ціни на весільні сукні, навіть зі знижками, до Дня святого Валентина – від 5 тис. грн. А футболка з принтом на замовлення обійдеться в 200 грн.
Не втрачають популярності й етнічні мотиви. Знову в моді одруження в українському стилі. Женихи у вишиванках, наречені – з вінками і стрічками. «Ще з язичницьких часів стрічки у весільних вінках мали глибокий сенс. Важливо, що традиції дожили до наших днів і навіть знову в моді», – розповідає Карина. Такі наряди коштують від 1000 грн (фабричні) і від 3000 грн (на замовлення).
Деякі молодята намагаються зробити весілля незабутнім, шокуючи оточення. Наприклад, розписувалися так звані зомбі. Наречений, наречена і гості були не тільки одягнені, як мерці, але і загримовані. Працівники РАЦСу їх запам’ятали. Кажуть, коли пара урочисто заходила в приміщення, пенсіонерки хрестилися. Не підтримали дрес-код тільки батьки нареченої. Прийшли в звичайному одязі. Ще одна пара показала себе фанатами Олександра Дюма. Молоді люди одягалися в костюми героїв твору. Є і зовсім оригінали, які вирішили помінятися місцями. «Розписують їх, і на фразі «Наречена згодна?» починає говорити наречений. Спершу приголомшили. Потім ми зрозуміли, в чому річ. У білій сукні – наречений, а в костюмі – наречена», – згадує Карина Мінчук.
Бум серед атовців і пенсіонерів
Бувають пари, які запам’ятовуються не нарядами, а історією. Такі, як Семен і Люба. Обом уже за 80! Вони 40 років чекали, щоб укласти офіційний шлюб, а одружилися за добу, в рамках пілотного проекту. В день весілля дідусь і бабуся охоче розповідали історію свого життя всім співробітникам РАЦСу. У 60-х роках пара познайомилася в Києві. Закохалися і навіть встигли якийсь час пожити разом. Але Семен змушений був виїхати із СРСР, залишивши Любу. Він переїхав у США, і вони на якийсь час втратили одне одного. Пізніше Семен розшукав кохану, вони листувалися і тепер розписалися за добу.
Багато військових одружується. Деякі повертаються з АТО і укладають повторний шлюб – після розлучення. Олександр і Оксана одружилися після 20 років спільного життя. Встигли народити сина, розлучитися, помиритись. А коли Олександр пішов добровольцем, за його словами, багато чого переосмислив. У першу ж відпустку він попросив волонтерів допомогти йому з’їздити додому: вирішив зробити пропозицію своїй дружині. А ще був випадок: у зал одружень увірвалася поліція і затримала нареченого. Церемонія не була доведена до кінця, весілля не відбулося.
Одружуються під мелодії з серіалів
А ось марш Мендельсона замовляють усе рідше. Наприклад, молодята розписувалися під мелодію із серіалу «Бандитський Петербург», під саундтрек із «Зоряних воєн», під Андрія Малишка «Рушник» і мелодію із серіалу «Друзі». «Буває, просять поставити свою музику. Був один хлопець, який заздалегідь приніс диск. Він сам написав пісню, пов’язану з їхнім першим побаченням. Під неї вони й одружилися. Романтично», – каже Мінчук.
Ще один важливий весільний атрибут – обручки. Найчастіше вибирають класичний дизайн.
Але деякі пари кільця набивають – татуювання і дешевше, і надійніше. Втратити неможливо. Архаїзм весільної церемонії – свідки. Вони більше підписів не ставлять. А ось на весільному торжестві майже завжди присутні.
А з нових звичок стало популярним, щоб батько підводив наречену до нареченого. Трапляються досі й таємні одруження. Як правило, зовсім юні наречений і наречена бояться або не хочуть повідомляти батькам про одруження. Але родичі, підозрюючи недобре, приходять з’ясовувати в РАЦС. Мінчук каже, в таких випадках секрети молодят не видають. Працівники РАЦСу зобов’язані зберігати таємницю.
Забобони ще є
Як розповідають у РАЦСах, наші люди дуже забобонні. За словами Мінчук, вони побоюються високосного року: «Існує міф, що шлюб, укладений у такий рік, швидко розпадеться. Хоча, хай як дивно, показник розлучень у високосний рік менший, аніж до нього. Мало одружуються в травні. Кажуть, маятися будуть. У піст не розписуються. Взимку теж весіль завжди менше. Нареченим же хочеться плаття гарне показати, а не в шубі ходити. Взимку може бути за день чотири весілля, а влітку – не менше ніж 25».
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
