«Гуртом і ворога легше бити» - в один голос запевняють Петро та його син Владислав, коли запитуєш, чому обоє пов’язали долю з військовою службою.
Понад 20 років Петро з честю носить звання захисника України. За плечима – служба у десантно-штурмових військах, десяток ротацій на схід.
Нині в одному з підрозділів Національної гвардії України продовжує боронити землю від ворога. Завжди усміхнений і оптимістично налаштований Петро вірить в українську армію і запевняє: перемога вже близько.
«росія може ставити нам ультиматуми, погрожувати ядерною чи хімічною зброєю, бомбити міста, вбивати невинних. Але ми непереможні. І не тільки наші військові, а й звичайні українці, волонтери доводять це своєю реальною роботою», - каже гвардієць.
Змалечку надихався прикладом Петра його старший син Владислав. Тому, коли постав вибір майбутньої професії, іншого, як стати військовим, навіть не розглядав.Закінчивши військовий ліцей, хлопець одразу підписав контракт з Національною гвардією України і став в один стрій з батьком.
Цьогоріч планував вступати в Національну академію, але війна, яку розв’язала росія проти України, внесла корективи у ці плани. Зараз у Влада важливіша місія – захистити свій дім і свою землю від окупанта.
«Якщо це не моя війна, значить то й не моя країна. Я воюю за незалежність України, бо мрію жити в мирі і спокої. І раджу усім хлопцям, хто ще досі сидить вдома – йти в армію і зі зброєю в руках захищати своє майбутнє. Бо за нас це ніхто не зробить», - переконаний Влад.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
