Цього року завдяки реформі церковного календаря ми вшановували пам’ять великомучениці Катерини 24 листопада. Але від перенесення дати жодним чином не змінюється сама сутність свята.
І в чому вона полягає – нам розповість кандидат наук, викладач Львівської православної богословської академії протоієрей Іван Голуб, - йдеться в газеті «Твій вибір».
– Отче Іване, ті святі, яких ми вшановуємо, – це переважно люди реальні, які ревно служили Богові та людям. Як складалася доля святої Катерини, перш ніж її канонізувала Церква?
– Великомучениця жила 700 років тому у тодішній столиці Єгипту, Александрії. Місто, до речі, існує дотепер і є другим у країні за величиною та економічним впливом, адже це величезний порт на березі моря. Батько Катерини був управителем Александрії. Тож дівчинка була не лише дуже красивою, а й високоосвіченою.
– Тобто вона, умовно кажучи, була дочкою мера столиці!
– Так. І, зважаючи на красу та розум дівчини, юнаки зі знатних родин Риму (бо Єгипет був частиною Римської імперії) мріяли про шлюб із такою нареченою. Але Катерині ніхто з юнаків не був милий. Свої відмови дівчина пояснила батькам просто: її обранцем може стати тільки той, який буде ще впливовішим, ніж вона, заможнішим, розумнішим, красивішим.
– І як на це зреагували батьки?
– Її матір була таємною християнкою (бо ця релігія була заборонена в тодішній язичницькій імперії). Вона відвела дочку до свого духівника, щоб спитати поради. Святий старець, який самітником жив у печері за містом, сказав, що такий наречений існує – це Син Божий Ісус Христос. Він подарував 17-річній дівчині ікону Богородиці з Немовлям Христом і благословив неустанно молитися до цього святого образа, щоб побачити обличчя Христа. Проте всю ніч, скільки дівчина молилася, маленький Ісус був повернутий до неї спиною. Катерина розповіла про це старцю. Той порадив прийняти хрещення, помазатися і навіть провів їй ці святі таїнства. І після цього святій Катерині вві сні об’явилася Богоматір із Немовлям, а маленький Ісус простягнув Катерині перстень – як символ їхніх духовних заручин.
– То ось чому цю святу ще називають Христовою нареченою. А з яких причин вона значиться як великомучениця?
– Із цим пов’язаний іще один переказ про життя святої. У період великих язичницьких святкувань до Александрії прибув сам Римський імператор. За тодішньою традицією, богам робилися жертвоприношення. І не лише тварин, а й християн, які навіть після катувань не хотіли зректися своєї віри, забороненої тодішньою владою. Охрещена Катерина, будучи дочкою управителя Александрії, звернулася до імператора з проханням помилувати нещасних, бо, мовляв, вона і сама християнка.
– Тобто 17-річна дівчина посміла висловити імператору протест щодо його вчинків?!
– Так. У відповідь правитель вирішив переконати дівчину в хибності її християнського вірування. Для цього наказав скликати п’ятдесят найвідоміших мудреців того часу – волхвів, аби вони, кажучи сучасною мовою, провели Катерині «політінформацію». Але в результаті дівчина переконала волхвів у протилежному і, як описують перекази, Христос увійшов у серця мудреців.
– Цим самим дівчина похитнула фундамент, на якому трималася влада імператора. І що ж він зробив у відповідь?
– Волхвів наказав стратити шляхом спалення, а Катерину вирішив спокусити грішми та владою. Втім дівчина від усього відмовилася. За таке «зухвальство» опинилася в суді. Потім була піддана жахливим тортурам. А коли й після цього не зреклася християнської віри – суд оголосив їй вердикт: смертну кару.
– Тобто дівчина свідомо пішла на мученицьку смерть в ім’я ідеї – віри Христової?
– За переказами, святу Катерину мали колесувати. Та коли вона, помолившись, підійшла, сповнена спокою, до знаряддя тортур, Ангел3 Господній розбив те смертоносне колесо. Побачивши це чудо, дружина імператора, Августа, і воєвода Порфирій із двома сотнями вояків теж визнали віру Христову. За це й вони були привселюдно страчені. Після цього імператор знову запропонував 17-річній засудженій зректися віри і натомість отримати життя, наповнене владою та грішми. Та Катерина лишилася непохитною і сама поклала голову під меч ката. Останнє, що робила вона у своєму земному житті, – молилася, зокрема й за своїх катів.
– Чи збереглися до наших днів мощі святої?
– Так, на Синайській горі в Єгипті є монастир, названий на честь великомучениці. Там зберігаються голова святої Катерини, покрита золотим вінцем, і ліва рука, прикрашена дорогоцінними перснями . В церковних піснеспівах звучить: «Радуйся, преславна мученице Катерино, на горі Синай, де Мойсей бачив неопалиму купину». А сам монастир, як один із найдревніших у світі чинних християнських обителей, внесений до світової спадщини ЮНЕСКО.
– Знаєте, отче, хоча свята Катерина жила 700 років тому, але вона пройшла шлях, який чимось нагадує наш нинішній: українці страждають, зазнають тортур, але не здаються.
– У наш час, коли людство занурюється в безодню гріха, ми мусимо шукати допомоги у святих Божих. Коли зло спокушає нас, ми не повинні піддаватися. І, подібно до великомучениці Катерини, маємо вірити, що Господь нам допоможе. Свята Катерина теж могла би обрати легший шлях – скоритися імператору, жити в достатку, а молитися, ховаючись від усіх. Але Біблія каже: «Де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Матвія 6:21). І своїм найдорожчим скарбом ця 17-річна дівчина обрала служіння Богові…
– А всіх, хто хотів би ще більше дізнаватися про силу віри та Божу підтримку, запрошую передплатити газету «ДУХОВНІСТЬ. Як жити довго у здоров’ї та щасті». Щомісяця ви будете отримувати тексти молитов, які допомагають долати надважкі випробування, відповіді священнослужителів на запитання читачів, а також неймовірні розповіді людей про їхні зцілення та дива Господні.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Прохання до святої Катерини
Свята Катерино, діво і Великомученице, істинна Христова наречена! Молимо, благодатну тебе, що Христа прийняла у серце своє. Бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, ти до віри істинної їх направила.
Тіло своє на муки великі віддавши за любов до Бога, ти, як діва непохитна, неподолана була. В нагороду за муки небесних осель сподобилася ти й вічною славою втішаєшся. В надії на неї, Великомученице, подвигом твоїм і нас стверди.
І з тобою в небесній оселі восхвалимо Господа і Владику нашого Ісуса Христа з Отцем і Святим Духом та прославимо навіки-віків. Амінь.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
