Попри військову агресію росії, батьки намагаються максимально зберегти нормальне дитинство своїх дітей, аби вони могли всебічно розвиватися, отримувати освіту та спілкуватися з однолітками.
Звісно, все не може бути таким, як до війни: повітряні тривоги та відключення світла обмежують наші можливості, проте українці пристосовуються і до цих жорстких реалій.
За даними ООН, з України з початку повномасштабного вторгнення Росії виїхало понад 8 мільйонів людей. Здебільшого це мами з дітьми, які знайшли прихисток за кордоном. Та серед тих, хто залишився, теж мільйони людей стали внутрішніми переселенцями, що рятувалися від бойових дій, обстрілів та окупації.
Таким чином, батькам необхідно було знайти можливість влаштувати дітей у нові школи та дитячі садочки. При цьому навчання в Україні зараз проходить як очно, так і дистанційно через безпекову ситуацію.
Навчання у складних реаліях
На початку повномасштабної війни було важко продовжити так різко обірване навчання, адже як сім’ї з дітьми, так і педагоги масово виїжджали з небезпечних місць і були стурбовані питанням виживання, а не освіти. Але з новим навчальним роком освітній процес був налагоджений.
За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, наразі майже 70 відсотків українських шкіл працюють в очному або змішаному форматах – тобто або учні відвідують уроки, або частина з них перебуває на навчанні онлайн. Дистанційна форма освіти передбачена для шкіл, які не мають відповідних укриттів, та учнів, батьки яких не мають бажання водити дітей до школи з міркувань безпеки.
Міністр Шкарлет підкреслив, що в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській та Херсонській областях шкільне навчання відбувається виключно в онлайн режимі.
При цьому, за словами першого заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка, від початку навчального року зросла кількість дітей, які виїхали на навчання за кордон через терористичні атаки.
"Станом на сьогодні 503 тисячі дітей знаходяться ще за територією України. Це трохи більше, ніж на початку навчального року. Така ситуація з терористичними атаками змушує українців до постійного переїзду", - сказав Вітренко.
Ситуацію з навчанням дуже ускладнюють постійні відключення світла. Для багатьох шкіл, які працюють очно, змістили час проведення уроків для обох змін: навчання має тривати з 8:30 чи 9 до 16 години.
А ось онлайн-уроки проводити набагато складніше, адже у вчителів та учнів можуть не співпадати графіки відключень світла. Тому освітяни виходять з даної ситуації, як можуть.
За словами заступниці директора департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти Олени Святенко, в умовах дистанційного навчання вчителі можуть використовувати як синхронний, так і асинхронний режим.
"Синхронний – це коли в режимі реального часу відбувається урок, наприклад, в режимі зум-конференції. Але мають змогу робити і асинхронний режим: відповідно до положення про дистанційне навчання, синхронний режим має бути в обсязі не менше 30 відсотків. Все решта може бути в асинхронному режимі", - сказала вона.
Святенко пояснила, як відбувається навчання в асинхронному режимі: вчитель має можливість наповнити навчальним контентом віртуальну папку свого навчального предмета, яка розміщена на сайті чи платформі закладу освіти.
"І коли буде можливість у дитини долучитись, вони можуть відкрити папку з навчальними матеріалами і побачити відеолекції, навчальні відео, самостійні роботи, конспекти – все те, що було створено вчителем", - зазначила вона.
Поради психологів
Експерти з дитячого розвитку та психологи наголошують на тому, що розвиток дітей має бути повноцінним і не зупинятися через війну.
Психолог, експертка з якості психотерапевтичних послуг у Фонді ООН у галузі народонаселення (UNFPA) Марта Пивоваренко зазначила, що зміни у підходах до навчання та розвитку дітей розпочались не в зв’язку із війною, а раніше - у 2020 році через ковідні обмеження.
"Діти перейшли у онлайн і їм сильно бракує живого контакту. Зараз у сфері інклюзії стоять великі виклики - багато випадків "хибного аутизму" пов’язані із різким скороченням доступу дітей та підлітків до природи, повітря, дітей-інших однолітків, з якими контактувати у різноманітні способи. Війна лише загострила тенденції - діти та підлітки втратили частину соціального оточення, кола спілкування, друзів і середовища секцій чи інших форм дозвілля", - сказала психолог агенції УНІАН.
Пивоваренко радить батькам дбати про збагачення дітей не лише словесною інформацією, але і надавати більше доступу до сенсорної інформації - їздити, бігати з дітьми, робити побутові справи разом, щодня гуляти на свіжому повітрі.
"І якщо немає доступу до всіх друзів, робити зустрічі принаймні із одним-двома на регулярній основі, дарувати дитині відчуття "безумовної любові" і бути більш поблажливими у періоди стресу. Реагувати на різкі зміни поведінки – розуміючи що доступ до психотравмуючої інформації для дітей різко зріс, а це може в майбутньому вплинути на їх розвиток", - зазначила вона.
Як розповіла психолог Анна Нікольська, основні дитячі потреби не зазнали великих змін під час повномасштабної війни - змінилися можливості для їх задоволення.
"У дитини закладено величезний фізіологічний та психологічний потенціал, для того, щоб рости і розвиватися психологічно, інтелектуально, фізично та соціально. Коли зникають можливості для розвитку і самореалізації, нема де використати цей потенціал, дитина може стати схильною до небезпечної та саморуйнівної поведінки або може стати пасивною чи навіть захворіти", - сказала психолог.
Нікольська наголосила, що російські загарбники хочуть забрати у наших дітей не тільки дитинство, а і шанс на повноцінний розвиток. Тож варто докласти зусиль, щоб і на цьому фронті захистити майбутнє.
"Дорослим варто проаналізувати нинішній стан справ (можливості дорослих по часу та фінансах, схильності та інтереси дитини, соціальні та територіальні можливості). Визначити мінімум та максимум можливостей. Більшість гуртків продовжують працювати і радо приймають нових учасників навіть протягом року. Через міграційні процеси могло з’явитися багато вільних місць і, можливо, для дитини це шанс спробувати щось нове", - сказала вона.
Нікольська підкреслила, що вкрай бажано, аби гурток працював тільки у очному форматі, особливо, якщо вік дитини – до 15 років. Для дошкільнят також доречним буде відвідувати розвивальні заняття.
Знайти вигоду від темряви
Крім цього, всім нам варто використовувати на свою користь навіть тимчасовий дискомфорт від постійних відключень світла.
"Чому нас вчить блекаут? Жити, не занурившись в екран. Маємо отримати максимум користі від цих обставин. Зазвичай, діти радісно переймають від старших сценарії поведінки, звички і традиції і потребують їх. Зміна обставин – чудовий шанс спробувати збагатити та поліпшити наявний стиль життя родини. Наприклад: щодня о 20.00 вимикається світло і мама читає нам (ми співаємо, граємо в театр тіней, виходимо родиною на вечірню прогулянку і т.д). Сплине час, а ці вечірні посиденьки діти ще довго згадуватимуть із вдячністю та теплом", - зазначає психолог Нікольська.
Вона наголосила, що важливона власному прикладі показати дітям, що можна знайти вихід у кожній ситуації та навчити їх заздалегідь готуватися до очікуваних змін: вимкнеться світло – покладемо ліхтарики на видне місце, вимкнеться вода – наберемо про запас тощо.
Війна кардинально змінила українців та нанесла удари по всіх, без винятку, сферах життя. Та при цьому наше завдання – долати перешкоди і захищати дітей – як фізично, так і від емоційних потрясінь.
За можливості, треба створити комфортну атмосферу, максимально схожу на ту, що була до війни. Використовувати всі наявні ресурси для повноцінного розвитку дітей, в тому числі і корисні онлайн-матеріали: зараз багато освітніх платформ надають безкоштовний доступ до своїх матеріалів. Знаходити нові гуртки за інтересами дитини, допомагати їй у адаптації до нового середовища та іншого колективу у разі зміни місця проживання, за необхідності – не нехтувати послугами дитячих психологів, багато з яких теж допомагають безкоштовно і онлайн.
Та найголовніше – забезпечити фізичну безпеку діткам. На жаль, не всі батьки погоджуються вивозити дітей з небезпечних прифронтових регіонів, і вже неодноразово Україна була свідком фатальних наслідків таких рішень. Тому першочергово – безпека проживання, а далі – навчання та фізичний розвиток.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
