Чому болить голова і чим, окрім таблеток, себе лікувати
Як часто ви потерпаєте від головного болю? А скільки з вас, аби покращити самопочуття, мусять приймати пігулки? Можливо, поради лікаря-реабілітолога Івана Сергійчука стануть вам у пригоді.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
– Іване Михайловичу, від чого взагалі може боліти голова?
– Насправді науковці встановили настільки багато видів головного болю, що для того, аби розібратися з кожним різновидом, довелось би витратити не одну годину. Але найчастіше люди стикаються з п’ятьма типами головного болю. А ті, своєю чергою, поділяються на дві групи – первинний, який виникає сам собою, і вторинний – з’являється як симптом або ознака іншого, основного захворювання.
– Який із цих двох груп поширеніший?
– Первинний. Причому майже 90 відсотків усіх його випадків припадають на головний біль напруги. Він не є різким, а більше схожий на тиск, який відчувається так, ніби голову обв’язали чимось тугим. Не раз можна почути від пацієнтів: «Весь день голова, як у лещатах затиснута». Характерною ознакою цього типу болю є те, що він починається поступово, але може тривати від кількох годин до кількох днів і навіть, якщо нічим його не лікувати, – до тижня. Тобто він дуже виснажує людину.
– Хто в зоні найбільшого ризику?
– Насправді від такого виду болю не застрахований ніхто. Це проблема, з якою стикаються багато людей, не залежно від віку, статі, сфери діяльності чи способу життя. А від одного до трьох відсотків людей скаржаться на хронічний перебіг захворювання.
– Наскільки небезпечно, що патологія стає хронічною?
– Серйозних ризиків для здоров’я патологія не представляє. Але істотно погіршує якість життя і знижує працездатність. Особливу небезпеку вона несе людям тих професій, де потрібна концентрація уваги: водії, лікарі, науковці, робітники, які мають справу зі складним обладнанням чи небезпечним виробництвом.
– Від чого той біль узагалі виникає?
– Тут варто виділити дві групи причин: психоемоційні та фізіологічні. До першої слід віднести стрес, хвилювання, сильний сплеск емоцій, психічне перенавантаження. До другої групи належать напруженість м’язів шиї та голови, тривале статичне положення тіла (наприклад, у стоматологів, водіїв тощо).
– Що б ви порадили для усунення болю?
– Насамперед треба з’ясувати, чи то в людини не мігрень або інші захворювання, які мають симптоми, схожі до головного болю напруги.
– А може людина самостійно це визначити?
– Краще, звичайно, звернутися до спеціаліста. Але, як показує практика, під час нападу мігрені біль сильний, пульсуючий, посилюється при звичайній фізичній активності, може навіть супроводжуватися нудотою. Натомість головний біль напруги має інші симптоми. Він розвивається з обох боків голови, є тупим або має помірну інтенсивність і не посилюється, коли ви нагинаєтеся чи даєте тілу помірні фізичні навантаження.
– У якій ділянці голови біль найчастіше відчувається?
– Переважно в лобній. Але зрідка може локалізуватися і в тім’яній, і в потиличній ділянках голови. Також хочу наголосити, що головний біль напруги має ряд неспецифічних ознак. Наприклад, у хворого можуть спостерігатися загальна стомлюваність, безсоння, підвищена дратівливість, прискорене серцебиття. Іноді пацієнти скаржаться на погіршення пам’яті, апетиту, депресивний стан.
– І як цьому всьому зарадити?
– Підхід до вирішення проблеми повинен бути комплексним. Тобто включати комбінацію медикаментів (нестероїдні протизапальні препарати, заспокійливі, вітаміни типу В), фізіотерапію та корекцію способу життя. Ефективним доповненням для зменшення та зняття больових проявів стануть мануальна терапія, масаж, кінезотерапія, покращення постави.
– Скільки часу може зайняти лікування?
– Курс прийому медикаментів триває зазвичай не менше від двох місяців. Саме за цей час вдається знизити рівень тривожності й емоційного напруження в пацієнта, поліпшити його сон, покращити настрій. Але лікар, оцінюючи результати терапії, може вносити корективи і щодо прийому препаратів, і щодо тривалості лікування загалом.
– Навіть після цих двох місяців і покращення самопочуття людина все одно повинна усунути, наскільки це можливо, ті причини, які викликали в неї біль?
– Звичайно. А інакше біль повернеться, і знову доведеться приймати пігулки. Важливо не просто прислухатися до фахівців, а й виконувати всі їхні рекомендації. Також необхідно по завершенні лікування зберігати баланс між роботою і відпочинком, що є ключем до підтримки гарного самопочуття. Не забуваймо і про повноцінний сон, регулярні, але помірні (!) фізичні навантаження, щоденне перебування на свіжому повітрі, особливо перед сном, відмову від шкідливих звичок. Навіть хороша атмосфера на роботі, вдома, у стосунках із рідними є чудовим помічником для уникнення приступів головного болю напруги. Тож пам’ятайте про це і дбайте про своє здоров’я. Бо воно у вас – одне й безцінне.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.