Минула 1399 доба героїчного спротиву українського народу повномасштабному вторгненню з боку рф.
У ніч на 23 грудня (з 18:00 22 грудня) противник завдав комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування.
Загалом радіотехнічними військами Повітряних Сил виявлено та здійснено супровід 673 засобів повітряного нападу – 38 ракет та 635 БпЛА різних типів.
За попередніми даними, станом на 11.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 621 повітряну ціль:
- 587 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера (безпілотників інших типів);
- 34 крилаті ракети Х-101, Іскандер-К.
Зафіксовано влучання ракет та 39 ударних БпЛА на 21 локації, падіння збитих (уламки) – на 8 локаціях. Крім того, три аеробалістичні ракети не досягли цілей (місця падіння уточнюються).
- У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що переважну більшість ворожих крилатих ракет під час атаки рф у ніч на 23 грудня перехопили льотчики винищувачів F-16. Ракети до систем ППО та класу "повітря-повітря" від партнерів надходять не в тій кількості, яка потрібна Україні для протистояння агресії рф.
«Ви бачите надзвичайно велику ефективність роботи ППО, тому що "Кинджали", хоч не перехоплені "Петріотом", але цілей своїх не досягли. Із 35 крилатих ракет 34 було збито, в основному літаками F-16 ці ракети були перехоплені, за що ми дякуємо нашим доблесним пілотам», - сказав начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
Він наголосив, що ракети – як авіаційні, класу "повітря-повітря", так і ракети, які до систем протиповітряної оборони, – це доволі дефіцитний товар для ПС ЗСУ на сьогоднішній день.
«Наголошують на цьому усі: і льотчики в своїх інтерв'ю говорять, і вище військове керівництво. Президент України, зокрема, наголошував партнерам на необхідності (буквально нещодавно про це говорив) посилення ППО як самими комплексами, так і ракетами. Тому що деякі комплекси стоять взагалі без ракет», – зазначив речник ПС.
- За інформацією Генерального штабу, ситуація на лінії зіткнення залишається напруженою.
Від початку доби на фронті відбулося 67 бойових зіткнень.
Станом на ранок 23 грудня загальні втрати загарбників склали:
- особового складу – близько 1 199 280 (+1 420) осіб
- танків – 11 446 (+8) од.
- бойових броньованих машин – 23 792 (+20) од.
- артилерійських систем – 35 331 (+23) од.
- РСЗВ – 1 576 (+1) од.
- засоби ППО – 1 263 (+0) од.
- літаків – 434 (+2) од. (підтверджено втрати у попередній період)
- гелікоптерів – 347 (+0) од.
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 93 166 (+453) од.
- крилаті ракети– 4 073 (+0) од.
- кораблі / катери – 28 (+0) од.
- підводні човни – 2 (+0) од.
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70 966 (+113) од.
- спеціальна техніка – 4 029 (+0) од.
Генштаб повідомляє, що українські воїни відійшли із Сіверська.
«В районі Сіверська тривають важкі бої. Російські окупанти мають відчутну перевагу в живій силі та техніці і попри суттєві втрати продовжують активні наступальні дії. З метою збереження життів наших воїнів та боєздатності підрозділів українські захисники відійшли з населеного пункту».
У Генштабі повідомили, що росіяни змогли просунутися через значну чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами у складних погодних умовах.
У відомстві зазначають, що Сіверськ залишається під вогневим контролем українських військ.
«Окупантам, які перебувають у місті, завдається ураження, перерізається їхня логістика. Здійснюється блокування підрозділів противника з метою недопущення їхнього подальшого просування».
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ:
Президент Володимир Зеленський заслухав детальну доповідь секретаря РНБО Рустема Умєрова та начальника Генерального штабу Збройних сил України Андрія Гнатова за результатами зустрічей з американською командою.
«Детальна доповідь Рустема Умєрова та Андрія Гнатова за результатами зустрічей з американською командою. Продуктивно попрацювали з представниками президента Трампа».
За словами глави держави, за результатами зустрічей підготовлені драфти кількох документів. Зокрема, є документи щодо гарантій безпеки для України, щодо відновлення та щодо базової рамки для закінчення цієї війни.
«Пункти на сьогодні зафіксовані так, щоб це відповідало завданню реального закінчення війни та необхідності не допустити третього російського вторгнення. Кожен раунд перемовин і зустрічей додає забезпеченості українським інтересам, і саме так конструктивно ми продовжимо цю роботу», - зазначив президент.
Він подякував також європейським партнерам за підтримку та координацію.
«Чекаємо на продовження діалогу з Америкою. І важливо, щоб дипломатія завжди йшла пліч-о-пліч із необхідним тиском на росію та необхідною підтримкою для України. Кожен російський удар по Україні та інтенсивні російські штурми на фронті доводять, що налаштованість України на завершення війни значно перевершує російську, і це треба виправити посиленням тиску світу на агресора».
- Володимир Зеленський звернувся до голови Верховної Ради, уряду та представників громадянського суспільства з проханням підготувати пропозиції щодо перегляду підходів до визначення святкових і пам'ятних днів у календарі.
Глава держави повідомив, що обговорив це питання з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком і попросив його разом із депутатами, урядовцями та представниками громадянського суспільства напрацювати нові, "логічні й справедливі" підходи до святкових дат.
«Бувають погані календарні співпадіння – і війна внесла багато таких змін. Коли дні трагедій припадають на дні професійних свят. Або коли в один день із радянських часів і перших років незалежності – кілька зовсім різних професійних днів. Все це варто впорядкувати.
Дякуємо всім, хто допомагатиме. Як справжнє Різдво було сприйняте легко – на 25 грудня, – так само інші дати мають бути справедливими та коректними. Дякую всім, хто працює на нашу державу та людей».
- Центральна виборча комісія вперше за час повномасштабного вторгнення відновила роботу Державного реєстру виборців. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія.
«Сьогодні, вперше за час повномасштабного вторгнення, постановою ЦВК було відновлено роботу "Державного реєстру виборців».
За словами Арахамії, це фактично відкриває шлях до поновлення взаємодії ЦВК з громадянами, органами влади в частині роботи з реєстром і як наслідок – його актуалізації.
Політик нагадав, що оновлення реєстру виборців – одна з базових умов проведення будь-яких виборів.
«Війна сильно вплинула на демографічні показники і це має бути відображено в реєстрі. Роботи в цьому напрямку предостатньо».
- Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що спеціальний закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово.
Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час війни. Очолить групу перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко. Також до її складу увійдуть представники всіх фракцій і депутатських груп, громадянського суспільства та Центральної виборчої комісії.
За словами голови ВР, завдання групи - напрацювати документ, який дозволить провести "безпечні демократичні вибори", результатам яких довірятимуть в Україні та за кордоном.
«Це фахова робоча група, яка напрацює той документ, який дасть можливість провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори, до яких буде довіра в усьому світі».
Також він зазначив, що робоча група опрацьовуватиме всі нюанси застосування Виборчого кодексу з урахуванням війни. Стефанчук наголосив, що за підсумками роботи планують запропонувати окремий закон, який застосують одноразово - для проведення цих виборів.
- Уряд звернувся до НКРЕКП про відтермінування запланованих тарифних змін на воду для населення. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.
«Наша позиція чітка: в умовах війни люди не повинні відчувати додаткового фінансового тиску».
Разом з тим, за словами Свириденко, потрібно знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, водоканалів, як не мають втрачати і заходити в борги.
«Наступний крок — уряд разом з НКРЕКП напрацюють спільне рішення».
- Україна піднялася на 14 позицій у світовому рейтингу зі штучного інтелекту. Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Government AI Readiness Index 2025 від Oxford Insights — один з головних звітів у галузі розвитку штучного інтелекту. Попри війну, Україна зробила великий стрибок та піднялася аж на 14 позицій».
За словами Федорова, ми посіли 40-ве місце зі 195 країн та опинилися серед лідерів з розвитку ШІ в Східній Європі. За деякими критеріями Україна опинилася серед світових лідерів:
- 99,63% — рекордний показник цифровізації державних сервісів;
- 92,25% — відповідність законодавства міжнародним стандартам.
«Рік тому ми сформували місію для України у сфері ШІ — до 2030-го увійти в топ-3 країни за рівнем упровадження та розвитку штучного інтелекту».
«Незабаром — ще більше амбітних результатів. До кінця року презентуємо АІ-асистентів у проєктах екосистеми Дії. А згодом — представимо Стратегію розвитку ШІ до 2030 року, запустимо AI-асистента в застосунку Дія та представимо національну мовну модель».
СИТУАЦІЯ В РОСІЇ:
- Проблемою номер один для росіян залишається інфляція. У традиційному передноворічному опитуванні «Левада-центру» про головні події поточного року максимальна кількість відповідей (34%) на питання про найважливішу подію року набрала відповідь «зростання цін, тарифів ЖКГ, ПДВ, утильзбору».
За популярністю воно обійшло зустріч путіна з Дональдом Трампом на Алясці (29%), атаки безпілотників на міста та підприємства (28%), а також відключення мобільного інтернету та блокування месенджерів (25%).
Зустріч путіна з Трампом мала не лише символічне значення — прорив ізоляції з боку західних країн, а й обіцяла надію на закінчення війни. Однак для росіян важливішими виявилися комунальні тарифи (вони зросли на 11,9%), скасування пільг з утильзбору та інфляція в цілому.
У поєднанні з іншими економічними проблемами інфляція майже завжди входить до п'ятірки головних подій року. У 2020 р. все затьмарила пандемія (39%), а «зростання цін, безробіття, падіння зарплат, економічна криза» було на третьому місці (8%). У 2021 р. інфляція не увійшла до топ-5, у 2022 р. з 26% повернулася на п'яту сходинку (війну, мобілізацію, анексію чотирьох областей України та коронавірус люди визнали важливішими), а наступного року разом з обвалом рубля стала подією року (38%).
У схожому опитуванні фонду «Громадська думка» (ФОМ) на першому місці війна (11%), на другому ініційовані Трампом мирні переговори, а «зростання цін і тарифів» разом із безліччю інших варіантів (серед них підвищення податків, зборів) набрало 1%.
- Російський бюджет третій рік поспіль втрачає доходи від експорту газу в міру того, як постачання «Газпрому» до Європи оновлюють мінімуми за півстоліття, а трубопровід до Китаю навіть після запуску на повну потужність не може компенсувати втрачений виторг.
За січень–листопад федеральна скарбниця отримала 420 млрд рублів експортних мит на газ, а до кінця року отримає близько 470 млрд рублів, пише Reuters із посиланням на дані Мінфіну та власні розрахунки.
Порівняно з минулим роком доходи від експорту газу стали меншими на 4%, або 20 млрд рублів, якщо порівнювати з 2023-м — 17%, або 96 млрд рублів, а їхній підсумковий обсяг може стати мінімальним кризи пандемії-2020, випливає з даних Мінфіну.
- У росії до 2035 року планується побудувати 2062 нових цивільних судна, проте майже для 1500 з них фінансування досі не визначено. Така інформація випливає з актуалізованого урядом перспективного плану цивільного суднобудування.
Загалом влада готова виділити з бюджету 1,14 трлн руб. на будівництво 593 суден. Однак цієї суми не вистачить на їх випуск: 1,87 трлн руб. з власних коштів повинні вкласти компанії-замовники, а ще 290 млрд руб. надійдуть через лізингові програми. На цей час укладено контракти на будівництво 358 суден, 79 контрактів поки не підтверджені замовниками, а ще 71 — вже виконано.
Зокрема, план російського уряду передбачає будівництво 115 суден льодового класу для Північного морського шляху. П'ять із них на цей час будуються.
МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Європу продовжити підтримку Україну, попередивши, що в протилежному разі континент постане перед серйозними безпековими викликами.
За словами генсека НАТО, щоб запобігти спробам путіна напасти на члена Альянсу, Україна повинна залишатися сильною.
Він також наголосив на необхідності збільшення витрат на оборону членами НАТО відповідно до зобов'язань, узгоджених на саміті альянсу в Гаазі в червні.
«Якщо ми зробимо ці дві речі, ми будемо достатньо сильними, щоб захистити себе, і путін ніколи не спробує (напасти на НАТО)».
Рютте також сказав, що переозброєння Європи має відбутися швидко, додавши, що за різними розвідувальними оцінками безпекова ситуація може загостритись уже у 2027 році.
Крім того, Рютте вказав на військові витрати росії як доказ загрози, яку становить путін, сказавши, що Москва зараз виділяє понад 40% свого державного бюджету на оборону.
Він додав, що війна в Україні продемонструвала готовність путіна прийняти великі втрати, посилаючись на оцінки, згідно з якими близько 1,1 мільйона російських солдатів було вбито або поранено.
- Франція надасть Повітряним силам ЗСУ комплекси протиповітряної оборони SAMP/T NG. Про це повідомляє French Aid to Ukraine.
«У 2026 році Франція поставить українським Повітряним силам неназвану кількість систем SAMP/T NG. SAMP/T NG стане найпотужнішою системою протиповітряної оборони в Україні. З Різдвом Христовим!»
Зазначається, що компанія-виробник Thales підтвердила введення в експлуатацію системи SAMP/T NG у Франції та Італії, а перші поставки заплановано на 2026 рік. Це означає, що перші системи SAMP/T NG будуть поставлені в Україну в тому ж році.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
