Ото ми радіємо, коли бачимо «бавовну» на московських болотах, вогонь на російських НПЗ і відвертий страх кремля!
А серед тих, чиїми руками відбувається помста ворогу, – воїни 1 Окремого центру безпілотних систем Сил оборони України, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Хто ж вони – бійці Deep Strike? Чому майбутнім побратимам радять тренувати спину? Та що насправді стоїть за ударами по росії? Відверта розмова військовослужбовців із позивними Екшн та Ем – про службу, успішні удари і те, як змінилося їхнє уявлення про армію.
«Я ніколи не бачив себе військовим»
– До служби я займався дизайном і ніколи не бачив себе військовим, – відверто каже боєць на позивний Ем. – Та, коли дізнався про Перший окремий центр безпілотних систем, почав дивитися інтерв’ю командирів, розмовляти зі знайомими. Жодного поганого відгуку. Навпаки: кожну людину тут поважають. Тому я вже не вагався: хочу служити саме тут, щоб завдавати ворогу максимально відчутних ударів.
– А я долучився до війська ще у 2022 році. До того теж не думав, що колись служитиму в армії. Спочатку потрапив до тилової частини. Там усе було дуже схоже на фільми про погану армію: стройова підготовка, підмітання плацу, фарбування газонів, – згадує боєць на позивний Екшн.
Усі три місяці, скільки Екшн там перебував, намагався перевестися. Пізніше служив в інших частинах. А 2023-го знайомі запросили до підрозділу, який тоді був 14-м окремим полком. Сказали: потрібна відповідальна людина, яка знає англійську та готова займатися незвичною роботою...
– Тоді я навіть не знав, чим саме доведеться займатися. Але погодився. І зараз точно можу сказати: армія буває різною, і можна служити там, де ти виконуєш справді корисну роботу й бачиш її результат, – переконався Екшн.
«Наша робота – не просто натискати кнопку»
Щоб уражати ворога не лише на лінії фронту, а й глибоко в тилу, Україна щодня реалізовує на практиці «далекобійні санкції». А 1 Окремий центр БпС розробляє їх і втілює.
– Такі удари – Deep Strike – я називаю «ядерна парасолька без ядерної зброї», – продовжує Екшн. – Якщо противник розуміє, що навіть менша за розмірами Україна здатна завдати серйозної шкоди його військовій інфраструктурі та економіці, він змушений із цим рахуватися.
– І тут дуже важлива економіка війни, – додає Ем. – Ми повинні досягати такого співвідношення, коли витрати противника від наших ударів набагато перевищують вартість застосованих засобів. Саме таким чином можна частково компенсувати нерівність ресурсів і змінювати правила гри.
Серед пріоритетних цілей Deep Strike – військові арсенали рф, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтопереробна та паливно-енергетична інфраструктури противника. Але для їхнього ураження недостатньо лише натискати кнопку, зауважують бійці.
– Потрібно розуміти техніку, допомагати з підготовкою, бути готовим виконувати різні завдання. Хоча починав я якраз із найпростішого – з команди натиснути одну кнопку. Така була моя перша робота з великими далекобійними безпілотниками, – згадує Екшн. – Але я навчався, набував нових навичок й урешті став пілотом.
– Тут немає такого, що ти прийшов, навчився закручувати один ґвинт – і все життя тільки це й робиш, – додає Ем. – Окрім бойових екіпажів, є розвідка, планування, логістика, діловодство, взаємодія з виробниками.
«Хочете до нас – качайте спину!»
До підрозділу безпілотних систем, кажуть хлопці, можна потрапити, навіть якщо людина ніколи не служила, не керувала дронами й не має технічної освіти.
– Я сам колись таким був, – зізнається Ем. – Не мав ні військового досвіду, ні мінімальної підготовки. Але всього тут навчили: основ тактичної медицини, поводження зі зброєю, тактики. Потім ти, залежно від того, чим хочеш займатися, проходиш спеціалізоване навчання. Головне – бажання.
– Але якщо ви вже працювали з технікою, двигунами, електронікою, інструментами – це величезний плюс. Якщо керували безпілотниками в сільському господарстві чи займалися авіамоделюванням – теж супер, – додає Екшн. – Та навіть якщо нічого такого не було, цього можна навчитися. Набагато гірше, коли приходить людина з великим досвідом і вважає, що вже все знає і не потребує нових навичок. Нам потрібні ті, хто хоче вчитися, розвиватися, працювати разом. А знання англійської хоч і не обов’язкове, але буде великою перевагою. Бо багато програмного забезпечення англійською, є іноземні партнери, документація, технічна інформація.
Тим, хто також приглядається до служби з безпілотними системами, бійці радять:
– Качайте спину, хлопці. Серйозно: качайте спину. Доведеться багато носити. Навіть бронежилет вагою 10 – 12 кілограмів – це відчутне навантаження. Особливо, коли він на тобі багато годин. А є ще обладнання, техніка й усе інше, із чим потрібно працювати. Не треба бути професійним спортсменом чи встановлювати рекорди. Але базова фізична підготовка обов’язкова. Бігайте, відтискайтеся, присідайте. Від фізичної готовності залежить безпека навіть усієї групи.
Бійця тут поважають
Про свій типовий день на службі хлопці розповідають: у них нема такого графіка, що працюєш, умовно, з 9-ї до 18-ї. Є бойові групи, є розвідка, зв?язок, забезпечення. Робота не повторюється щодня за одним сценарієм. Постійно виникають нові ситуації, і треба знайти для них рішення.
– Але армії точно не треба боятися, – каже Ем. – Мені здається, найбільший страх виникає саме через незнання. Коли дивишся на все збоку, уявляєш собі найгірші сценарії. А коли вже перебуваєш усередині колективу, розумієш, як усе організовано, тоді стає психологічно простіше.
– Я розумію людей, які вагаються. У них багато запитань: куди потраплю? Чим займатимуся? Як довго служитиму? Що буде далі? – погоджується Екшн. – Але, замість боятися, розпитайте в рекрутера те, що вас турбує. Навіть якщо запитання здається незручним чи дурним. Бо коли людина приходить із хибними очікуваннями – це потім може впливати і на неї, і на роботу всієї команди.
Хочете і ви завдавати росії «далекобійних санкцій»? Тоді почніть із заповнення анкети. Але заповнення не означає автоматичний відбір на службу. Спочатку з кандидатом зв’язується рекрутер, з’ясовує ваш досвід, навички, умови служби, ваші побажання щодо майбутньої посади, відповідає на всі запитання, які вас цікавлять. Наступний етап – спілкування з потенційним командиром. Для людей, які раніше не служили, передбачена базова загальновійськова підготовка. Для чинних військовослужбовців можливість і процедура переведення залежать від конкретної ситуації.
– Коли ми вже домовилися про моє долучення в підрозділ, я попросив приблизно два тижні, щоб завершити цивільні справи. І мені пішли назустріч, – згадує Ем. – Тобто я знав, куди йду, і після прибуття не зіткнувся з тими неприємними сюрпризами, яких побоюються багато людей.
– Рішення про службу дуже важливе, – погоджується Екшн. – Тому запитуйте все, що вас непокоїть. Немає дурних запитань, якщо вони справді для вас важливі.
Підсумовуючи, обоє бійців наголошують: ваш попередній досвід має значення, але вирішальними залишаються мотивація, здатність навчатися й готовність працювати разом!
Хочете дізнатися більше – читайте, оцінюйте, запитуйте про 1 Окремий центр БпС СБС на їхньому сайті та в соцмережах.

Поліна Костюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.





