Завдяки Харківському пресклубові журналісти з усіх куточків України мають можливість відвідати різні громади, побачити, як вони розвиваються, підтримують переселенців, допомагають фронту. Нещодавно побували на Черкащині. Голова Тальнівської територіальної громади Василь Сідько розповів про власні напрацювання.
На базар пенсіонери їдуть безкоштовно
У Тальнівській територіальній громаді намагаються розвиватися в різних напрямках: донатять на фронт, підтримують переселенців, відновлюють історичні пам’ятки, вчаться утилізовувати сміття та розвивати зелену енергетику. Василь Петрович зазначив, що у процесі децентралізації до громади увійшло 43 населених пункти. Щоб зменшити навантаження на місцевий бюджет, тут прийняли цікаве рішення: замість старост у кожному селі запровадити посаду адміністратора, який надає необхідні консультації, довідки, а от щоб їх завірити мокрою печаткою, треба їхати до старости, яких є лише троє на всю громаду. Це дозволило суттєво зекономити на заробітній платі, бо якщо старости отримують в межах 20 тисяч гривень, то адміністратори – приблизно десять. Довелося від присутніх журналістів почути думку, що нема старости – нема порядку. Однак Василь Петрович готовий посперечатися і переконати, що адміністратори прекрасно справляються зі своїми повноваженнями і нарікань від людей нема. У громаді проживає 1400 переселенців. Хтось мешкає в соціальному житлі, хтось знімає приватне. Завдяки іноземним інвестиціям планують зводити житло зі смартквартир (одна – вісім квадратних метрів) для внутрішньо переміщених осіб в одному із сіл громади.
– Завдяки релокованому бізнесу нам вдалося вирішити проблему пасажирських перевезень, – зауважив Василь Петрович та запросив до розмови Андрія Роженка, який переїхав сюди з міста Костянтинівка Донецької області.
Він розповів, що з 2001 року займається транспортними перевезеннями. Коли почалося повномасштабне вторгнення, сюди з родиною виїхав один з його водіїв, який помітив проблему з маршрутками та запропонував шефові приїжджати.
– Ми вивезли десь 15 автобусів, зараз у мене працює дев’ять водіїв, – розповідає Андрій Юрійович. – Важко з кадрами, бо багато чоловіків пішли воювати. Я маю міські маршрутки, а також автобуси, які три рази в тиждень їздять у найвіддаленіші точки громади, таким чином об’єднуючи двадцять сіл у восьми різних напрямках. У четвер в Тальному базар, то пенсіонери у цей день з 10 до 14 їздять безкоштовно містом. Збережено пільги для перевезень соціально незахищених верств населення.
Тут можна перейняти досвід цієї громади. Адже, щоб визначити кількість пільговиків, працівники міськради сідали в маршрутку, їздили деякий час вулицями, фіксували пасажиропотік і таким чином визначали приблизну реальну цифру пільговиків.
Василь Сідько зауважив, що завжди знаходять можливості підтримати ЗСУ. З початку 2024 року виділили для допомоги військовим 12 мільйонів гривень.
– Але робимо це адресно. Якщо отримали лист-звернення від командира будь-якої військової частини, то стараємося придбати їм необхідне обладнання в межах 500 тисяч гривень, – пояснює чиновник.
Лікарі їдуть до людей
Сподобалася позиція влади і щодо сільської медицини. У кожному населеному пункті зберегли ФАП чи амбулаторію. Навіть якщо населення там небагато, все одно є медик, хоч і не на повну ставку працює. Звичайно, це зручно для людей, особливо, старшого віку. Тут практикують виїзди групи лікарів раз у місяць згідно графіку. Тоді можна прийти на консультацію до терапевта, гінеколога, зробити кардіограму. Для більшої мобільності сільських медиків за кошти з міського бюджету придбали два скутери фельдшерам, щоб легше було дістатися на виклик. Чомусь на Волині про такі добрі справи не доводилося чути. Зате під час травневого престуру разом з Харківським пресклубом на території Торчинської громади почули від селищного голови Юрія Кревського, що у них в 22 селах зачинені всі фельдшерсько-акушерські пункти. Так, їхня громада значно менша за Тальнівську, але й тут подбали про оптимізацію. На 22 села шість старост, які по черзі виїжджають у свої округи. А от чому така плачевна ситуація з медициною? Очільник громади пояснює, що значна кількість послуг там обмежена законодавчо, нема потрібного лабораторного обладнання. Всі ставки робляться на місцеву Торчинську районну лікарню. Ще є амбулаторія в селі Білостік. І хоч всі довколишні села знаходяться в радіусі не більше 15 кілометрів від центру громади, люди все одно нарікають, що нема у селі медика. Місцева влада ніби й хотіла чимось допомогти та запровадила соціальний транспорт, який безкоштовно у певні дні довозив до районної лікарні. Але нині через проблеми перевізників з водіями, яких мобілізували, їздити нема кому. Цей соціальний проєкт закрився.
На жаль, у багатьох селах на Волині є аналогічна проблема із закриттям фапів, тож було б дуже добре, якби місцева влада організувала виїзди лікарів у кожне село, як у їхніх колег на Черкащині.
Руслана СУЛІК
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
